ENG
  • Ученість — солодкий плід гіркого коріння.

  • Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів

  • Вчись не для того, щоб знати більше, а для того, щоб знати краще.

  • Важлива не кількість знань, а якість їх.

  • Є тільки одне благо - знання й тільки одне зло - неуцтво.

  • Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність.

  • Бич людини - це уявлюване знання.

  • Знання - сила.

  • Знання - знаряддя, а не ціль.

  • Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним.

Донбаська державна
машинобудівна академія

Провідні вчені кафедри

Мироненко Євгеній Васильович, декан інженерно-економічного факультету, професор кафедри «Металорізальні верстати та інструменти», рік народження: 1951 року.

Свій трудовий шлях Мироненко Є.В. почав на Новокраматорському машинобудівному заводі в 1970 році після закінчення Краматорського машинобудівного технікуму, де працював розмітчиком, а потім інженером-технологом у механічному цеху №5. З 1971 по 1976 рік навчався у Краматорському індустріальному інституті, після закінчення якого залишився працювати в галузевій лабораторії підвищення ефективності важких верстатів. З 1984 по 1987 рік навчався в аспірантурі при галузевій лабораторії. У 1991 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Оптимізація конструктивних та геометричних параметрів блочних різців для унікальних верстатів». У 1992 році отримав вчене звання старшого наукового співробітника. З 1992 по 1994 рік працює провідним науковим співробітником та керівником підрозділу НТЦ «Інструмент». З 1994 року – доцент кафедри «Металорізальні верстати та інструменти». З 1995 по 2002 рік – заступник завідувача кафедрою. З 2003 року – декан інженерно-екномічного факультету. У 2004 році захистив докторську дисертацію на тему «Наукові основи створення систем агрегатно-модульних інструментів для важких верстатів». У 2005 році отримав вчене звання професора по кафедрі МВІ.

Мироненко Євгеній Васильович є провідним фахівцем в області процесів обробки на важких та унікальних верстатах з числових програмним керуванням. Його дослідження спрямовані на одержання показників надійності гнучкого модульного інструменту для оснащення унікальних верстатів нової серії з пластинчатими супортами, розробку теоретичних основ оптимізації параметрів важконавантажених конструкцій металорізального інструменту.

Мироненко Є.В. має більш 150 публікацій, у тому числі навчальні посібники Міністерства освіти та науки України, 4 монографії у співавторстві, 10 патентів та авторських свідоцтв. Матеріали проведених ним досліджень були представленими на 40 міжнародних конференціях (у тому числі у Болгарії, Румунії, Ізраїлі).

Результати наукової діяльності Мироненко Є.В. знаходять широке використання на підприємствах регіону. Розроблена ним система модульного інструменту для важких і унікальних верстатів освоєна серійно на Сестрорецькому інструментальному заводі і широко використовується для оснащення верстатів із ЧПК. З його особистою участю розроблені діалогові пакети програм багатокритеріальної оптимізації технологічної системи «Різець 1», «Модуль», що дозволяють здійснити проектування модульного інструменту, оптимізацію параметрів і вибір режимів різання для важких і унікальних верстатів.

Клименко Г.П. народилася в 1945 році в м. Краматорську.

Спеціальність "Обробка металів різанням" вона вибрала, надійшовши в Краматорський машинобудівний технікум. Після одержання диплома з відмінністю працювала техніком-технологом на Новокраматорському машинобудівному заводі.

З 1964 по 1969 р.р. навчалася в Краматорськом індустріальному інституті, після закінчення якого, одержавши диплом з відмінністю, спрямована на роботу на кафедру "Технології машинобудування" асистентом. Науковою працею почала займатися з 3-го курсу. Захистивши дипломний проект, у якому досліджувалися теплове поле і явища повзучості під опорною поверхнею пластини збірного різця, добровільно перейшла в науково-дослідний сектор, відмовившись тимчасово від викладацької роботи, щоб ближче вивчити проблеми металообробки на різних заводах країни.

До цього часу в Краматорськом індустріальному інституті була створена Галузева науково-дослідна лабораторія Мінстанкпрома СРСР "Підвищення техніко-економічної ефективності важких верстатів", керівником якої був Ганьбить Г.Л. Досвід і принципи роботи лабораторія сприйняла від провідних інститутів ЕНДМСа, ЦНДІТМАШа, ВНДІСа, НДІТавтопрома, ВНДІінструмента, ІСМ, Мосстанкіна, Київського, Харківського, Томського політехнічних інститутів.

Клименко Г.П. увімкнулася в організаційну роботу зі створення Галузевої лабораторії. Вона погоджувала перспективні плани роботи лабораторії з Мінстанкопромом, займалася забезпеченням верстатами й інструментами досвідченого виробництва, була відповідальним виконавцем, а потім і керівником безлічі хоздоговірних робіт. У той час лабораторія була пов'язана з 34 заводами країни. Серед заводів, з якими Клименко Г.П. проводила дослідження, були ДПЗ-8 (м. Харків), НКМЗ (м. Краматорськ), Коломенське верстатобудівне виробниче об'єднання, Рязанський станкозавод, ЛСПО ім. Свердлова (м. Ленінград), КЗВВ (м. Краматорськ), ДМЗ (м. Дружківка), Сестрорецький інструментальний завод, завод "Електросила" (м. Ленінград) та інших.

