ENG
  • Ученість — солодкий плід гіркого коріння.

  • Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів

  • Вчись не для того, щоб знати більше, а для того, щоб знати краще.

  • Важлива не кількість знань, а якість їх.

  • Є тільки одне благо - знання й тільки одне зло - неуцтво.

  • Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність.

  • Бич людини - це уявлюване знання.

  • Знання - сила.

  • Знання - знаряддя, а не ціль.

  • Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним.

Донбаська державна
машинобудівна академія

Кафедра Інформатики і інженерної графіки

День народження ДДМА разом зі студрадою

У перший день травня Рада студентського самоврядування ДДМА провела святковий захід, присвячений...

Понеділок, 06 травня 2024
У ДДМА відбудеться міжнародна конференція «Важке машинобудування. Проблеми та перспективи розвитку»

XXІІ Міжнародна науково-технічна конференція «Важке машинобудування. Проблеми та перспективи роз...

Понеділок, 06 травня 2024
55-е місце в рейтингу SCOPUS

Оприлюднено щорічний рейтинг українських вишів за показниками даних наукометричної бази Scopus. ...

П'ятниця, 03 травня 2024
Українська ідентичність в умовах європейської інтеграції

Саме ця тема піднімалася на засіданні політологічного клубу ДДМА, яке відбулося 2 травня. Тема у...

Четвер, 02 травня 2024
Спортсмени ДДМА здобули медалі на змаганнях з греко-римської боротьби

Чемпіонат України U-20 з греко-римської боротьби проходив у м. Тячів 25–26 квітня. У змага...

Середа, 01 травня 2024

Видатні вчені

Лаптєв Олександр Михайлович

доктор технічних наук, професор

Проводить дослідження в галузі створення технологій одержання порошкових і пористих виробів із унікальними властивостями. Розробляються теоретичні основи цих технологій. Проводяться розрахунки й оптимізація технологічних параметрів із застосуванням сучасних обчислювальних методів, зокрема методу cкінченних елементів.

Під керівництвом і за участю О. М. Лаптєва виконано низку успішних науково-дослідних робіт у галузі теорії й технології виробництва порошкових матеріалів. Створена технологія одержання труб із оболонок із контрольованою пористістю з металевих сіток. Розроблені теорії пластичності й повзучості для матеріалів, які можуть необоротно змінювати об’єм при деформуванні. Ці теорії були застосовані для розрахунків процесів холодного й гарячого пресування порошкових матеріалів, у тому числі в умовах ізостатичного навантаження. Для практичних розрахунків були створені оригінальні програмні продукти. На замовлення Київського авіаційного виробничого об'єднання була розроблена нова технологія виробництва фрикційних дисків. Для заводів м. Краматорська створені технології виготовлення деталей промислових кондиціонерів і замків із металевих порошків. Був проведений комплекс науково-дослідних робіт із підвищення зносостійкості й оптимізації складу порошкових підшипників ковзання. Накопичений досвід дозволив перейти до серійного виробництва підшипників ковзання для автомобілів, міського й залізничного транспорту, побутової техніки. Із цією метою за активної участі О. М. Лаптєва було створено ТОВ «Підприємство ?Стріла?», яким він керував до 1996 року. Це підприємство успішно функціонує й дотепер.

У співробітництві з дослідним центром «Юліх» (Німеччина) була створена технологія виготовлення біологічно активних імплантатів із порошку титану. Технологія запатентована в Німеччині й США й впроваджена на фірмі Stratec Medical (Швейцарія). Останнім часом у кооперації з Католицьким університетом Левена (Бельгія) був проведений комплекс робіт із моделювання полів температур напруг і щільності при гарячому пресуванні керамічних і металевих порошків в умовах нагрівання з високою швидкістю. Результати цих робіт опубліковані в таких провідних журналах із матеріалознавства, як: «Acta Materialia», «Journal of European Ceramics Society».

Крім вищезгаданих закордонних партнерів, професор О. М. Лаптєв підтримує тісні наукові зв'язки з Дрексельским університетом (США) і Національним політехнічним інститутом Гренобля (Франція).

Професор О. М. Лаптєв є автором 1 монографії, 13 авторських свідоцтв і патентів, у тому числі 1 патенту Німеччини й 1 патенту США, 152 публікацій, 37 із яких опубліковані в США й країнах ЄС. Результати його досліджень були подані й обговорені на багатьох міжнародних конференціях в Україні, Росії, країнах Західної Європи й у США. У 2000 році О. М. Лаптєв організував і провів у Києві семінар НАТО за участю вчених із 14 країн.

