ENG
  • Ученість — солодкий плід гіркого коріння.

  • Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів

  • Вчись не для того, щоб знати більше, а для того, щоб знати краще.

  • Важлива не кількість знань, а якість їх.

  • Є тільки одне благо - знання й тільки одне зло - неуцтво.

  • Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність.

  • Бич людини - це уявлюване знання.

  • Знання - сила.

  • Знання - знаряддя, а не ціль.

  • Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним.

Донбаська державна
машинобудівна академія

Проблемна науково-дослідницька лабораторія мобільних інтелектуальних технологічних машин

nakaz.jpg

Загальні засади

  1. Проблемна науково-дослідна лабораторія інтелектуальних мобільних технологічних машин (далі – ПНДЛ) є структурним підрозділом:
    • Інституту проблем штучного інтелекту МОН України і НАН України;
    • Донбаської державної машинобудівної академії (кафедра технології машинобудування) МОН України.
  2. Метою діяльності ПНДЛ є проведення наукових досліджень, виконання науково-дослідних робіт, надання науково-технічних послуг, виготовлення науково-технічної продукції на замовлення підприємств, організацій, установ та фірм, провадження інноваційної діяльності, а також забезпечення умов для здійснення підготовки фахівців, у т.ч. фахівців вищої наукової кваліфікації.
  3. ПНДЛ у своїй діяльності керується чинним законодавством, нормативними документами Міністерства освіти і науки України, Статутами Інституту проблем штучного інтелекту, Донбаської державної машинобудівної академії та цим Положенням.
  4. ПНДЛ утворюється та ліквідується спільним наказом ректора Донбаської державної машинобудівної академії та директора Інституту проблем штучного інтелекту.
  5. ПНДЛ проводить діяльність відповідно до пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки України та пріоритетних напрямів діяльності Донбаської державної машинобудівної академії та Інституту проблем штучного інтелекту.
  6. ПНДЛ створюється на площах і науково-приладній базі академії.

Наукові напрями та напрями діяльності ПНДЛ

  1. Науковими напрямами ПНДЛ є: дослідження і створення технологій та засобів апаратного і програмного забезпечення розробки і застосування інтелектуальних мобільних верстатів-роботів і технологічних машин для енергетичного і важкого машинобудування.
  2. Основними напрямами діяльності ПНДЛ є: проведення науково-дослідних робіт, надання консультаційних послуг, розроблення програмного забезпечення, нових матеріалів та технологій, створення та реалізація науково-технічної продукції, зразків обладнання, приладів, нової техніки, а також здійснення маркетингу, провадження інноваційної діяльності, сприяння підготовці студентів, аспірантів і докторантів, вирішення актуальних наукових і науково-технічних проблем економіки, співпраця з підприємствами, вищими навчальними закладами, установами , компаніями, у т.ч. закордонними.

Кадрове забезпечення, склад та управління ПНДЛ

  1. Склад працівників ПНДЛ визначається штатним розписом.
  2. Штатними працівниками ПНДЛ є наукові та інженерно-технічні працівники.
  3. Для роботи в ПНДЛ на умовах сумісництва або за договорами цивільно-правового характеру можуть залучатись особи з відповідною кваліфікацією:
    • наукові працівники інших ПНДЛ,
    • науково-педагогічні та інші працівники академії,
    • наукові та інші кадри ІПШІ;
    • докторанти, аспіранти, студенти академії,
    • а також працівники інших установ, організацій та підприємств,
  4. Посадові обов’язки та права працівників ПНДЛ визначаються посадовими інструкціями (відповідно до чинного законодавства).
  5. Наукове керівництво ПНДЛ здійснює науковий керівник (особа із числа наукових або науково-педагогічних працівників, який має досвід науково-дослідної роботи, науковий ступінь доктора наук).
    Науковий керівник:
    • формує стратегічні напрямки розвитку ПНДЛ на перспективу;
    • організовує роботу, спрямовану на виконання перспективних і поточних завдань, координує науково-дослідну роботу;
    • контролює якість виконаних робіт;
    • забезпечує взаємодію навчального та наукового процесів шляхом залучення до науково-дослідної роботи науково-педагогічних працівників, докторантів, аспірантів та студентів, а також наукових працівників лабораторії до навчального процесу;
    • сприяє підготовці дисертацій штатними науковими працівниками науково-дослідної лабораторії;
    • контролює підготовку наукових публікацій працівниками лабораторії.
  6. Керівництво поточною діяльністю ПНДЛ здійснює завідувач лабораторії.
  7. Завідувач лабораторії призначається наказом ректора за поданням завідувача кафедри, погодженого з директором Інституту проблем штучного інтелекту.
    Завідувач лабораторії:
    • організовує виконання науково-дослідних робіт;
    • забезпечує дотримання нормативних вимог, належне оформлення документації, вчасне звітування щодо виконаних робіт у встановленому порядку;
    • здійснює моніторинг у напрямку пошуку можливостей практичного застосування результатів виконаних робіт;
    • бере участь у підборі, атестації і оцінюванні діяльності працівників ПНДЛ,
    • забезпечує підтримання у належному технічному стані приладів та обладнання для виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт;
    • забезпечує проведення метрологічної атестації та повірку приладів контрольно-вимірювальної апаратури;
    • забезпечує та контролює дотримання правил техніки безпеки.

