ENG
  • Ученість — солодкий плід гіркого коріння.

  • Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів

  • Вчись не для того, щоб знати більше, а для того, щоб знати краще.

  • Важлива не кількість знань, а якість їх.

  • Є тільки одне благо - знання й тільки одне зло - неуцтво.

  • Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність.

  • Бич людини - це уявлюване знання.

  • Знання - сила.

  • Знання - знаряддя, а не ціль.

  • Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним.

Донбаська державна
машинобудівна академія

Останні новини

Головне – не мовчати!
3.jpg

Нерідко ми вважаємо, що насильство нас не стосується. Крики у квартирі сусідів серед ночі, чиясь...

П'ятниця, 08 грудня 2023
Студентська наука: хоч і важко, але треба працювати
1.jpg

Хтось може і підраховує курчат восени, а от в Академії звикли це робити наприкінці року. Тим пач...

П'ятниця, 08 грудня 2023
ПОЕЗІЯ ВІЧНА
4.jpg

7 грудня в нашої любої подруги й колеги, талановитої поетеси, журналістки, заступниці редактора ...

Четвер, 07 грудня 2023
«Бронза» на Кубку України з греко-римської боротьби
2.jpg

Кубок України з греко-римської боротьби серед юніорів 2004-2006 р.н. відбувся 24–26 листопада в ...

Четвер, 07 грудня 2023
Із Днем Збройних сил України!
2.jpg

Зупинити навалу «другої армії світу» – завдання, із яким не впоралася б жодна європейська армія,...

Середа, 06 грудня 2023

«Книга життя» краматорского поэта Ивана Тарасенко

poet.jpg

3 декабря в Литературной гостиной ДГМА состоялась презентация сборника стихотворений краматорского поэта Ивана Тарасенко «Книга життя». К сожалению, самого поэта уже нет в живых, и книгу издавали его дети, которые, кстати, являются выпускниками нашего вуза. Презентацию посетили студенты и преподаватели Академии, представители горисполкома, а также спикер штаба АТО.

Помимо выступлений родственников Ивана Тарасенко и гостей вечера, его стихи читали студенты факультета машиностроения ДГМА. Стихотворения Ивана Тарасенко пронизаны патриотизмом, любовью к своей земле и украинскому языку.

Как сам о себе рассказывал поэт, «народився у 1936-му році в селі Осітна (Христинівський район Черкаської області). Закінчив краматорську школу фабрично-заводського навчання, оволодівши професією будівельника. Працював на Новокраматорському машинобудівному заводі. Читав Тараса Шевченка, Степана Олійника… Одного дня писав мамі листа. І якось так вийшло, що цей лист виявився римованим… З тих пір я став пробувати писати вірші. Виступав на молодіжних вечорах.

І ось на один із таких вечорів завітав поет Микола Рибалко. Йому сподобались мої вірші. Він мені запропонував навчатись. Але я був ще молодий і вважав це несерйозною справою. Вірші були для мене хобі.

Після армії повернувся в Донбас. Працював тридцять один рік шахтарем-прохідником. Але все життя мене супроводжує поезія…».

Свою любовь к Украине передал поэт детям и внукам, его сын Олег сейчас служит в Артемовском батальоне (замкомбат), защищая нашу землю.

Незалежна Україна!
Україно моя, незалежна моя,
У житті ти моїм друга мати.
Я – кровинка твоя, ми – єдина сім’я.
Мені любо тобою пишатись.

Тобі важко було, ти боролась за нас,
За майбутнє свого покоління.
У далекий свій час думу думав Тарас,
Коли ж згине народне терпіння.

Ми, шановні мої, у прориві живем.
Не дозволимо нас роз’єднати.
Незалежність свою у віках збережем.
Не дозволимо нас ображати.

Ми – пісенний народ, працелюби землі.
Поважаєм свою Батьківщину.
Ми долаєм журбу, переносим жалі:
Боронімо свою Україну!
Іван Тарасенко