Професор О. М. Лаптєв керує науковою роботою студентів і аспірантів, підготував 8 кандидатів технічних наук, серед яких 5 працюють у Академії.

З 2004 р. – почесний професор ДДМА. У цьому ж році нагороджений Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України, у 2007 році – знаком Міністерства освіти і науки України «Відмінник освіти».

Клименко Галина Петрівна

доктор технічних наук, професор

Працює над створенням систем раціональної експлуатації різального інструменту, управлінням якістю процесу експлуатації, створенням основ кваліметрії інструменту.

Результатом багаторічної діяльності очолюваного нею наукового колективу стали розробки загальномашинобудівних нормативів режимів різання й норм витрат різального інструменту, створення систем раціональної експлуатації різального інструменту для важких верстатів, системи адаптивного управління ерготичними технологічними системами, нових конструкцій збірного й блочно-модульного інструменту для важких верстатів, розробки основ теорії кваліметрії різального інструменту й процесу його експлуатації, дослідження різних методів підвищення стабільності технологічних систем.

Дослідження технологічних систем (верстатів і інструментів), які проведені при обробці деталей на важких верстатах (токарських, карусельних, лоботокарних, поздовжньо-стругальних, фрезерних) не мають аналогів у світовій науці.

Має понад 250 наукових праць, у тому числі нею розроблено 12 загальномашинобудівних нормативів різання для різних видів металорізальних верстатів.

Більш ніж 20 років є керівником наукових госпдоговірних і держбюджетних тем, спрямованих на дослідження надійності і якості різального інструменту.

Є одним із організаторів міжнародної науково-технічної конференції «Важке машинобудування», проведеної в ДДМА, заступник головного редактора збірника наукових праць «Вісник ДДМА», член багатьох редакційних колегій збірників наукових праць.

Член спеціалізованої вченої ради із захисту кандидатських і докторських дисертацій НТУ «КПІ».

Нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України (2003 р.), знаком «Відмінник освіти України» (2005 р.).

Кох Петро Іванович

доктор технічних наук, професор

Працював у Академії з 1961 по 1978 рік.

Засновник кафедри ПТМ, перший професор Краматорського індустріального інституту. Наукові дослідження проводив у галузі підвищення надійності механічного обладнання машинобудівних і гірничих підприємств (екскаваторів, шахтопідйомних машин і механізмів, кранів, конвеєрів, спеціальних видів транспорту); розробки й удосконалювання існуючих методів розрахунків і проектування механізмів підйомно-транспортних, гірничих машин і їх конструкцій; створення нових видів транспорту.

Результати науково-дослідних робіт, проведених на кафедрі ПТМ з 1961 року, впроваджені у виробництво на багатьох підприємствах, у тому числі флагманах машинобудування: удосконалене ходове обладнання на екскаваторах ЕВГ-35.65 М, ЕКГ-5Н (НКМЗ); розроблені експлуатаційна документація на крокуючі драглайни й шахтопідйомні машини (НКМЗ), гусеничні передачі для екскаваторів ЕКГ-20, ЕГ-12 і ЕГ-20 (УЗТМ), галузеві стандарти з методик розрахунків показників надійності екскаваторів-драглайнів, а також із розрахунку й проектування гусеничних передач.

Кафедра постійно проводила й проводить роботи з технічної діагностики вантажопідйомних кранів і їх реконструкції, розробляється експлуатаційна документація для екскаваторів НКМЗ і УЗТМ, шахтопідйомних машин НКМЗ і Донгормаш.

Ковалевський Сергій Вадимович

доктор технічних наук, професор

Займається науковою діяльністю в галузі моделювання й оптимізації виробничо-технічних методів і процесів забезпечення ефективності механообробки, теорії й практики застосування нейроподібних структур у машинобудуванні.

Дослідження під керівництвом С. В. Ковалевського проводяться за напрямом розробки, дослідження й впровадження нових технологічних методів обробки деталей машин; удосконалення методів технологічної підготовки виробництва. Усього С. В. Ковалевським опубліковано понад 600 наукових праць, 14 монографій, отримано 42 авторських свідоцтва й патенти на винахід. Під його керівництвом підготовлено й захищено 7 кандидатських дисертацій.

