Донбаська державна
машинобудівна академія

У ДДМА вшанували пам’ять жертв Голодомору

Кожної четвертої суботи листопада щорічно в Україні вшановують пам’ять загиблих від голоду людей у 1932–1933 рр. Національний день пам’яті жертв Голодомору встановлено 1998 р. з метою недопущення повторення жахливих подій минулого. Студенти та викладачі Донбаської державної машинобудівної академії долучились до вшанування пам’яті безвинно закатованих голодом українців. До традиційного запалення свічки на кожному віконці о 16.00 ми додали онлайн-зустріч, щоб пригадати ті страшні події і ніколи про них не забувати. Тому що тих, кого не знищили голодом у 1930-х рр., потім хотіли надурити та приховати від них страшну правду.

В організації та проведенні заходу взяли участь студенти-політологи Софія Бородай, Андрій Яковенко, Ксенія Володченко та Дар’я Михнюк. Вони нагадали учасникам про жахливу «репетицію» Голодомору 1930-х рр, – перший голод в історії України, про перетворення нашої держави на місце масової загибелі людей в роки утвердження культу особи Сталіна, про цей свідомий геноцид українського народу, а також про жертви третього післявоєнного голоду.

Більше 30 країн світу визнали Голодомор 1932–33 рр. геноцидом українського народу. Геноцид завжди має не тільки демографічні наслідки, він створює комплекс національної меншовартості, викликає фобії та емоційну нестабільність, впливає не тільки на тих, хто вижив, але й на наступні покоління.

Безумовне відчуття гордості викликають люди, які, переживши страшні події, залишаються здатними жити, любити і творити, а головне – не мовчати про злочини проти свого народу. Дисиденти Опанас Заливаха, Левко Лук’яненко, Микола Руденко, Олекса Тихий, переживши Голодомор 1930-х рр., стали борцями за свободу і правду. Художниця Катерина Білокур стала відомою на увесь світ, її картинами захоплювався Пабло Пікассо. Олесь Гончар, Анатолій Дімаров та Василь Барка виявили свій неабиякий літературний талант і своїми творами доводили стійкість людського духу.

Символом вшанування пам’яті жертв Голодомору цьогоріч в умовах війни з агресором стала окопна свічка. Це означає, що український народ-воїн, ставши пліч-о-пліч, згадуючи події минулого, має допомагати тим, хто на передовій захищає свободу України.

Юлія Яковенко, доцент кафедри філософії та СПН