ENG
  • Ученість — солодкий плід гіркого коріння.

  • Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів

  • Вчись не для того, щоб знати більше, а для того, щоб знати краще.

  • Важлива не кількість знань, а якість їх.

  • Є тільки одне благо - знання й тільки одне зло - неуцтво.

  • Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність.

  • Бич людини - це уявлюване знання.

  • Знання - сила.

  • Знання - знаряддя, а не ціль.

  • Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним.

Донбаська державна
машинобудівна академія

Останні новини

«Миротворці. У горах Сванетії» – фільм про невідомі сторінки Російсько-Грузинської війни
img_1.jpg

11 вересня в Краматорську пройшла зустріч із журналістом, режисером, волонтером, керівником бла...

Середа, 11 вересня 2019
До старту всі!
img_2_main.jpg

7 вересня в парку ім. Пушкіна відбулося святкування Дня фізичної культури і спорту та Всеукраїнс...

Понеділок, 09 вересня 2019
Вітаємо нашого спортсмена з перемогою
img_1_3.jpg

Андрій Гарбар, студент ДДМА, виступив на чемпіонаті Європи з тхеквондо WT серед молоді, який про...

Понеділок, 09 вересня 2019
Проекти наших молодих учених
img_15.jpg

Для участі в конкурсному відборі проектів наукових робіт та науково-технічних (експериментальни...

П'ятниця, 06 вересня 2019

Рубцом на сердце лег Афганистан…

b_300_0_16777215_00_images_ddma_news_news_afgan.jpg

15 февраля 1989 года последний солдат Советской Армии покинул выжженную солнцем и войной землю Афганистана. С тех пор прошло двадцать три года.

За девять лет той страшной войны в общественную лексику прочно вошли новые слова и понятия: «интернациональный долг», «груз 200», «черный тюльпан». Сегодняшнее общество говорит в адрес героев-афганцев другие слова, такие как слава, мужество, память!

Девятилетняя война завершилась 15 февраля 1989 года, в 10 часов 30 минут, когда командующий 40-й армией генерал-лейтенант Борис Громов последним из ограниченного контингента советских войск перешел мост через Амударью, разделявшую СССР и Афганистан. За время войны в Афганистане погибли и стали инвалидами около 3 миллионов наших юношей, погибли более 14 тыс. человек из числа советских военнослужащих, около 50 тыс. человек были ранены, 330 человек до сих пор считаются без вести пропавшими.

 

Для службы в Афганистане призывались десятки студентов нашего, тогда еще Краматорского индустриального института. Трое из них так и не вернулись домой. Они сложили свои головы в горячих песках чужой страны. Это Савенко Владимир Александрович, Крамчаников Сергей Борисович, Метелин Анатолий Михайлович. Искренне скорбим по нашим ребятам, бывшим студентам, так и не вернувшимся из Афганистана…

В это день в шестом корпусе Академии, около аудитории, которая носит их имена, была зажжена свеча памяти. В этот день студенты Академии отдали дань уважения нашим героям.

Давайте согревать своим душевным теплом ветеранов Афганистана, вернувшихся с войны, не только в Дни памяти…