У 1999 році була створена лабораторія нейромережевих технологій. За тематикою виконаних у лабораторії нейромережевих технологій робіт опубліковано близько 100 наукових праць, у тому числі 2 монографії. Лабораторія підтримує тісні наукові зв'язки із провідними вітчизняними й закордонними науковими центрами: Інститутом проблем математичних машин і систем НАН України (Київ); Інститутом кібернетики ім. В. М. Глушкова НАН України (Київ); Інститутом проблем штучного інтелекту Міністерства освіти і науки НАН України (м. Донецьк); Східноукраїнським національним університетом (м. Луганськ); Донецьким національним технічним університетом; Запорізьким національним технічним університетом; Науковим центром нейрокомп'ютерів РАН (Москва); Волгоградським державним технічним університетом (м. Волгоград).

Результати робот впроваджені на ЗАТ «Новокраматорський машинобудівний завод», ВАТ «Дружківський метизний завод», у Краматорському відділенні АКБ «Укрсоцбанк», Слов'янському управлінні газопостачання й газифікації, а також на інших підприємствах України й СНД.

Професор С. В. Ковалевський є членом спеціалізованих рад із захисту кандидатських дисертацій: у Донецькому національному технічному університеті як фахівець із технології машинобудування, Донецькому національному університеті як фахівець у галузі математичного моделювання, Донецькому інституті проблем штучного інтелекту як фахівець у галузі нейронних мереж.

Нагороджений знаками «Відмінник освіти України», «Петро Могила» і «За наукові досягнення». Заслужений професор ДДМА (2008 р.).

Ковальов Виктор Дмитрович

доктор технічних наук, професор

З 1985 року займається науковою діяльністю в галузі підвищення якості, точності технологічних систем; створення нових видів верстатного обладнання; розробки систем адаптивного керування технологічними системами; створення наукових основ розрахунків і проектування опор і передач рідинного тертя для верстатів і машин; створення технологій і обладнання для складнопрофільної обробки; розробки технології й обладнання для зміцнення інструменту, деталей і матеріалів.

У рамках наукових досліджень були створені нові конструкції верстатів і верстатних вузлів, розроблені методи їх розрахунків. В. Д. Ковальов є одним із провідних спеціалістів в Україні в галузі досліджень і розробки опор і передач рідинного тертя верстатів і машин. Розроблені теорія розрахунків і проектування гідравлічних опор і передач, теоретичні моделі явищ на кромці «рідина – тверде тіло», теорія проектування вузлів важкого верстатного обладнання, комплекс математичних моделей і методів досліджень верстатних вузлів.

Під його керівництвом проводяться дослідження в галузі нанотехнологій при складнопрофільній обробці. Розроблені нові верстати для виготовлення складнопрофільніх деталей і багатокоординатної обробки. Створене унікальне обладнання й технологія обробки оптики наземних і космічних великогабаритних телескопів для Кримської астрофізичної обсерваторії (досяжна точність – 10–9 м).

Динамічно розвивається новітній напрям створення й дослідження систем і методів адаптивного управління технологічними системами на основі важких верстатів, розробки верстатних мехатронних вузлів.

Розробки впроваджені при виготовленні нових важких й унікальних верстатів і модернізації обладнання на підприємствах ВАТ «КЗВВ», ЗАТ «НКМЗ», ВАТ «СКМЗ» та ін.

Опублікував більш ніж 220 наукових праць, має 27 винаходів.

Ковальов В. Д. є членом двох спеціалізованих вчених рад із захисту дисертацій (Донецький національний технічний університет, Тернопільський державний технічний університет), членом редакційних рад, колегій низки професійних наукових видань, членом програмних комітетів деяких міжнародних конференцій.

Ковальов В. Д. – голова оргкомітету щорічної міжнародної науково-технічної конференції «Важке машинобудування. Проблеми й перспективи розвитку», організатор Всеукраїнського студентського форуму «Металорізальні верстати й інструмент».

Він є членом науково-методичної комісії Міністерства освіти й науки України за напрямом «Інженерна механіка», членом експертної ради ВАК України.

Нагороджений Почесними грамотами Міністерства освіти й науки України, знаком «Відмінник освіти» (2008 р.).

Карпенко Володимир Михайлович

кандидат технічних наук, професор

Працював у Академії з 1967 по 2008 рік.

Займався науковою діяльністю, яка спрямована на підвищення працездатності деталей машин й інструментів.

