ENG
  • Ученість — солодкий плід гіркого коріння.

  • Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів

  • Вчись не для того, щоб знати більше, а для того, щоб знати краще.

  • Важлива не кількість знань, а якість їх.

  • Є тільки одне благо - знання й тільки одне зло - неуцтво.

  • Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність.

  • Бич людини - це уявлюване знання.

  • Знання - сила.

  • Знання - знаряддя, а не ціль.

  • Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним.

Донбаська державна
машинобудівна академія

Останні новини

Вступники, які відмовляться від бюджету, не зможуть отримати грант
1.jpg

Вступники на бакалаврат, які будуть рекомендовані на бюджет, але не виконають вимоги до зарахува...

Понеділок, 07 липня 2025
Вітаємо ювілярів!
uvil.jpg

Ректорат, профком і медіагрупа «Академія» щиро вітають ювілярів червня 2025 року:

Четвер, 03 липня 2025
Гарного відпочинку і літніх канікул!
1.jpg

За лічені дні студенти підуть на канікули, а викладачі і співробітники у заслужені відпустки. Пі...

Четвер, 03 липня 2025
Реєстрація електронних кабінетів вступників у магістратуру
2.jpg

1 липня розпочалася реєстрація електронних кабінетів, необхідних для подання заяв про вступ у ма...

Середа, 02 липня 2025
Розпочалася реєстрація е-кабінетів вступників на програми бакалавра
1.jpg

1 липня розпочалася робота сервісу створення електронних кабінетів для вступників до закладів ви...

Вівторок, 01 липня 2025

День народження Кобзаря

sheva.jpg

9 березня 1814 року народився видатний український поет, письменник, художник та політичний діяч Тарас Григорович Шевченко. Минуло більше 200 років, а постать Шевченка і досі живе в кожній українській хатині, у кожному українському серці.

Важко повірити, але Шевченко передбачив, що відбуватиметься на його Батьківщині через півтора століття. Більше цього, вказав шлях, яким треба йти – шлях миру та згоди. Майже 170 років тому було написане послання великого Кобзаря «І мертвим, і живим, і ненародженим…», проте, твір має надзвичайно гостре відчуття нашого сьогодення, яке Шевченко зміг передбачити своїми пророчими очима.

Складається враження, що не для своїх сучасників, а саме нам, тоді ще ненародженим, поет хоче сказати просту істину, через яку маємо всі біди та гріхи: «Доборолась Україна до самого краю, гірше ляха свої діти її розпинають…» Отак Шевченко описав і свою сучасність, і нашу.

Біда в тому, що відчути та зрозуміти Кобзаря дано не кожній людині, і хай би скільки вельмож не цитували його, виступаючи за трибуною, а серце має щеміти від болю, від розуміння елементарних, але таких значущих речей! «Обніміться ж, брати мої, молю вас, благаю!»




Свою Україну любіть.
Любіть її… во врем'я люте,
В остатню, тяжкую мінуту
За неї Господа моліть.

Розкуйтеся, братайтеся!
У чужому краю
Не шукайте, не питайте
Того, що немає
І на небі, а не тілько
На чужому полі.
В своїй хаті своя й правда,
І сила, і воля.

Нема на світі України,
Немає другого Дніпра,
А ви претеся на чужину
Шукати доброго добра,
Добра святого. Волі! волі!
Братерства братнього! Найшли,
Несли, несли з чужого поля
І в Україну принесли
Великих слов велику силу
Та й більш нічого. Кричите,
Що бог вас создав не на те,
Щоб ви неправді поклонились!..
І хилитесь, як і хилились!

Схаменіться! будьте люди,
Бо лихо вам буде.
Розкуються незабаром
Заковані люде,
Настане суд, заговорять
І Дніпро, і гори!
І потече сторіками
Кров у синє море
Дітей ваших… і не буде
Кому помагати.
Одцурається брат брата
І дитини мати.
І дим хмарою заступе
Сонце перед вами,
І навіки прокленетесь
Своїми синами!
Умийтеся! образ божій
Багном не скверніте.
Не дуріте дітей ваших,
Що вони на світі.