ENG
  • Ученість — солодкий плід гіркого коріння.

  • Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів

  • Вчись не для того, щоб знати більше, а для того, щоб знати краще.

  • Важлива не кількість знань, а якість їх.

  • Є тільки одне благо - знання й тільки одне зло - неуцтво.

  • Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність.

  • Бич людини - це уявлюване знання.

  • Знання - сила.

  • Знання - знаряддя, а не ціль.

  • Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним.

Донбаська державна
машинобудівна академія

Останні новини

Команда наших силачів стала чемпіоном Донецької області
sport1.jpg

10–12 жовтня на спортивній базі ДДМА відбувся Чемпіонат Донецької області з класичного пауерліфт...

12.10.2018
Наша шахістка здобула перемогу в півфіналі чемпіонату України
chess1.jpg

Студенти нової спеціальності «Фізична культура і спорт» ДДМА продовжують приносити спортивні пло...

11.10.2018
ДДМА підтримала всеукраїнську акцію протесту профспілок
profcom.jpg

9 жовтня в Академії відбулося розширене засідання профспілкового комітету ДДМА. На ньому було пі...

10.10.2018
Вітаємо наших викладачів із нагородами!
ddma.jpg

До Дня працівників освіти викладачі Академії отримали нагороди. За значний особистий внесок у ро...

09.10.2018

На Вченій раді обговорена наукова робота на здобуття Державної премії

001.jpg

Уже не вперше ДДМА доручається громадське обговорення й експертиза важливих державних проектів України в галузі науки і техніки. Тому 27 вересня на засіданні Вченої ради ДДМА пройшли чергові громадські обговорення науково-технічної роботи, яка висувається на здобуття Державної премії Державним підприємством «Національна атомна енергетична компанія «Енергоатом». Темою є «Розробка і впровадження конденсаторів парових турбін атомних електростанцій».

Окрім членів Вченої ради в обговоренні брали участь члени секції машинобудування і транспорту комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки: Олексій Оніпко, д-р техн. наук президент Української академії наук; Віктор Ковальов, д-р техн. наук, ректор ДДМА; Андрій Русанов, директор інституту проблем машинобудування, член-кореспондент НАНУ; Андрій Марченко, д-р техн. наук, проректор НТУ «ХПІ»; Віталій Клімов, головний науковий співробітник КП «Харківське КБ з машинобудування ім. О.О. Морозова».

У роботі Вченої ради брав участь заступник директора з виробництва ЕМСС Юрій Давиденко.

003 2018-09-27 Энергоатом 008.jpg

Діоніс Харлампіді

002 2018-09-27 Олександр Усс 006.jpg

Олександр Усс

Експертами комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки були призначені Олексій Оніпко, д-р техн. наук, президент Української академії наук, і Віктор Ковальов, д-р техн. наук, ректор ДДМА.

Від колективу авторів виступили Олександр Усс, начальник конструкторського відділу теплообмінних апаратів ПАТ «Турбоатом» і Діоніс Харлампіді, д-р техн. наук, провідний науковий співробітник Інституту проблем машинобудування НАУ.

У своїх доповідях вони зазначили, що представлена робота присвячена створенню конденсаторів нового покоління для турбоустановок потужністю 1000 МВт. Конденсатори можуть використовуватись для модернізації діючих і для оснащення нових АЕС. Висвітлені проблеми існуючих конденсаторів. Це:

- низька якість та підвищена температура охолоджуючої води і як наслідок підвищена швидкість утворення карбонатних відкладень на внутрішній поверхні теплообмінних труб;

- низька ефективність і значна трудомісткість методів очистки на АЕС, вплив їх на залишковий ресурс конденсаторів;

- відсутність систематизованої технічної політики при визначенні шляхів реконструкції та підвищення надійності роботи конденсаторів;

- конструктивні недоліки конденсаторів і їх вплив на надійність основного технологічного обладнання АЕС.

Для теплообмінних труб великогабаритних конденсаторів парових турбін потужністю 1000 МВт на АЕС застосувався сплав МНЖ 5-1. Труби з цього сплаву завольцьовані у трубні дошки. При експлуатації на внутрішній поверхні цих труб утворюються значні карбонатні відкладення. Діючі методи очистки конденсаторів викликають зменшення залишкового ресурсу. Схильність до утворення карбонатних відкладень, а також швидкість деградації труб зі сплаву МНЖ 5-1 значно вища, ніж на трубах з нержавіючих сталей або титану. Крім того, трубні системи існуючих конденсаторів (сплав МНЖ 5-1) містять мідь. Це є головним джерелом надходження міді в парогенератори, що призводить до корозійного пошкодження металу теплообмінних трубок парогенераторів і зниженню ККД енергоблоку АЕС.