Автор технологій наплавлення деталей хімічного обладнання, яке працює в агресивних середовищах, механізованого й автоматичного зварювання, нових складів електродних матеріалів і т. п.  Розробив низку технологій і конструкцій порошкових дротів для зварювання й наплавлення, які виготовляються із сировини України. Опублікував понад 150 наукових праць. Автор 250 винаходів, з них понад 30 впроваджено у виробництво. У 1981 році нагороджений орденом «Знак Пошани». Підготував 9 кандидатів технічних наук.

Проводив фундаментальні дослідження й прикладні розробки нових шлакових систем, створених на базі мінералів України, здебільшого – мінералів Донецької області; теоретичні й експериментальні дослідження тепло-масопереносу при зварюванні (наплавленні); розробляв технологічні процеси виробництва порошкових дротів нових конструкцій. Розробки впроваджені на підприємствах машинобудівної, металургійної, хімічної й інших галузей виробництва.

Заслужений професор ДДМА (2006 р.).

Капорович Володимир Георгійович

доктор технічних наук, професор

Працював у Академії з 1966 по 1993 рік.

Засновник і керівник галузевої лабораторії Мінважмашу СРСР «Нові методи одержання виробів складної конфігурації з трубчастих заготовок».

Займався науковою діяльністю за напрямом розробки теоретичних основ, дослідження й впровадження нових технологічних процесів одержання заготовок і виробів шляхом гарячого ротаційного обкатування, які забезпечують заготовкам і виробам підвищену надійність, якість, зниження металоємності й трудомісткості виготовлення в порівнянні з іншими методами деформування. Автор унікальних технологічних процесів, оснащення, інструменту й обладнання для одержання з труб готових виробів вісесиметричної форми й заготовок, які потребують мінімальної наступної механічної обробки.

Розробки лабораторії впроваджені на машинобудівних заводах міст Миколаєва, Полевська, Радомира (Болгарія), Іжевська (Росія), Макіївському заводі «Смолоскип» і багатьох інших. Опублікував близько 200 наукових праць, 2 монографії. Автор понад 80 винаходів, 9 іноземних патентів (США, Англії, Японії, Швеції, Німеччини, Австрії, Франції й ін.). Під його керівництвом захищено 16 кандидатських дисертацій.

Став гідним звання «Винахідник СРСР», нагороджений срібною медаллю ВДНГ СРСР, дипломами I і II ступенів ВДНГ УРСР, Почесною грамотою Мінважмашу СРСР.

Золотухін Микола Михайлович

доктор технічний наук, професор

Працював у Академії з 1961 по 1990 рік.

Займався науковою діяльністю за напрямом комплексної автоматизації й удосконалення виробничих процесів і обладнання кування й штампування.

Автор низки унікальних технологічних процесів і обладнання кування пресових поковок, штампування деталей із тонкими ребрами гідростатичним методом, компенсаторів пружних деформацій; систем автоматизованого керування кувальними гідравлічними пресами й т. п.

Розробки впроваджені на ЗАТ «НКМЗ», КЗВВ, заводі «Електросталь», Новолипецькому, Верхньосалдинському, Челябінському, Бєлокалитівському металургійних заводах (Росія), комбінаті SKET(м. Магдебург, Німеччина) та ін.

Опублікував понад 100 наукових робіт, 2 монографії.

Автор 51 винаходу, 10 із яких впроваджені у виробництво.

Підготував 9 кандидатів технічних наук, був керівником трьох докторантів.

Був заступником голови спеціалізованої ради із захисту кандидатських і докторських дисертацій при ДДМА.

Зинов'єв Микола Іванович

доктор технічних наук, професор

Під його керівництвом з 1987 по 2002 рік у Академії виконувалися дослідження з розробки високоефективних технологічних систем для створення й реалізації високих технологій виготовлення й відновлення деталей машин і різальних інструментів.

Були розроблені інтегровані технології зміцнення й нанесення покриттів для різальних інструментів і деталей машин, методи оцінювання й контролювання якості покриття на поверхнях інструментів і деталей машин, технології й обладнання віброабразивної і магнітно-імпульсної обробки різального інструменту.

Результати робіт впроваджені на Московських підприємствах А – 3283 і ВНДІНМ, у Харківському фізико-технічному інституті, Харківському підприємстві «Москіт», Дружківському метизному заводі, Краматорських підприємствах ВАТ «СКМЗ», ВАТ «КЗВВ» та ін.

Опублікував понад 200 наукових праць, у т. ч. 2 монографії.

Автор 10 винаходів.

Керував науковою роботою двох докторантів, чотирьох аспірантів, магістрантів і студентів.

