ENG
  • Ученість — солодкий плід гіркого коріння.

  • Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів

  • Вчись не для того, щоб знати більше, а для того, щоб знати краще.

  • Важлива не кількість знань, а якість їх.

  • Є тільки одне благо - знання й тільки одне зло - неуцтво.

  • Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність.

  • Бич людини - це уявлюване знання.

  • Знання - сила.

  • Знання - знаряддя, а не ціль.

  • Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним.

Донбаська державна
машинобудівна академія

Останні новини

«Бронза» на міжнародних змаганнях з легкої атлетики
2.jpg

Міжнародна матчева зустріч з легкої атлетики International Athletics Match U23 відбулася 20 липн...

П'ятниця, 26 липня 2024
Наш борець здобув «бронзу» на Кубку України
1.jpg

Кубок України з греко-римської боротьби серед дорослих відбувся 19–21 липня у м. Черкаси. ...

Четвер, 25 липня 2024
Для вступників до магістратури та аспірантури спеціально організована сесія ЄВІ
1.jpg

Вступникам до магістратури та аспірантури цьогоріч буде надана можливість за бажанням пройти єди...

Середа, 24 липня 2024
Наша легкоатлетка – переможниця Кубка України у Львові
1.jpg

Національні змагання з легкої атлетики – Кубок України та фінал Кубку України з легкоатлетичних ...

Вівторок, 23 липня 2024
МОН запроваджує додаткову фінансову підтримку для вступників
01.jpg

Відтепер шансів вступити на освітню програму в омріяному закладі стало більше: студенти, які пре...

Понеділок, 22 липня 2024

Старовинна легенда про українську мову, яку наші бабусі розповідали дітям

3.jpg

Ділив Бог між народами землю і дарував їм мови. Роздав усе, що мав, і сів відпочивати. Аж тут пізно ввечері приходять козаки. Розуміють, що запізнилися. Високі, вусаті, чуби вітер розвіває – стали і мовчать.

– Де ж ви були, коли я всіх кликав? – запитує.

Боже, вони від бусурманів світ захищали.

– Залишив я трохи землі для себе, – каже Господь. – Дарую цю землю вам, козаки.

І подарував нашим предкам Україну.

А мову? Не будуть козаки щасливі німими.

– Подарую їм свою мову, нехай розмовляють. А я буду завжди літати поруч і щебетати.

Кажуть, саме з того часу українську мову і стали називати солов’їною.