ENG
  • Ученість — солодкий плід гіркого коріння.

  • Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів

  • Вчись не для того, щоб знати більше, а для того, щоб знати краще.

  • Важлива не кількість знань, а якість їх.

  • Є тільки одне благо - знання й тільки одне зло - неуцтво.

  • Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність.

  • Бич людини - це уявлюване знання.

  • Знання - сила.

  • Знання - знаряддя, а не ціль.

  • Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним.

Донбаська державна
машинобудівна академія

Останні новини

Розклад занять для денної форми навчання
2.jpg

До уваги здобувачів освіти денної форми навчання! Розклад занять на 1-й семестр 2025/2026 навчал...

Четвер, 28 серпня 2025
На засіданні Вченої ради ДДМА
1.jpg

На серпневому засіданні Вченої ради Академії вирішені питання, які накопичились за літній період.

Четвер, 28 серпня 2025
Збільшено кількість бюджетних місць для спеціальностей особливої підтримки магістратури ДДМА
1.jpg

Гарна новина! Спільними зусиллями приймальної комісії та ректорату вдалося збільшити кількість б...

Середа, 27 серпня 2025
Запрошуємо на Урочисту церемонію посвяти першокурсників у студенти ДДМА
1.jpg

Шановні першокурсники, батьки і всі охочі! Запрошуємо вас на Урочисту онлайн церемонію посвяти п...

Вівторок, 26 серпня 2025
ДДМА – у переліку вишів, у яких можна отримати грант на навчання
2.jpg

Донбаська державна машинобудівна академія у 2025 році бере участь у проєкті з надання державних ...

Понеділок, 25 серпня 2025

Душу й тіло ми положим за нашу свободу!

1.jpeg

Цю пісню українці знають з перших акордів, а її слова закарбовані в нас на генетичному рівні. Йдеться про Державний гімн України «Ще не вмерла України і слава, і воля».

Саме 10 березня 1865 року – у день роковин смерті Тараса Шевченка – у Перемишлі вперше публічно виконали цю пісню, яка дуже швидко стала популярною в українській громаді як на заході, так і на сході України.

Згідно з наказом Кабінету Міністрів у 2021 році, День Державного гімну України щорічно відзначається 10 березня в пам’ять про перше публічне виконання цієї пісні.

Під час повномасштабного вторгнення Росії гімн став справжньою підтримкою українського народу та символом незламності нашої віри в національну ідею.

Його співають діти у бомбосховищах, виконують наші відважні захисники та захисниці перед наступом, його часто можна почути на радіо та телебаченні.

Адже під час співу ми всі єдині – велика нація, яка плекає свої традиції та культуру. А відтак жоден ворог не може зламати наш внутрішній стрижень.

Історія свята

Якось у 1862 році український етнограф, фольклорист і поет Павло Чубинський влаштував зібрання просвітницької організації Громада, на яку прийшли сербські студенти.

Вони навчались у Київському університеті (нині це Київський національний університет імені Тараса Шевченка) й почали співати свою патріотичну пісню.

Тоді Чубинський різко підвівся і пішов в іншу кімнату, а через півгодини вийшов звідти з написаним текстом пісні «Ще не вмерла Україна».

Вона швидко поширилась серед українофільських гуртків, а за кілька місяців шеф жандармів князь Долгоруков наказав вислати Чубинського в Архангельську губернію «за шкідливий вплив на простолюдинів».

Та про вірш не забули. У листопаді 1862 року його текст опублікували у львівському журналі Мета. А відомий композитор та священник Михайло Вербицький написав до нього музику.

Цю пісню намагались знищити як білогвардійці, так і більшовики. Але всі їхні намагання придушити голос українського народу були марними. Адже слова та музика були написані не на папері, який спалювали російські кати, а в душах людей.

За часів УНР та ЗУНР пісню почали перекладати різними мовами та публікувати не тільки в українських містах, а й в Австрії, Німеччині, Канаді, США та інших країнах з великою українською діаспорою.

15 березня 1939 року пісня стала офіційним гімном Карпатської України, хоч саме державне формування проіснувало недовго. У Наддніпрянщині «Ще не вмерла Україна» поширювалась підпільно, оскільки була забороненою спершу в Російській імперії, а потім у СРСР.

Зрештою, Верховна Рада України офіційно ухвалила музичну редакцію гімну 15 січня 1992 року. А 6 березня 2003 року з ініціативи тодішнього президента Леоніда Кучми парламент ухвалив Закон Про Державний Гімн України, у якому слова «Ще не вмерла Україна» замінили на «Ще не вмерла України і слава, і воля».

Офіційно затверджений Державний Гімн України складається з одного куплету та приспіву:

«Ще не вмерла України і слава, і воля,

Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.

Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.

Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Приспів:

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,

І покажем, що ми, браття, козацького роду».

Гімн України набув значної популярності в ході масових протестів у країні у 2004 та 2013 роках.

У Новорічну ніч 2014 року на Майдані Незалежності разом заспівали гімн майже півмільйона українців, що стало «світовим рекордом».

Глибинне значення кожного слова гімну українці усвідомили з початком повномасштабного вторгнення російських військ. Слова «Душу й тіло ми положим за нашу свободу» стали пророчими, а українці вкотре довели, що готові до кінця боротися з ворогом за свою незалежність.

Нині українці зі словами гімну перебувать на фронті, в окопах та боях, виборюючи суверенне право нашої держави бути вільною, демократичною та незалежною державою.