Донбаська державна
машинобудівна академія

«Книга життя» краматорского поэта Ивана Тарасенко

Деталі

Опубліковано: Четвер, 04 грудня 2014, 14:26

3 декабря в Литературной гостиной ДГМА состоялась презентация сборника стихотворений краматорского поэта Ивана Тарасенко «Книга життя». К сожалению, самого поэта уже нет в живых, и книгу издавали его дети, которые, кстати, являются выпускниками нашего вуза. Презентацию посетили студенты и преподаватели Академии, представители горисполкома, а также спикер штаба АТО.

Помимо выступлений родственников Ивана Тарасенко и гостей вечера, его стихи читали студенты факультета машиностроения ДГМА. Стихотворения Ивана Тарасенко пронизаны патриотизмом, любовью к своей земле и украинскому языку.

Как сам о себе рассказывал поэт, «народився у 1936-му році в селі Осітна (Христинівський район Черкаської області). Закінчив краматорську школу фабрично-заводського навчання, оволодівши професією будівельника. Працював на Новокраматорському машинобудівному заводі. Читав Тараса Шевченка, Степана Олійника… Одного дня писав мамі листа. І якось так вийшло, що цей лист виявився римованим… З тих пір я став пробувати писати вірші. Виступав на молодіжних вечорах.

І ось на один із таких вечорів завітав поет Микола Рибалко. Йому сподобались мої вірші. Він мені запропонував навчатись. Але я був ще молодий і вважав це несерйозною справою. Вірші були для мене хобі.

Після армії повернувся в Донбас. Працював тридцять один рік шахтарем-прохідником. Але все життя мене супроводжує поезія…».

Свою любовь к Украине передал поэт детям и внукам, его сын Олег сейчас служит в Артемовском батальоне (замкомбат), защищая нашу землю.

Незалежна Україна!
Україно моя, незалежна моя,
У житті ти моїм друга мати.
Я – кровинка твоя, ми – єдина сім’я.
Мені любо тобою пишатись.

Тобі важко було, ти боролась за нас,
За майбутнє свого покоління.
У далекий свій час думу думав Тарас,
Коли ж згине народне терпіння.

Ми, шановні мої, у прориві живем.
Не дозволимо нас роз’єднати.
Незалежність свою у віках збережем.
Не дозволимо нас ображати.

Ми – пісенний народ, працелюби землі.
Поважаєм свою Батьківщину.
Ми долаєм журбу, переносим жалі:
Боронімо свою Україну!
Іван Тарасенко