Під керівництвом завідувача кафедри технології машинобудування ДДМА, д.т.н., проф. Ковалевського Сергія Вадимовича в ПНДЛ МІТМ були виконані науково-дослідницькі роботи, такі як:

ПРОЕКТ ІННОВАЦІЙНОГО МЕХАНОСКЛАДАЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ З ВИРОБНИЦТВА БАРАБАНІВ МЛИНІВ 1600/140

Магістерська робота за спеціальністю: Технологія машинобудування
Студент гр. ТМ-12м ДДМА, А. В. Абрамченко. – Краматорськ, 2017.

У роботі проведено аналіз обладнання, яке використовується у промисловості, а також те, що воно є застарілим. Використання такого обладнання є недоцільним, що шкодить технологічному процесу, знецінює роботу конструкторів, завищує вартість кінцевого продукту.

Технологічний процес виготовлення деталі повинен виконуватися з найбільш повним використанням технічних можливостей засобів виробництва при найменшій собівартості виробів. Оптимізація технологічного процесу полягає в тому, що в установлений проміжок часу необхідно забезпечити випуск необхідної кількості виробів заданої якості при можливо мінімальної собівартості їх виготовлення.

Для вирішення цих завдань необхідно при виготовленні деталей використовувати прогресивне обладнання, а саме, технологічні машини з паралельною кінематикою.

ПРОЕКТ ІННОВАЦІЙНОГО ТЕХНОЛОГІЧНОГО КОМПЛЕКСУ ДЛЯ ОБРОБКИ БАРАБАНУ ПРИВОДНОГО

Магістерська робота по спеціальності: Технологія машинобудування
Студент гр. ТМ-12-1м ДДМА, ММ. Бєлугіна. – Краматорськ, 2017

У дипломному проекті створена концепція проектування інноваційного технологічного комплексу, представлена схема ділянки для обробки барабанів приводних. Встановлено можливість автоматизації обробки деталей на проектованій ділянці.

Розроблено схему та циклограму складання вузла, для деталей виконаний аналіз базових технологічних процесів, визначено оптимальні способи отримання заготовок. Розроблена розрахунково-технологічна карта для операції, виконуваної на верстаті з паралельною кінематикою. Виконано літературний аналіз в області застосування комбінованих методів підвищення якості виробів, а саме електрохімічного методу обробки поверхонь деталей машин Розроблено методику експериментальних досліджень електрохімічної обробки шліцьових (шпонкових) з'єднань в умовах резонансних коливань. Виконано економічний аналіз розробленого технологічного комплексу, аналіз безпечних і небезпечних виробничих факторів на виробництві та заходи щодо запобігання негативного впливу.

ПРОЕКТ ІННОВАЦІЙНОГО МЕХАНОСКЛАДАЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ З ВИРОБНИЦТВА РЕДУКТОРІВ ПП-180 ПРИВОДУ ПРАВИЛЬНОГО РОЛИКУ В ТЯГНУЧЕ ПРАВИЛЬНІЙ КЛІТІ

Магістерська робота за спеціальністю: Технологія машинобудування
Студент гр. ТМ-12м ДДМА, Є.Ю. Євсюков. – Краматорськ, 2017.

Об’єкт дослідження – Проект інноваційного механоскладального комплексу з виробництва редукторів ПП-180 приводу ролика в тягнуче правильній кліті.

Експериментально досліджено новий енергозберігаючий метод зміцнення робочих поверхонь технологічного інструменту за допомогою наведення високовольтних розрядів електричного струму, що виникає між електродом та поверхнею інструмента при досягненні пробійної відстані.

