- Деталі
-
Опубліковано: Понеділок, 27 жовтня 2025, 21:55
У День української писемності і мови, традиційно, відбувся Всеукраїнський диктант національної єдності. Трансляція заходу відбувалася на хвилях Українського Радіо та Радіо Культура, наживо в ефірі телеканалу Суспільне Культура, на YouTube-каналі Українського Радіо і Facebook-сторінках Суспільного.
Упродовж століть мова була не лише засобом спілкування, а й інструментом політики та головним маркером самоідентифікації народу. Якщо мова не має значення, тоді чому вороги української державності намагалися знищувати її століттями? І, на жаль, продовжують робити це і досі. На початку прямого ефіру вшанували пам’ять українських письменників, які загинули від російської агресії – 273 людини літератури забрала жорстока російська війна…
Диктант національної єдності писали в різних куточках нашої країни і світу. У прямому ефірі були включення з різних міст України, української антарктичної наукової станції «Академік Вернадський», Об'єднаних Арабських Еміратів, Польщі тощо. Студенти, викладачі і співробітники нашої Академії за традицією також долучилися до всеукраїнського диктанту.
Цьогоріч авторкою диктанту стала письменниця Євгенія Кузнєцова. Текст читала українська акторка театру і кіно, народна артистка, телеведуча Наталія Сумська.
Євгенія Кузнєцова написала життєствердний текст з назвою «Треба жити!». Як зауважила сама письменниця, ми живемо в дуже драматичні, трагічні часи, і майже кожного дня в нас є причина, щоб плакати. Тому авторка хотіла створити текст, який би був не занадто печальним і не заставляв плакати. Щоб тон тексту був легшим, з надією, бо усмішка теж нас об’єднує, і іноді це саме те, що нас тримає.
Із цікавого. Перше речення диктанту відсилається до п'єси Леся Подерв'янського, але з певними, притаманними Євгенії Кузнєцовій, змінами: «Жити треба цікаво: читати книжки, ходити в театр, дресирувать Пса Патрона». І такий важливий посил усім, хто був змушений через війну поїхати зі свого рідного краю: «Треба любити свій дім, навіть якщо він тимчасовий і далеко від справжнього дому – того, що в серці».
У цьогорічному диктанті були і свої складності – знаки пунктуації, апострофи, лапки, абревіатура, діалектизми. Наприклад, слово «допіру» – це діалектний синонім слів «щойно» або «тільки що». «Пітятко» – зменшувально-ласкаве слово від «пітя», що означає «курча» (закарпатський діалект). Воно також може символізувати слабкість та незахищеність. «Кияхи» – качани кукурудзи, слово належить до поліських та інших діалектів. «Сукні з лелітками» – тут згадують про блискучі цяточки, кружальця, якими прикрашають одяг, які нерідко називають також «паєтками».
Але найбільшою проблемою, на яку вказували учасники, стало занадто швидке диктування. Багато хто просто не встигав записувати речення. Як зауважила у прямому ефірі переможниця диктанту національної єдності 2024 року Христина Гоянюк зі Львова, торік краматорський поет, військовослужбовець Павло Вишебаба диктував текст набагато краще. Та, звісно, знаменитого мовознавця Олександра Авраменка за останні роки ніхто так і не зміг перевершити.
Та, як зазначила одна із учасниць, Всеукраїнський диктант національної єдності – це не тільки про грамотність і знання української мови, це про спільність, згуртованість, єднання! Бо разом ми – сила!
Написані диктанти можна надіслати на перевірку фахівцям. Паперові листи приймають за адресою: 01001 м. Київ, вул. Хрещатик, 26. Важливо, щоб на штемпелі була дата не пізніше 28 жовтня.
Можна також сфотографувати чи відсканувати написаний текст (у форматі .jpg, .png, .jpeg, .tiff, .pdf) та надіслати його до 11:00 29 жовтня на адресу rd@suspilne.media.
Текст Радіодиктанту буде оприлюднено об 11:00 29 жовтня на сайтах Українського Радіо та Суспільне Культура.
Вікторія Лебединська