З 1970 р. у Краматорську почали проводитися міжгалузеві семінари "Надійність різального інструменту", у яких брали участь фахівці від Прибалтики до Далекого Сходу. Клименко Г.П. брала активну участь у їхній організації, редагуванні збірника статей, а під час хвороби Хаєта Г.Л. була науковим керівником семінару. У галузевій лабораторії постійно діяв науковий семінар, організований у нетрадиційній формі як клуб "Різальник", президентом якого була Галина Петрівна. На семінарі обговорювалися роботи провідних спеціалістів в області інструментального виробництва, вивчалися нові методичні підходи до досліджень, обговорювалися роботи аспірантів і т.п.

В 1976 р. була прийнята постанова Ради Міністрів СРСР про створення нових загальномашинобудівних нормативів різання. У Москві створена Методична Рада, яку очолив заслужений діяч науки й техніки, доктор технічних наук Грановський Г.И. Методична Рада за аналогією з Комісією з різання металів, що діє в 30-і роки минулого сторіччя, повинна була керувати цією роботою. Із цього часу разом з Хаєтом Г.Л. Клименко Г.П. очолила госпдоговірну роботу із ГСПКТБ "Оргпримінструмент", що було створено у Москві при ВНДІінструмент. На конкурсній основі відбиралися кращі проекти країни по створенню нормативів режимів різання й норм витрати різального інструменту. Клименко Г.П. кілька разів доповідала на Методичній Раді проект краматорської школи, що по напрямку обробки матеріалів на важких верстатах (токарних, карусельних, повздошно-стругальних) був визнаний кращим. Так починалася робота зі створення нових нормативів різання, яку очолила Клименко Г.П. і яка триває дотепер.

В 1981 р. Клименко Г.П. захистила кандидатську дисертацію на тему "Дослідження технологічних факторів при визначенні режимів різання на важких верстатах" в ЕНДМСа (м. Москва).

Працюючи доцентом на кафедрі "Металорізальні верстати та інструменти", Клименко Г.П. у 80-90-ті р.р. минулого століття очолила роботу зі створення теорії експлуатації різального інструменту, розвитку кваліметрії інструменту, оптимізації режимів різання з урахуванням надійності технологічної системи.

З 1987 р. проводилися дослідження інтегрованих технологій зміцнення інструментів, у яких Клименко Г.П. взяла участь у рамках науково-дослідних тем. В 1991 році видані у видавництві "Машинобудування" Загальмашинобудівні нормативи різання по всіх видах металорізальних верстатів. Працюючи в тісному співробітництві із ГСПКТБ "Оргпримінструмент" (м. Москва), Клименко Г.П. координувала роботу багатьох наукових шкіл, забезпечуючи методичну єдність нормативів. Нові нормативи різання включали науково обґрунтовані рекомендації з розрахунку витрати різального інструменту, надійності технологічної системи. Уперше були наведені математичні моделі, що дозволяють автоматизувати вибір режимів різання, здійснена багатокритеріальна оптимізація регламентів експлуатації з урахуванням нових критеріїв.

Паралельно зі створенням нормативів різання в Галузевій лабораторії велися роботи зі створення систем важко навантажених інструментів. Клименко Г.П. багато уваги приділила організаційній роботі в постановці їх на виробництво й впровадженні разом з нормативами на багатьох заводах країни.

Зі здобуттям незалежності України накопичений раніше досвід досліджень був розповсюджений на вітчизняні заводи. Протягом 7 років Клименко Г.П. керувала госпдоговірною роботою із НПО "Більшовик" (м. Київ), де впроваджувалися різці для важких умов експлуатації, рекомендації з вибору режимів різання й норм витрати інструмента з урахуванням рівня якості їхньої експлуатації, її розробки впроваджені на ЗАТ НКМЗ, ВАТ КЗВВ, НПО "Більшовик".

В 2003 році Клименко Г.П. захистила докторську дисертацію в НТУУ "КПІ" на тему: "Основи раціональної експлуатації різальних інструментів на важких верстатах".

У цей час Клименко Г.П. працює професором кафедри "Металорізальні верстати та інструменти" Донбаської державної машинобудівної академії, активно ведучи навчальну, наукову, виховну й методичну роботу, співробітничає з багатьма промисловими підприємствами України.