Наукова новизна роботи: виявлено вплив високовольтного електричного розряду на поверхню технологічного інструменту з метою зниження зносу та підвищення стійкості, досліджена можливість оцінки якості технологічного інструмента за допомогою акустичних спектрів власних коливань, а за допомогою нейромережевого моделювання реалізована можливість прогнозування стійкості ріжучих пластин.

ПРОЕКТ ІННОВАЦІЙНОГО МЕХАНОСКЛАДАЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ З ВИРОБНИЦТВА ПНЕВМОЦИЛІНДРІВ 100Х160 ВІДВЕДЕННЯ КРИШКИ СИСТЕМИ ОХОЛОДЖЕННЯ ПРОКАТНИХ СТАНІВ

Магістерька робота за спеціальністю: Технологія машинобудування
Студент гр. ТМ-12-1м ДДМА В.А. Остапенко.- Краматорськ, 2017.

Об'єкт дослідження: реконфігуруємо виробництво як новий клас реконфігуруємих виробничіх систем.

Предмет дослідження: характеристики якості обробки функціональних поверхонь деталей.

Мета і завдання проекту: спроектувати іноваційній механоскладальний комплекс з виробництва пневмоциліндрів в умовах реконфігурованого виробництва.

Методи дослідження: вивчення публікацій і статей, порівняльний, аналітичний, узагальнення.

У проекті виконано аналіз об'єкта проектування – пневмоциліндра 100х160 і деталей представників. Виконано аналіз базових технологічних процесів. Визначені вимоги до виробничого устаткування, що використовується в реконфігурованому виробництві.

У проекті проведено дослідження реконфігурованого виробництва як нового класу реконфігурованих виробничих систем.

РОЗРОБКА ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО КОМПЛЕКСУ НА БАЗІ ВЕРСТАТНОГО МОДУЛЯ З ПАРАЛЕЛЬНОЮ КІНЕМАТИКОЮ

Магістерська робота за спеціальністю: Технологія машинобудування
Студент гр. ТМ-11-1з(маг) ДДМА, О. О. Пелипинко – Краматорськ, 2017.

Починаючи з кінця 20 століття, всі розвинені країни починали процес впровадження роботизованого обладнання у промислове виробництво, а також створення на базі роботів, гнучких виробничих систем. Верстати з паралельною кінематикою використовувані в гнучких виробничих системах, дозволяють виробляти кілька операцій без переустановлення деталі, що підвищує точність обробки використовуючи одну настановну базу, знизити допоміжний час і відразу після обробки провести контрольне вимірювання. І всі ці операції виконуються без участі людини.

В даній роботі проведений аналіз конструкції існуючих верстатів з кінематикою паралельної структури з метою створення нового верстата, з допомогою якого можливо вивести гнучке виробництво на новий рівень . Аналіз існуючих механізмів виділив конструкцію на основі дельта-механізму Така конструкція дозволяє спроектувати мало габаритний верстат, з малою металоємністю, великою мобільністю, все це дозволить значно понизити вартість на подібні дельта-машини. В роботі розглянута експериментальна модель дельта-машини, з вагою лише 90 кг і здатною обробляти деталей габаритними розмірами 600х600. Аналогічні деталі виготовлюються на багато тонних стандартних верстатах. Також в роботі розроблена конструкція дельта машин для всього циклу обробки деталей.

ПРОЕКТ ІНОВАЦІЙНОГО МЕХАНОСКЛАДАЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ З ВИРОБНИЦТВА РЕДУКТОРІВ КОНІЧНО – ЧЕРВ’ЯЧНИХ МЕХАНІЗМУ ЗМІНИ НОЖІВ МАШИНИ НОЖИЦЬ КРОМКООБРІЗНИХ

Магістерька робота за спеціальністю: Технологія машинобудування
Студент гр. ТМ-12-1м ДДМА А.О. Попов.- Краматорськ, 2017.

Об'єкт дослідження: реконфігуруємо виробництво як новий клас реконфігуруємих виробничіх систем.

Предмет дослідження: характеристики якості обробки корпусних деталей.

Мета і завдання проекту: спроектувати іноваційній механоскладальний комплекс з виробництва редукторів конічно - черв'ячних в умовах реконфігурованого виробництва.

Методи дослідження: вивчення публікацій і статей, порівняльний, аналітичний, узагальнення.

