Донбаська державна
машинобудівна академія

Виховна робота

Процес виховання у вищому навчальному закладі органічно поєднаний з процесом навчання, опануванням основами загальних та спеціальних дисциплін, скарбницею надбань національної та світової культури. Процес формування енергійної, творчої особистості передбачає тісну співпрацю педагогів та студентів.

Виховний процес є складним та багатоаспектним.

Національне виховання передбачає набуття студентами особистісних рис громадянина України, успадкування основних надбань українського народу та досягнення високого рівня міжнаціональних відносин.

Громадянське виховання передбачає залучення студентів до активної участі в житті демократичного суспільства, держави.

Професійне виховання має на меті формування у студентів поваги до обраної спеціальності.

Правове виховання має на меті прищеплення поваги до прав і свобод людини і громадянина.

Моральне виховання сприяє формуванню почуття власної гідності, честі, самодисципліни, засвоєнню моральних принципів та норм.

Екологічне виховання є одним з актуальних напрямів в сучасних умовах та привчає студентів до раціонального природокористування, до дбайливого ставлення до навколишнього середовища.

Естетичне виховання розвиває естетичні потреби, художні здібності, формує естетичні погляди та потребу зберігати і примножувати прекрасне в повсякденному житті.

Фізичне виховання має на меті формування у студентів відповідального ставлення до свого здоров’я, формування звички вести здоровий спосіб життя.

Наведені напрямки виховної роботи є взаємопов’язаними та вплетеними в навчальний процес і позааудиторну діяльність студентів.

Куратор групи є суб’єктом виховної роботи. В роботі він спирається на нормативні документи ДДМА та рішення кафедри, тісно співпрацює групою, проводить групові та індивідуальні бесіди, кураторські години, організує цікаві зустрічі.

Кафедра та куратори залучають студентів до різних видів діяльності за інтересами, участі у спортивно-оздоровчих, культурних, наукових, освітніх, громадських заходах та акціях на рівні області, міста, Академії, факультету, кафедри; сприяють формуванню професійних та особистих якостей студентів, розвитку їх індивідуальних творчих та інтелектуальних здібностей; ведуть професійно-орієнтаційну, інформаційно-просвітницьку, культурно-виховну роботу.

9 листопада традиційно в Україні святкується День писемності та мови. 2022 рік приніс Україні багато випробувань, серед яких і найбільша біда - війна. В таких умовах відзначення Дня мови, заглиблення в історію поширення писемності, приєднання до написання Диктанту всенаціональної єдності набувають особливого значення, стають надзвичайно важливими кроками у захисті держави та культури.

В ДДМА 9 листопада 2022 року відбулась урочиста виховна година за участю студентів та викладачів Детальніше

Постать Тараса Шевченка є символічною, знаковою в українській культурі та історії. Це людина-патріот, якому все життя боліла доля України. Традиційно у березні українці вшановують пам’ять Кобзаря. Особливо актуально це в сучасних умовах, коли ми змушені відстоювати свою свободу та незалежність, коли відбулось згуртування українців на фоні викликів часу, активізувався процес національної ідентифікації. 9 березня студенти та викладачі кафедри філософії та соціально-політичних наук під час онлайн-заходу вшанували пам’ять Тараса Шевченка, пригадали основні віхи його життя та творчості, досягнення і здобутки. З одного боку, він кріпак, сирота і вигнанець, покараний владою за свої переконання, який не дожив і до 50 років. А з іншого – талановитий митець, автор понад 1000 картин, великої кількості прозаїчних та поетичних творів, активний громадський діяч, учасник Кирило-Мефодіївського товариства, наукових експедицій та розвідок. Читання його поезій та перегляд картин дозволяють зрозуміти широту його душі, гострий розум та велич його особистості.

14 березня Україна, починаючи з 2017 року, святкує День добровольця. Метою державного свята є вшанування мужності, героїзму, самовідданості тих, хто став на захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності нашої країни. Викладачі та студенти кафедри філософії та суспільно-політичних наук ДДМА приєднались до святкування Дня добровольця. Під час онлайн-заходу присутні пригадали, що саме 14 березня 2014 року перші добровольці «Самооборони Майдану» прибули на полігон Нові Петрівці для формування першого добровольчого батальйону.

Історія добровольчого руху в Україні сягає сивої давнини, насичена яскравими прикладами. Завжди знаходились люди, готові взяти зброю до рук та віддати життя за українську землю. Воїни України-Русі, мужні та сміливі запорожці, козаки Петра Сагайдачного та Богдана Хмельницького, воїни Армії УНР, Галицької армії ЗУНР, Легіону Українських січових стрільців та Української повстанської армії, наші сучасники – всі, хто став на захист Батьківщини у скрутні для неї часи, заслуговують на повагу і довгу пам’ять.

Козаки дивували ворогів своєю винахідливістю, військовими хитрощами, умінням володіти зброєю, триматись на коні, отримувати розвідувальні дані. Солдати Легіону УСС відрізнялись дисциплінованістю. Добровольчі батальйони в сучасній Україні врятували Українську державність. В умовах відкритої агресії рф з лютого 2022 р. добровольцями став увесь український народ. Хтось став до лав Збройних Сил України, територіальної оборони, інші працюють в тилу, займаються волонтерством і допомагають нашим захисникам.

Отже, історія України – це історія складних випробувань, боротьби за існування, за незалежність. І саме завдяки людям доброї волі наша держава живе, бореться, розвивається, квітне пропри всі виклики різних історичних епох.

Міжнародний день пам’яток та визначних місць відзначається традиційно 18 квітня. У кожній країні світу є велика кількість пам’яток архітектури, образотворчого мистецтва, які несуть у собі дух певної епохи, являють собою історичну цінність, предмет гордості народу, надихають на творчість.

Студенти і викладачі кафедри філософії та соціально-політичних наук ДДМА під час онлайн-зустрічі у Міжнародний день пам’яток та визначних місць обмінялись цікавою інформацією та думками, помандрували світом та Україною. Бородай Софія розповіла про чудову архітектуру «північної Венеції» - міста Брюгге (Бельгія), про його храми, площі та канали. Разом з Артуром Гаспаряном учасники онлайн-заходу мислено перенеслись до Баварії, палацу Нойшванштайн, його розкішних кімнат та таємничого гроту. Дар’я Міхнюк запропонувала своє бачення сімки визначних місць України, серед яких палаци у Кам’янець-Подільському та Хотині, Києво-Печерська Лавра, Софія Київська, дендрологічний парк в Умані, козацький острів-заповідник Хортиця. Також присутні учасники онлайн-зустрічі пригадали історію створення та скульптурні композиції Будинок з химерами Владислава Городецького, замок Любарта в Луцьку, Аккерманську фортецю, храм Діви Марії в Івано-Франківську та Семінарську церкву в Чернівцях. Онлайн-мандрівка була інформативною, наочною та корисною. Завжди приємно зануритись у царство історії, у чарівний світ давньої архітектури.