ENG
  • Ученість — солодкий плід гіркого коріння.

  • Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів

  • Вчись не для того, щоб знати більше, а для того, щоб знати краще.

  • Важлива не кількість знань, а якість їх.

  • Є тільки одне благо - знання й тільки одне зло - неуцтво.

  • Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність.

  • Бич людини - це уявлюване знання.

  • Знання - сила.

  • Знання - знаряддя, а не ціль.

  • Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним.

Донбаська державна
машинобудівна академія

Останні новини

«Бронза» на міжнародному турнірі з тхеквондо
2.jpg

29 серпня у м. Таллінн (Естонія) відбувся міжнародний рейтинговий турнір з тхеквондо G-1 «Tallin...

Субота, 11 вересня 2021
Студенти ДДМА взяли участь у мітингу до Дня визволення Краматорська та Донецької області від фашистських загарбників
0.jpg

Студенти ДДМА взяли участь у меморіальному заході, присвяченому 78-й річниці визволення Краматор...

Вівторок, 07 вересня 2021
В Академії вітали першокурсників!
DSCF2292.JPG

Академія відкрила двері для своїх першокурсників. Сьогодні вони пройшли посвячення в студенти До...

Середа, 01 вересня 2021

Здесь время навсегда остановилось

b_300_0_16777215_00_images_ddma_news_news_09_13_mg.jpg

11 сентября первокурсники ДГМА пришли на Меловую гору, где в годы оккупации фашистскими войсками были массовые расстрелы жителей Краматорска. Академия взяла шефство над мемориалом.

В 1941 году в Ворошиловском поселке был организован концлагерь для евреев, коммунистов, комсомольцев и военнопленных. Территория из 13 домов, отгороженных колючей проволокой, носила страшное название «Лагерь смерти». Жесточайший террор также коснулся стариков, детей и женщин.

Ничего не подозревавших людей сгоняли к карьеру, словно скот. Кучи не закопанных тел и недобитых жертв лежали на дне оврага. По словам очевидцев, по округе еще долго разносились стоны и детский плач.

Сейчас установленное число жертв репрессий – насчитывают более шести тысяч жителей. Непостижимая для воображения цифра.

Все расстрелы приводились в исполнение приказа бургомистра города Владимира Шопена, человека необычайно жестокого и хладнокровного.

Массовые убийства продолжались вплоть до 1943 года. Лишь после снятия оккупации провели раскопки и перезахоронение погибших в братской могиле. Многие имена жертв так и остались неизвестными.

Прошло 70 лет. На роковом месте стоит скромный памятник. Больше не слышны шумы выстрелов, плач, стоны. Осталась лишь давящая атмосфера и ощущение смерти.

Идеи фашизма часто воспринимаются неокрепшими умами как яркие иллюзии. А в жизни это самые жуткие кошмары, которые сводят с ума. Нельзя допустить их второго рождения. Мы должны стать связующим звеном между памятью ушедших лет и сознанием следующих поколений.

Виктория Повержук