ENG
  • Ученість — солодкий плід гіркого коріння.

  • Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів

  • Вчись не для того, щоб знати більше, а для того, щоб знати краще.

  • Важлива не кількість знань, а якість їх.

  • Є тільки одне благо - знання й тільки одне зло - неуцтво.

  • Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність.

  • Бич людини - це уявлюване знання.

  • Знання - сила.

  • Знання - знаряддя, а не ціль.

  • Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним.

Донбаська державна
машинобудівна академія

Останні новини

Розпочалася реєстрація е-кабінетів вступників на програми бакалавра
1.jpg

1 липня розпочалася робота сервісу створення електронних кабінетів для вступників до закладів ви...

Вівторок, 01 липня 2025
Призери Міжнародної студентської олімпіади IT-Universe–2025 отримали нагороди
1.jpg

Як ми вже повідомляли, чотири здобувачі вищої освіти спеціальностей «Системний аналіз та н...

Понеділок, 30 червня 2025
На засіданні Вченої ради ДДМА
na_vch_radi.jpg

Закінчується літня сесія 2024–25 навчального року, тому на червневому засіданні Вченої ради ДДМА...

П'ятниця, 27 червня 2025
У МОН розповіли про зміни у базовому військовому вишколі студентів
1.jpg

Програму базового військового вишколу, який згодом проходитимуть студенти, можуть змінити. У Вер...

Четвер, 26 червня 2025
Академія посіла 89-те місце в «ТОП-200» вишів України
1.jpg

Оприлюднено результати щорічного академічного рейтингу українських закладів вищої освіти «...

Середа, 25 червня 2025

Найскладніші місця Радіодиктанту–2024: що викликало труднощі в учасників

1.jpg

Нагадаємо, цьогорічний Радіодиктант національної єдності відбувся 25 жовтня і був приурочений до 100-річчя Українського радіо, яке відзначатиметься в листопаді. Авторкою тексту «Магія голосу» стала письменниця Оксана Забужко. Читав диктант поет, нині військовий, Павло Вишебаба.

В ефірі Українського радіо проаналізували найскладніші місця Радіодиктанту–2024. Гостя радіоефіру Лариса Масенко, докторка філологічних наук, професорка, провідна наукова співробітниця Інституту української мови НАНУ, зауважила, що текст Оксани Забужко дуже цікавий і важливий. На її думку, з погляду орфографії текст був не складний, але складною була пунктуація та синтаксис.

«Синтаксис був Забужківський, тобто речення були і складно-підрядні, і складно-сурядні, і пряма мова, і порівняльні звороти, – коментує філологиня. – І були присутні всі пунктуаційні знаки: двокрапка, тире, знак оклику, лапки і багато-багато ком».

Надзвичайно складне місце було на початку диктанту в реченні, яке містить підряд двокрапку, знак оклику і тире: «З нього починався день: клац! – і пронизливе рокотання перших тактів "Реве та стогне…", а за ним примусово-бадьоре "Говорить Київ!" давали знак, що з-під теплої ковдри хоч-не-хоч пора вилізати».

У багатьох учасників диктанту також виникли складнощі в написанні слів «брехунець», «тати-мами», «чутися в гурті», «засланчий», «1960–1980-ті» тощо. Лариса Масенко звернула увагу на те, що слово «брехунець» знають здебільшого люди, які жили за радянських часів, і як сленгове слово його потрібно брати в лапки. Тати-мами – це об’єднувальне слово, що означає батьків, тож його пишуть через дефіс.

До речі, у радіоефірі зазначили, що за умовами диктанту текст не повинен перебільшувати 200 слів і має містити правописні труднощі.

«Можливо цього року буде небагато переможців. Але, що важливіше, у Радіодиктанті немає переможених, бо головне – це почуття єдності, почуття солідарності, які ми відчули, коли всі разом відклали справи і написали диктант. І наша мова – це зброя, це оберіг, що надають нам сили вистояти в ці тяжкі часи і перемогти ворога», – підсумувала Лариса Масенко.

Вікторія Лебединська