У проекті виконано аналіз об'єкта проектування - редуктора ЧН-95 і деталей представників - черв'як, кришка і корпус. Виконано аналіз базових технологічних процесів. Визначені вимоги до виробничого устаткування, що використовується в реконфігурованому виробництві.

У проекті проведено дослідження реконфігурованого виробництва як нового класу реконфігурованих виробничих систем. Розроблено технологічну документацію по складанню, механічної обробки вузла. Розроблено план реконфігурованого цеху. Розраховано економічний ефект від застосування концепції реконфігурованого виробництва. Розроблено заходи щодо забезпечення безпечних умов праці.

ПРОЕКТ ІННОВАЦІЙНОГО МЕХАНОСКЛАДАЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ З ВИРОБНИЦТВА ПРИВОДНИХ ВАЛІВ МЛИНІВ «МШЦ 3600Х5500»

Магістерська робота за спеціальністю: Прикладна механіка
Студент гр. ТМ-12-1; ДДМА; Трускін Є. Ю. – Краматорск, 2017.

Було проаналізовано існуючі виробничі системи виділені їх недоліки та запропоновано застосувати реконфігурований тип виробництва.

Були проаналізовані особливості багатономенклатурних матеріальних потоків в умовах РВС, а також структурний склад цього виду виробничої системи, в результаті якого був синтезований алгоритм імітаційного моделювання РВС.

В результаті аналізу імітаційного моделювання було вибрано найкращий варіант системи «механообробка-складання» запровадження, якої дасть змогу забезпечити поточне виробництво, економію виробничої площі, та підвищити продуктивність до двох разів у порівнянні з традиційними типами виробничих систем.

Після аналізу результатів моделювання та розробки компонування технологічного обладнання, було спроектовано схему технологічного комплексу механообробки деталей представників.

ПРОЕКТ ІННОВАЦІЙНОГО МЕХАНОСКЛАДАЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ З ВИРОБНИЦТВА РЕДУКТОРІВ МЕХАНІЗМУ ПОВОРОТУ БАРАБАНА МІКСЕРА ПЕРЕСУВНОГО

Магістерська робота за фахом: Технологія машинобудування>
Студент гр. ТМ-12- 1м ДДМА, А.М.Тюленева - Краматорськ, 2017.

Об’єкт дослідження – проект інноваційного механоскладального комплексу.

Мета роботи – моделювання нанесення антифрикційного покриття на робочу поверхню підшипників ковзання за допомогою верстата з паралельною кінематикою.

Метод дослідження – теоретичні та експериментальні дослідження процесу нанесення антифрикційного матеріалу.

Забезпечення якості наносимого шару антифрикційного покриття.

Установлено, що запропонований спосіб нанесення антифрикційних покриттів дозволяє здешевити собівартість нанесення антифрикційного матеріалу у порівнянні з відомими способами. Експериментально та теоретично установлено залежність кількості перенесеного матеріалу від положення ролика. Виконана обробка отриманих даних кількості перенесеного матеріалу у вигляді графіків.

ПРОЕКТ ІННОВАЦІЙНОГО ТЕХНОЛОГІЧНОГО КОМПЛЕКСУ ДЛЯ ОБРОБКИ РЕДУКТОРА Ц2-450 ДО ПРИВОДУ ПІДЙОМУ БАЛОК ХОЛОДИЛЬНИКА №5

Магістерська робота по спеціальності: Технологія машинобудування
Студент гр. ТМ-12-1м ДДМА, О.В. Шостак. – Краматорськ, 2017

У дипломному проекті створена концепція проектування інноваційного технологічного комплексу, представлена схема ділянки для обробки редуктора Ц2-450 до приводу підйому балок холодильника №5. Встановлено можливість автоматизації обробки деталей на проектованій ділянці. Розроблено схему та циклограму складання вузла, для деталей виконаний аналіз базових технологічних процесів, визначено оптимальні способи отримання заготовок. Розроблена розрахунково-технологічна карта для операції, виконуваної на верстаті з паралельною кінематикою. Виконано літературний аналіз в області застосування комбінованих методів підвищення якості зубчатих поверхонь. Розроблено методику експериментальних досліджень обробки зубчатих поверхонь високовольтним розрядом електричного струму. Виконано економічний аналіз розробленого технологічного комплексу, аналіз безпечних і небезпечних виробничих факторів на виробництві та заходи щодо запобігання негативного впливу.