Був членом спеціалізованих вчених рад із захисту докторських і кандидатських дисертацій у Харківському державному політехнічному університеті (ХПІ) і Донецькому державному політехнічному університеті (ДПІ).

Нагороджений бронзовою медаллю ВДНГ СРСР, Знаком «Винахідник СРСР», багатьма Почесними грамотами.

Зелік Віталій Павлович

доктор технічних наук, професор

З 1966 по 1995 рік виконував дослідження за напрямом автоматизації виробничих процесів, розробляв основи нової технології вібродіагностики верстатних модулів ГПС, призначеної для підвищення технологічної надійності, віброакустичної діагностики й механізмів у нестаціонарних режимах.

Роботи виконувалися в рамках цільової комплексної програми ГКНТ СРСР – О.Ц. 047. Результати впроваджені на Єгор’євському верстатобудівному заводі, Київському заводі «ВУМ», ЗАТ «НКМЗ», Волгоградському ГО «Барикади», КВВО ім. В. Я. Чубаря.

Опублікував понад 100 наукових праць, автор 8 винаходів.

Керував науковою роботою студентів, аспірантів.

Заблоцький Володимир Кирилович

доктор технічних наук, професор

З 1965 року займається науковою діяльністю в галузі термічної й хіміко-термічної обробки конструкційних і інструментальних сталей.

У 1960 році вперше в умовах ЗАТ «НКМЗ» впровадив прогресивний процес газового азотування.

Автор технології загартовування інструментів з високолегованих швидкорізальних сталей у воді замість мастила, що забезпечує підвищення стійкості інструмента й поліпшення екології.

Під його керівництвом розроблений метод і прилад контролю якості загартовування інструментальних сталей (валкових, швидкорізальних та ін.) за кількістю залишкового аустеніту.

Розробки впроваджені у виробництво на багатьох підприємствах України й СНД (НКМЗ, МЗВМ, АЗЛК та ін.).

Автор низки робіт із комплексного насичення сталей із застосуванням хіміко-термічної обробки для забезпечення зносостійкості й корозійної стійкості деталей машин.

Автор понад 120 наукових праць.

Має 20 винаходів.

Підготував двох кандидатів технічних наук.

Член редакційної ради журналу «Металознавство й обробка металів» (Київ), член-кореспондент Інженерної академії наук.

Ємельянов Олег Андрійович

кандидат технічних наук, доцент

Працював у Академії з 1976 по 2007 рік.

Створив лабораторію експлуатаційної надійності кранових металоконструкцій при ЗАТ «НКМЗ», на якій проводилися дослідні роботи разом із Інститутом електрозварювання ім. Є. О. Патона й із провідним інститутом ВНДІПТмаш за тематикою Державного комітету науки й техніки.

У 1978 році на базі кафедр «Підйомно-транспортні машини» й «Обладнання й технологія зварювального виробництва» була створена лабораторія технічної діагностики кранового обладнання.

Лабораторією виконаний великий обсяг робіт зі збирання й обробки інформації про причини ушкодження кранових мостів і механізмів на різних підприємствах України й Росії. Активну участь у роботі й наукових дослідженнях брали: доц., канд. техн. наук А. М. Маковський, П. Ф. Лях, старші наукові співробітники – В. С. Шнюков, В. Д. Чевичелов, В. П. Шепотько, наукові співробітники – С. Ф. Новопашин, С. В. Лубенець, П. А. Гавриш, Ю. В. Піхота.

Результати розробок лабораторії впроваджені на підприємствах України: ВАТ «Кримський содовий завод», ВАТ «Концерн Стирол», ВАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування», ВАТ «Енергомашспецсталь», ВАТ «Смелянський енергомеханічний завод», ВАТ «Харцизький трубний завод», ВАТ «Новокраматорський машинобудівний завод», ВАТ «Кременчуцький сталеплавильний завод», Сніжнянський завод ВАТ «Мотор Січ» та ін.

О. А. Ємельянов багато років був членом ради з довговічності й надійності при Президії АН УРСР, членом-кореспондентом Підйомно-транспортної академії України.

О. А. Ємельяновим розроблені керівні матеріали з ремонту й модифікації кранових конструкцій, які використовуються на багатьох підприємствах, створені теоретичні основи для визначення навантажень, які виникають при русі кранів, для конструювання й створення компонентних схем зварних кранових мостів і зварних вузлів, що входять до їхнього складу.