002-1 трубы.jpg 002-2.jpg

Використовуючи науковий підхід в області сучасної прикладної термодинаміки і теплотехніки при оптимізації конструктивних елементів, а також досвід проектування і експлуатації конденсаторів, колективом авторів була відпрацьована методика і створена унікальна конструкція конденсаторів «блочно-модульного» виконання. Такі конденсатори можуть працювати в різних кліматичних умовах експлуатації енергоблоків потужністю 1000 МВт. При цьому здійснюється підвищення теплової потужності реакторної установки енергоблоків на 7%. Треба також відзначити, що запропоноване авторами компонування конденсаторів раніше не застосовувалося в існуючих конструкціях і не має аналогів у світовій практиці проектування.

004 IMG_9419 Олександр Оніпко.JPG

Олексій Оніпко

005 2018-09-27 Валерій Кассов 014.jpg

Валерій Кассов

Автори доповіли методологію оцінки впливу на ефективність енергетичної установки, розподіл і характер складових ексергетичних втрат в установці, визначення відносної ексергетичної ваги кожного елемента в системі, встановлення характеристику зав’язків між втратами в елементах конденсатора. Підкреслено, що вперше створена методологія розрахунку теплоенергетичних характеристик конденсаторів нового покоління з врахуванням вимог забезпечення вібраційної надійності, конструктивної міцності та економічності роботи обладнання.

Економічний ефект від впровадження конденсаторів нового покоління в «блочно-модульному» виконанні у складі турбоустановок потужністю 1000 МВт становить більше 2,5 млрд. грн. І вони вже впроваджені на «Южно-Українській АЕС» і ВП «Запорізька АЕС».

В обговоренні виступив Олексій Оніпко, президент Української академії наук. Він відмітив, що представлена робота вже обговорювалась на різних рівнях і запросив науковців всебічно проаналізувати її ефективність.

006 2018-09-27 Яна Васильченко 017.jpg

Яна Васильченко

007 IMG_9421 Андрій Русанов.JPG

Андрій Русанов

Від науковців ДДМА виступили: Валерій Кассов, д-р техн. наук, декан ФМ; Едуард Грибков, д-р техн. наук, завідувач кафедри АММА; Яна Васильченко, д-р техн. наук, завідувач кафедри КМСІТ; Світлана Коновалова, канд. хім. наук, доцент кафедри ХіОП, і заступник директора з виробництва ЕМСС Юрій Давиденко. Вони відзначили високий науково-технічний рівень, наукову новизну і практичну значимість. Відзначено, що масштабність розробки з урахуванням масових і габаритних характеристик конденсаторів у повній мірі відображає правильність використання розроблених конструкцій конденсаторів нового покоління на існуючих АЕС. Також зазначено вклад у вирішення соціальних проблем, охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки.

В обговоренні брали участь члени секції машинобудування і транспорту комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки: Віктор Ковальов, д-р техн. наук, ректор ДДМА; Андрій Русанов, директор інституту проблем машинобудування, член-кореспондент НАНУ; Андрій Марченко, проректор НТУ «ХПІ».Ними зазначено, що використовуючи науковий підхід в області сучасної прикладної термодинаміки і теплотехніки при оптимізації конструктивних елементів, а також досвід проектування і експлуатації конденсаторів, була відпрацьована методика проектування і створена унікальна конструкція конденсаторів «блочно-модульного» виконання, які можуть працювати в різних кліматичних умовах. Суттєвою перевагою конструкції є можливість монтажу конденсаторів на існуючі стрижневі опори фундаменту зі збереженням будівельних конструкції і без зміни компонувальних рішень по машинному залу.

008 IMG_9428 Андрій Марченко.JPG

Андрій Марченко

Підкреслено, що термоекономічний підхід надав можливість розглянути всі зміни, що відбуваються з ексергетичним потоком, а також виконати оптимізацію конструкції конденсатора, за результатами якої знайдено геометричні параметри трубної системи конденсатора, з мінімумом витрат.

На підставі розгляду роботи «Розробка і впровадження конденсаторів парових турбін атомних електростанцій» Вчена рада ДДМА дала позитивний висновок роботі й надала клопотання про присудження Державної премії України в галузі науки і техніки.

IMG_9407.JPG IMG_9429.JPG