Вона опублікувала більше 200 наукових праць, з них 17 монографій. Її поважають у колективі. Ім'я її занесене в Книгу Пошани інженерно-економічного факультету ДДМА. Вона активно веде підготовку фахівців, магістрів, аспірантів. Її працю цінують в академії та за її межами. Вона є Почесним професором кафедри "Інструментальне виробництво" Національного технічного університету України "КПІ". Величезне число почесних грамот, подяк і різного роду заохочень. Серед них почесна Грамота Міністерства освіти і науки України, а також почесне звання (знак) Міністерства "Відмінник освіти України".

Гах Віталій Михайлович

Кандидат технічних наук, доцент

Провідний спеціаліст у галузі викінчувально-зміцнюючої обробки, надійності різального інструменту, інструментальних матеріалів.

Доцент Гах В.М. є автором 150 опублікованих робіт наукового і навчально-методичного характеру, із них: монографій – 2, довідників – 3, винаходів – 20, навчальних посібників з кодом ISBN – 7, навчальних посібників з грифом МОН – 2.

Важливим етапом наукової діяльності Гаха В.М. є розробка і дослідження процесу віброабразивної обробки твердосплавного інструменту, що забезпечило вирішення важливої прикладної задачі – підвищення міцності, зносостійкості та надійності важконавантаженого інструменту. У науковому плані запропонований, обґрунтований та аналітично описаний механізм формування поверхонь і кромок леза твердосплавного інструменту при віброабразивній обробці як процес крихкого міжзеренного руйнування під циклічною дією абразивного наповнювача із супутньою мікропластичною деформацією. Розкритий механізм підвищення міцності, зносостійкості та надійності твердосплавного інструменту в результаті його віброабразивної обробки з виділенням долі округлення кромок, зміни форми вершини, покращення мікрорельєфу поверхонь, створення залишкових напруг стискування в поверхневому шарі. В практичному плані розроблені техпроцеси віброабразивної обробки різних типів твердосплавного інструменту і спеціальне технологічне обладнання для реалізації ціх процесів, визначені критерії ефективності і області раціонального використання віброобробленого інструмента. Ці роботи знайшли широке використання на виробництві – технологія віброабразивної обробки твердосплавних пластин та вібраційна машина моделі ВМ40С, розроблені Гахом В.М., впроваджені більше як на 50 інструментальних і машинобудівних підприємствах. Віброабразивна обробка введена в державний стандарт як обов’язкова операція в техпроцесі виготовлення змінних багатогранних твердосплавних пластин. Гах В.М. за ці роботи нагороджений “Большой серебряной медалью ВДНХ СССР” .

Поміж робіт, виконаних Гахом В.М., слід визначити розробку та організацію централізованого виробництва системи збірних різців для важких верстатів на Харківському і Сестрорецькому індустріальних заводах. Ним розроблено ряд оригінальних конструкцій збірних різців, робочу конструкторську документацію для постановки на виробництво різців (ТУ 2-035-885-82) і спеціальних твердосплавних пластин (ТУ 19-48-373-83), організовані та проведені прийомочні та атестаційні випробування промислових партій збірних різців. За цю роботу нагороджений медалями та дипломами ВДНГ СРСР і УРСР.

Гах В.М. приймав безпосередню участь в розробці кількох загальномашинобудівних нормативів різання для важких верстатів. Розробив рекомендації з вибору марки інструментального матеріалу, запропонував систему поправочних коефіцієнтів на подачу і швидкість різання в залежності від марки інструментального матеріалу з урахуванням усіх найбільш важливих умов експлуатації різального інструменту. Гах В.М. є співавтором двохтомного довідника “Общемашиностроительные нормативы режимов резания. – М.: Машиностроение, 1991 г. ”

Гах В.М. є досвідченим експериментатором. Його експерименти завжди відзначалися оригінальністю та коректністю. У своїй роботі використовує металографічні, рентгенографічні, електронномікроскопічні та інші сучасні методи досліджень, вільно володіє математичним апаратом, надає кваліфіковану допомогу молодим науковим працівникам в освоєнні методики експерименту. Підтримує наукові зв’язки з науковцями ВНЗ і НДІ, виступає з доповідями на міжнародних і регіональних науково-технічних конференціях, рецензує та опонує дисертаційні роботи, керує науково-дослідною роботою обдарованих студентів. З 1994 по 1998 р. працював Вченим секретарем спеціалізованої вченої ради К28.01.01 при ДДМА.

С 1976 по 1988 р. Гах В.М. працював замісником завідуючого Галузевої лабораторії Мінверстатопрому СРСР (Хаєта Г.Л.) та керівником сектору цієї лабораторії. Вніс вагомий внесок в організацію и планування роботи лабораторії, в створенні і розвитку її матеріальної бази. При його безпосередній участі були придбані дефіцитні верстати, прилади і оргтехніка.

Доцент Гах В.М. читає основні курси з дисциплін “Теорія різання” , “Різальний інструмент” , “Високі технології в машинобудуванні”. Переможець конкурсу “ДДМА – кращі імена” у номінаціях “Краще методичне забезпечення дисципліни” (2006 р.), “Кращий викладач професійно-оріентованих дисциплін” (2009 р.).