ENG
  • Ученість — солодкий плід гіркого коріння.

  • Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів

  • Вчись не для того, щоб знати більше, а для того, щоб знати краще.

  • Важлива не кількість знань, а якість їх.

  • Є тільки одне благо - знання й тільки одне зло - неуцтво.

  • Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність.

  • Бич людини - це уявлюване знання.

  • Знання - сила.

  • Знання - знаряддя, а не ціль.

  • Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним.

Донбаська державна
машинобудівна академія

Останні новини

Пауэрлифтер Академии побил свой мировой рекорд
sport1.jpg

Спортсмен Академии Константин Мусиенко (ЭП14-1), мастер спорта международного класса, побил свой...

17.10.2017
Проректора ДДМА нагороджено нагрудним знаком «Почесний ливарник»
img1.jpg

Асоціацією ливарників України, за підтримки НПП «Союз», Національної металургійної академії Укра...

16.10.2017
Курси підвищення кваліфікації для працівників ПФУ на кафедрі «Фінанси, банківська справа та підприємництво»
fin1.jpg

Нещодавно кафедрою ФБСП було проведено чергові (сьомі) курси підвищення кваліфікації для працівн...

12.10.2017
Інтеграція в НАТО
nato1.jpg

У житті кожної людини настає мить, коли вона має зробити важливий вибір стосовно свого життя. Та...

12.10.2017

«Книга життя» краматорского поэта Ивана Тарасенко

poet.jpg

3 декабря в Литературной гостиной ДГМА состоялась презентация сборника стихотворений краматорского поэта Ивана Тарасенко «Книга життя». К сожалению, самого поэта уже нет в живых, и книгу издавали его дети, которые, кстати, являются выпускниками нашего вуза. Презентацию посетили студенты и преподаватели Академии, представители горисполкома, а также спикер штаба АТО.

Помимо выступлений родственников Ивана Тарасенко и гостей вечера, его стихи читали студенты факультета машиностроения ДГМА. Стихотворения Ивана Тарасенко пронизаны патриотизмом, любовью к своей земле и украинскому языку.

Как сам о себе рассказывал поэт, «народився у 1936-му році в селі Осітна (Христинівський район Черкаської області). Закінчив краматорську школу фабрично-заводського навчання, оволодівши професією будівельника. Працював на Новокраматорському машинобудівному заводі. Читав Тараса Шевченка, Степана Олійника… Одного дня писав мамі листа. І якось так вийшло, що цей лист виявився римованим… З тих пір я став пробувати писати вірші. Виступав на молодіжних вечорах.

І ось на один із таких вечорів завітав поет Микола Рибалко. Йому сподобались мої вірші. Він мені запропонував навчатись. Але я був ще молодий і вважав це несерйозною справою. Вірші були для мене хобі.

Після армії повернувся в Донбас. Працював тридцять один рік шахтарем-прохідником. Але все життя мене супроводжує поезія…».

Свою любовь к Украине передал поэт детям и внукам, его сын Олег сейчас служит в Артемовском батальоне (замкомбат), защищая нашу землю.

Незалежна Україна!
Україно моя, незалежна моя,
У житті ти моїм друга мати.
Я – кровинка твоя, ми – єдина сім’я.
Мені любо тобою пишатись.

Тобі важко було, ти боролась за нас,
За майбутнє свого покоління.
У далекий свій час думу думав Тарас,
Коли ж згине народне терпіння.

Ми, шановні мої, у прориві живем.
Не дозволимо нас роз’єднати.
Незалежність свою у віках збережем.
Не дозволимо нас ображати.

Ми – пісенний народ, працелюби землі.
Поважаєм свою Батьківщину.
Ми долаєм журбу, переносим жалі:
Боронімо свою Україну!
Іван Тарасенко