ENG
  • Ученість — солодкий плід гіркого коріння.

  • Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів

  • Вчись не для того, щоб знати більше, а для того, щоб знати краще.

  • Важлива не кількість знань, а якість їх.

  • Є тільки одне благо - знання й тільки одне зло - неуцтво.

  • Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність.

  • Бич людини - це уявлюване знання.

  • Знання - сила.

  • Знання - знаряддя, а не ціль.

  • Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним.

Донбаська державна
машинобудівна академія

Останні новини

Не слід поспішати з відновленням навчання в аудиторіях!
img_2.jpeg

Як повідомляє Кабмін, перехід областей до наступного етапу карантину, що передбачає послаблення ...

Середа, 03 червня 2020
ПРОДОВЖЕНО ДОСТУП ЗА КОШТИ БЮДЖЕТУ ДО SCOPUS ТА WOS ДЛЯ ВИШІВ ТА НАУКОВИХ УСТАНОВ УКРАЇНИ
img_1.png

Добра новина для науковців Академії – МОН продовжує передплату на міжнародні наукометричні бази ...

Середа, 03 червня 2020
БЕЗКОШТОВНІ ВЕБІНАРИ З ВИКОРИСТАННЯ БАЗИ ДАНИХ WEB OF SCIENCE
glav.jpg

Протягом чотирьох днів, із 2 до 5 червня 2020 року, представники ЗВО та наукових установ України...

П'ятниця, 29 травня 2020

Рубцом на сердце лег Афганистан…

b_300_0_16777215_00_images_ddma_news_news_afgan.jpg

15 февраля 1989 года последний солдат Советской Армии покинул выжженную солнцем и войной землю Афганистана. С тех пор прошло двадцать три года.

За девять лет той страшной войны в общественную лексику прочно вошли новые слова и понятия: «интернациональный долг», «груз 200», «черный тюльпан». Сегодняшнее общество говорит в адрес героев-афганцев другие слова, такие как слава, мужество, память!

Девятилетняя война завершилась 15 февраля 1989 года, в 10 часов 30 минут, когда командующий 40-й армией генерал-лейтенант Борис Громов последним из ограниченного контингента советских войск перешел мост через Амударью, разделявшую СССР и Афганистан. За время войны в Афганистане погибли и стали инвалидами около 3 миллионов наших юношей, погибли более 14 тыс. человек из числа советских военнослужащих, около 50 тыс. человек были ранены, 330 человек до сих пор считаются без вести пропавшими.

 

Для службы в Афганистане призывались десятки студентов нашего, тогда еще Краматорского индустриального института. Трое из них так и не вернулись домой. Они сложили свои головы в горячих песках чужой страны. Это Савенко Владимир Александрович, Крамчаников Сергей Борисович, Метелин Анатолий Михайлович. Искренне скорбим по нашим ребятам, бывшим студентам, так и не вернувшимся из Афганистана…

В это день в шестом корпусе Академии, около аудитории, которая носит их имена, была зажжена свеча памяти. В этот день студенты Академии отдали дань уважения нашим героям.

Давайте согревать своим душевным теплом ветеранов Афганистана, вернувшихся с войны, не только в Дни памяти…