ENG
  • Ученість — солодкий плід гіркого коріння.

  • Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів

  • Вчись не для того, щоб знати більше, а для того, щоб знати краще.

  • Важлива не кількість знань, а якість їх.

  • Є тільки одне благо - знання й тільки одне зло - неуцтво.

  • Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність.

  • Бич людини - це уявлюване знання.

  • Знання - сила.

  • Знання - знаряддя, а не ціль.

  • Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним.

Донбаська державна
машинобудівна академія

Останні новини

У ДДМА відбувся святковий концерт до Дня Збройних Сил України
zb_main.jpg

6 грудня в актовому залі Академії на честь Дня Збройних Сил України відбувся святковий концерт....

06.12.2018
Шахістки ДДМА сталили кращими в області серед студентів
img_main.jpg

5 грудня в Краматорську відбувся обласний турнір із шахів пам`яті І.М. Митька серед ЗВО III–IV ...

06.12.2018
Із днем народження, ФІТО!
fito_main.jpg

5 грудня в актовому залі ДДМА відбувся концерт, присвячений Дню народження ФІТО.

Святкування д...

05.12.2018
PRO справжній образ Донбасу
img_vistavka.jpg

3 грудня в рекреації біля музею ДДМА відбулося відкриття виставки «Донбас: переPROчитання образ...

04.12.2018

Сильнее смерти подвиг смелых

b_300_0_16777215_00_images_ddma_news_vozlog_1.jpg

6 сентября в сквере Героев у вечного огня состоялся митинг, посвященный 68 годовщине освобождения г. Краматорска. В боях за наш город погибли 750 бойцов и командиров Красной армии, 230 из них похоронены у Вечного огня в 12 братских могилах.

Почтить память погибших воинов и сказать слова благодарности ветеранам собрались руководители города, студенты ДГМА, школьники и дети.

Мэр города Краматорска Геннадий Костюков поздравил ветеранов и всех краматорчан с этим знаменательным событием, произнес добрые слова в адрес тех, кто боролся за свободу. За их нелегкую судьбу, героическую смерть, которые принесли нам свободу, стоит сказать спасибо. Мы обязаны помнить их подвиг, ведь это самое малое, что может для них сделать каждый из нас!

Под равномерные щелчки метронома почтили память погибших минутой молчания, после чего окропили памятник ярко красными головками гвоздик, которые студенты ДГМА принесли от чистого сердца.

Пусть не угаснет искорка памяти в наших сердцах, подобно пылающему пламени вечного огня…