ENG
  • Ученість — солодкий плід гіркого коріння.

  • Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів

  • Вчись не для того, щоб знати більше, а для того, щоб знати краще.

  • Важлива не кількість знань, а якість їх.

  • Є тільки одне благо - знання й тільки одне зло - неуцтво.

  • Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність.

  • Бич людини - це уявлюване знання.

  • Знання - сила.

  • Знання - знаряддя, а не ціль.

  • Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним.

Донбаська державна
машинобудівна академія

Останні новини

На оплату праці працівників освіти отримано грантові кошти
2.jpg

Від Сполучених Штатів Америки до державного бюджету України надійшли грантові кошти в розмірі 1,...

П'ятниця, 02 червня 2023
МОН вкотре доручає вишам виконувати мовне законодавство
1.jpg

Міністерство освіти і науки просить керівників закладів вищої та фахової передвищої освіти вжити...

Середа, 31 травня 2023
Афера тисячоліття. Як москалі стали росіянами
00.jpg

…і чому Папа Римський вірить у міф про «братні народи»

Вівторок, 30 травня 2023
Засідання вченої ради
1.jpg

На травневому засіданні Вченої ради ДДМА вирішені важливі питання внутрішнього життя Академії. З...

Понеділок, 29 травня 2023
До уваги абітурієнтів!
2.jpg

Основна сесія НМТ цього року розпочнеться 5 червня і триватиме до 23 червня. З міркувань безпеки...

П'ятниця, 26 травня 2023

СПРАВА В ТОМУ...

b_300_0_16777215_00_images_news_k_2022-05-29_sanches_aleksandra_.jpg

П’ять років тому, коли я виїжджала з Донецька і плакала цілодобово, як сильно не хочу їхати з дому (навіть окупованого), – Бердянськ став для нашої родини порятунком. То був ковток свіжого повітря після кількох років окупації Донецька на той момент. У прямому розумінні, коли ти тільки перетинаєш український кордон, бачиш український прапор і просто з полегшенням видихаєш – ти вдома. Зараз уже так багато людей розуміють наші почуття тоді.

Жити в окупованому місті – це катування. Коли все твоє нутро не приймає те, що відбувається довкола, але ти змушений там бути. На цьому моменті всі особливо розумні розумники зазвичай кажуть: «Усі, хто хочуть – можуть виїхати». Але не можуть. У житті, на жаль, не завжди працює ця штука, коли «захотів і все одразу вийшло».

І ось тепер окупований і Бердянськ. «Людьми», які прийшли нас рятувати. Рятувати від дому, роботи, продуктів, ліків, навчання, планів, рятувати нас усіх від нормального життя.

Ми заперечували наш від'їзд до останнього. Це коли ти розумієш, що залишатися далі вже неможливо, але хапаєшся за найменшу надію залишитись удома.

Але… Останнім часом ми звикаємо до нашого нового, але сподіваюся тимчасового будинку. Це знаєте, коли звикаєш так, щоб особливо не звикнути, і чекаєш, ну коли ж можна буде повернутися…

Ілюстраторка Олександра Санчес