Опублікував понад 50 наукових праць, 15 винаходів, довідник «Зварні будівельні конструкції. Типи конструкцій» і 2 монографії.

Гузенко Віталій Семенович

кандидат технічних наук, старший науковий співробітник, доцент

Проводить дослідження за напрямом створення теорії проектування збірних різальних інструментів для механічної обробки деталей в умовах важкого машино- і верстатобудування.

За активної участі В. С. Гузенка були виконані науково-дослідні роботи зі створення методологічних основ спрямованого аналізу й циклічного синтезу вузлів кріплення змінних різальних пластин. На базі цих теоретичних досліджень за участю співробітників галузевої науково-дослідної лабораторії Міністерства верстатобудівної й інструментальної промисловості СРСР при Донбаській державній машинобудівній академії й учених Всеросійського науково-дослідного інструментального інституту були розроблені системи збірного інструмента для обробки деталей на важких верстатах, які серійно виготовлялися на Сестрорецькому інструментальному заводі у Санкт-Петербурзі (Росія), Харківському інструментальному заводі і Краматорському заводі важкого верстатобудування.

Під керівництвом В. С. Гузенка розроблені конструкції торцевих фаз підвищеної надійності для чорнової обробки деталей на важких верстатах, що виготовляються в цей час на підприємствах України й Росії. За його участі розроблений пакет оригінальних програм за розрахунками міцності й динамічної якості збірних різальних важконавантажених інструментів, які використовуються в наукових дослідженнях і навчальному процесі.

Результати досліджень опубліковано в більш ніж 150 наукових і навчально-методичних роботах, у тому числі 7 монографіях. Він є автором 70 винаходів. Підготував трьох кандидатів технічних наук, які працюють на кафедрах Академії.

Гузенко В. С. є заступником редактора збірника наукових праць ДДМА «Надійність інструменту й оптимізація технологічних систем», який включений ВАК до переліку спеціалізованих видань, керівником науково-технічного центру «Інструмент» Донбаської державної машинобудівної академії, створеного наказом Міністерства освіти й науки України. Підтримує тісні творчі зв'язки з ученими провідних наукових центрів із механічної обробки металів як в Україні, так і за її межами, Київського, Харківського, Донецького національних технічних університетів, Всеросійського науково-дослідного інструментального інституту (Москва, Росія), Російського університету дружби народів (Москва, Росія) та ін.

Нагороджений Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України, золотою, срібною, бронзовою медалями ВДНГ СРСР, дипломом І ступеня ВДНГ України.

Брусиловський Борис Аркадійович

доктор технічних наук, професор

З 1968 по 2000 рік виконував наукові дослідження, пов'язані з підвищенням надійності й довговічності валків холодної прокатки, інструментів, зварних конструкцій, дослідженням впливу вібростабілізувальної обробки на структуру загартованих інструментальних сталей. Широко використовував методи рентгеноструктурного аналізу, металографії, магнітометрії.

Розробки впроваджені на Новокраматорському машинобудівному заводі, Донецькому проектно-конструкторсько-технологічному інституті, Дружківському машинобудівному заводі, Харцизькому машинобудівному заводі, ЦНДІТІ й ін.

Опублікував понад 70 наукових праць. Автор 12 винаходів.

Керував науковою роботою студентів й аспірантів.

Бєлкін Михайло Якович

доктор технічних наук, професор, лауреат Державної премії УРСР у галузі науки й техніки

Працював у Академії з 1964 по 2008 рік. Засновник кафедри «Металознавство й термічна обробка металів».

Напрям наукової діяльності: підвищення стійкості робочих валків холодної прокатки й підвищення надійності й довговічності деталей машин, які працюють у циклічному режимі навантаження.

Автор технології високотемпературної термомеханічної обробки при індукційному загартуванні й термопластичній обробці. Створив низку нових сталей, розробив мікроструктурну теорію чутливості сталей до концентрації напруг при циклічному навантаженні.

За розробку нової марки сталі з мікродомішками рідкісноземельних металів для виготовлення особливо великих кувань для гребних валів великотоннажних судів був визнаний гідним звання лауреата Державної премії в галузі науки й техніки України. Із цієї сталі за новою технологією був виготовлений дослідно-промисловий зразок вала для криголама «Капітан Сорокін».

Нагороджений знаком «Відмінник освіти України».

Опублікував понад 200 наукових праць, 4 монографії. Автор 30 винаходів. Підготував 5 кандидатів наук.