Донбаська державна
машинобудівна академія

І знову скорботна новина – загинув наш випускник

З глибоким сумом повідомляємо про непоправну втрату – 9 лютого 2026 року, під час виконання військових обов’язків, загинув випускник Академії Сергій Раковський. Він полинув до лав Небесного війська, продовжуючи оберігати свою родину, Україну і свій народ.

Сергій Раковський народився в 1977 році. У 1994 р. закінчив Шабельківську школу №32, а 1999-го – Донбаську державну машинобудівну академію. Службу в армії проходив у прикордонних військах. Протягом 21 року був директором ТОВ «ВІВАТ ТОР». У 2017 р. повернувся до рідної школи і став викладати дітям географію, одночасно навчаючись у Луганському педагогічному університеті. Учні дуже любили слухати його цікаві розповіді та повчальні історії.

Усе своє життя Сергій був завзятим мисливцем: почавши ходити на полювання з батьком ще з п’яти років, потім не одне десятиліття полював на диких звірів та птицю.

Доброзичливий, безкорисливий, чесний, принциповий, відкритий, життєрадісний, завжди готовий прийти на допомогу до останнього подиху він залишався саме таким.

Коли почалася повномасштабна війна, він не міг залишатися осторонь, бо завжди пам’ятав присягу, яку давав народові України під час служби в армії. Тому з перших днів війни зробив свідомий вибір – пішов на фронт добровольцем, ставши морським піхотинцем.

Більше трьох років Сергій Раковський прослужив у 38-й окремій бригаді морської піхоти імені гетьмана Петра Сагайдачного. Його відданість військовій справі відзначена багатьма високими нагородами. Серед них – почесний нагрудний знак Головнокомандувача ЗСУ «За взірцевість у військовій службі» II ступеня (2022 р.), відзнака Президента України «За оборону України» (2022 р.), почесний нагрудний знак Головнокомандувача ЗСУ «Хрест Військова честь» (2024 р.).

Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від цієї втрати.

У Героя залишилися кохана дружина, п’ять діточок, мама і сестра.

Вічна пам’ять Захиснику України!

На сторінці «Герої війни» ми вшановуємо пам’ять випускників і студентів ДДМА, які полягли за Україну. Розділяємо глибоку скорботу з усіма, хто втратив своїх близьких, їхні імена навічно викарбувані в історії про героїчну боротьбу українського народу!

Обговорення проєктів навчальних планів 2026-2027

Проєкти навчальних планів на 2026-2027 н.р., що виносяться на затвердження Вченою радою ДДМА

Проєкти навчальних планів за освітніми програмами першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти

ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ ГЕРОЯМ УКРАЇНИ

Віддав своє життя за незалежність України випускник ДДМА, старший солдат, оператор відділення бойових модулів взводу вогневої підтримки механізованої роти механізованого батальйону в/ч А4638 Володимир Травніков. Захисникові було 36 років.

Володимир народився 26 липня 1989 року в місті Слов’янськ. Навчався там у загальноосвітній школі №14. Після 9-го класу вступив до Краматорського вищого професійного металургійного училища. Пройшов строкову службу.

Після демобілізації здобув вищу освіту в Донбаській державній машинобудівній академії за напрямом «Інженерна механіка». Працював у ПАТ «Енергомашспецсталь» у Краматорську на посаді майстра виробничого цеху.

«Володимир любив активний відпочинок, душевні зустрічі з родиною та друзями. Був цілеспрямованою і дуже справедливою людиною», – розповіла дружина Тетяна.

Після повномасштабного російського вторгнення, у березні 2022-го, як справжній патріот своєї країни, добровольцем пішов на фронт. У лавах 54-ї окремої механізованої бригади боронив державу на Луганському напрямку. З грудня 2024-го служив оператором відділення бойових модулів взводу вогневої підтримки механізованої роти механізованого батальйону 3-ї окремої штурмової бригади.

Володимир Травніков поліг 21 січня 2025 року в селі Надія Сватівського району Луганської області. Виконуючи бойове завдання, він потрапив під ворожий артилерійський обстріл.

Тіло Володимира було кремовано, а прах розвіяний над Дніпром у Києві.

У захисника залишилися дружина, син, мати і сестра.

Вічна пам’ять та вічна слава українському Воїну!

На сторінці «Герої війни» ми вшановуємо пам’ять випускників і студентів ДДМА, які полягли за Україну. Розділяємо глибоку скорботу з усіма, хто втратив своїх близьких, їхні імена навічно викарбувані в історії про героїчну боротьбу українського народу!