ENG
  • Ученість — солодкий плід гіркого коріння.

  • Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів

  • Вчись не для того, щоб знати більше, а для того, щоб знати краще.

  • Важлива не кількість знань, а якість їх.

  • Є тільки одне благо - знання й тільки одне зло - неуцтво.

  • Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність.

  • Бич людини - це уявлюване знання.

  • Знання - сила.

  • Знання - знаряддя, а не ціль.

  • Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним.

Донбаська державна
машинобудівна академія

Останні новини

СТУДЕНТИ «СИСТЕМНОГО АНАЛІЗУ» – ФІНАЛІСТИ ТА ПРИЗЕРИ МІЖНАРОДНОЇ ОЛІМПІАДИ «IT-UNIVERSE-2022»
 ИСПР.jpg

Троє студентів ДДМА 2-го та 5-го (1-го магістерського) курсів навесні пройшли відбір на фінальни...

Середа, 29 червня 2022
ДДМА запрошує для здобуття вищої освіти
45892b11-1616-44ae-8232-61e8c7828c03.jfif

Донбаська державна машинобудівна академія, у ці темні часи війни, продовжує свою діяльність. Нар...

Середа, 29 червня 2022
ВСТУП-2022 НА МАГІСТРАТУРУ: ТИМЧАСОВІ ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ЦЕНТРИ ДЛЯ СКЛАДАННЯ МКТ І МТНК
4.jpg

27 червня 2022 року почалася реєстрація потенційних учасників магістерського комплексного тесту ...

Середа, 29 червня 2022
Міжнародна молодіжна науково-технічна конференція «Молода наука – роботизація і нанотехнології сучасного машинобудування»
1.png

20 червня відбулася міжнародна молодіжна науково-технічна конференція «Молода наука – роботизаці...

Субота, 25 червня 2022
СТУДЕНТИ «СИСТЕМНОГО АНАЛІЗУ» ЗНОВУ У ФІНАЛІ «IT-UNIVERSE»
.jpg

Щороку наші студенти беруть участь у «Міжнародній студентській Олімпіаді у сфері інформаційних т...

Середа, 22 червня 2022

СПРАВА В ТОМУ...

b_300_0_16777215_00_images_news_k_2022-05-29_sanches_aleksandra_.jpg

П’ять років тому, коли я виїжджала з Донецька і плакала цілодобово, як сильно не хочу їхати з дому (навіть окупованого), – Бердянськ став для нашої родини порятунком. То був ковток свіжого повітря після кількох років окупації Донецька на той момент. У прямому розумінні, коли ти тільки перетинаєш український кордон, бачиш український прапор і просто з полегшенням видихаєш – ти вдома. Зараз уже так багато людей розуміють наші почуття тоді.

Жити в окупованому місті – це катування. Коли все твоє нутро не приймає те, що відбувається довкола, але ти змушений там бути. На цьому моменті всі особливо розумні розумники зазвичай кажуть: «Усі, хто хочуть – можуть виїхати». Але не можуть. У житті, на жаль, не завжди працює ця штука, коли «захотів і все одразу вийшло».

І ось тепер окупований і Бердянськ. «Людьми», які прийшли нас рятувати. Рятувати від дому, роботи, продуктів, ліків, навчання, планів, рятувати нас усіх від нормального життя.

Ми заперечували наш від'їзд до останнього. Це коли ти розумієш, що залишатися далі вже неможливо, але хапаєшся за найменшу надію залишитись удома.

Але… Останнім часом ми звикаємо до нашого нового, але сподіваюся тимчасового будинку. Це знаєте, коли звикаєш так, щоб особливо не звикнути, і чекаєш, ну коли ж можна буде повернутися…

Ілюстраторка Олександра Санчес