ENG
  • Ученість — солодкий плід гіркого коріння.

  • Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів

  • Вчись не для того, щоб знати більше, а для того, щоб знати краще.

  • Важлива не кількість знань, а якість їх.

  • Є тільки одне благо - знання й тільки одне зло - неуцтво.

  • Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність.

  • Бич людини - це уявлюване знання.

  • Знання - сила.

  • Знання - знаряддя, а не ціль.

  • Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним.

Донбаська державна
машинобудівна академія

Останні новини

Подання заяв для вступу на бакалавра відкрито
1.jpg

19 липня почалося подання заяв до ЗВО для вступу на бакалавра. Йдеться про вступників на основі ...

П'ятниця, 19 липня 2024
Щоденник Кубка України з програмування
1.jpg

Липнева спека та канікули не завадили нашим кращим програмістам взяти участь у сьомому етапі Куб...

Четвер, 18 липня 2024
Як вберегтися від спеки
2.jpg

Цьогорічне літо б’є усі температурні рекорди. До таких високих температур, ще й у періоди відклю...

Середа, 17 липня 2024
16 липня 1990 року в Україні було прийнято Декларацію про державний суверенітет
1.jpg

Вона є одним із найважливіших документів за всю історію нашої державності, ухвалення якого стало...

Вівторок, 16 липня 2024
З ДНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ!
1.jpg

Цього року Україна втретє відзначає День Української Державності, встановлений Указом Президента...

Понеділок, 15 липня 2024

Боже! Бережи Україну!

1.jpg

Зі слів українського захисника:

«Ми приїхали в це село і почали займати оборону... хлопці потроху копати почали… не окоп, канєшно, а таке, щоб можна було впасти туди під час обстрілу... Я не знаю, скільки хвилин пройшло, но я тупо о***їв від того, що побачив... Знаєш, коли в людей городи починаються, усі прив'язують на вєлік до рами лопати і йдуть щось сажати... Оце була така сама картіна, тільки їхало на мене на цих роверах майже все село... чоловіки, жінки, усі... Пригнали й дивляться на мене... ну, типу, командуй! Кажуть: «Синку, де копать?». У мене відібрало мову... стою, як телепень, дивлюсь... Вони бігом відкручують свої лопати від вєліків... Я зібрався з духом, кажу: «Не треба нічого, красно дякую, ми самі впораємось!». Но того вже ніхто не чув... лопати пішли в хід...

За кілька днів суне на нас колона кацапської техніки... у мене необстріляні молоді пацани кричать: «Танкі  пі***ють!»… Тут розвертаюсь, до нас народ із села хмарою валить і кричить: «Хлопці, танки кацапські пі****ть, шо дєлать? кажіть, як помагать?». На мене наче відро води крижаної вивернули... дивлюсь на це і плачу... валую їм: «Бігом назад... ану, по хатам!». Та ніхто й не думає... Кричу знов: «По хатам, б**дь!»... Бєзнадьога, Жень... пруть з голими руками! Я малих своїх пару смикнув, кажу: «Розверніть бігом їх додому!». Підбігає до мене мужик, 73 роки, і каже: «Синку, дай гранату... я все життя комунальником пропрацював і знаю, як комунікації під ліс ідуть...  зараз трубами на перехрестя вискочу, гранату кину і назад в трубу...» Клянусь, я чуть не здурів з цих людей...

Бій цілий день... арта крайню вулицю накрила... 25 хат горять, но, слава богу, всі живі... Ми ж цю техніку довбемо... вони поняли, що не прорвуться, давай пробувать на нас з флангів... Палим їхні танкі, бехі, все, що бачимо.... розлітаються їхні Т-90... Малі хлопці мої спрацювались, крошать... Під вечір інтенсивність падає... отходять скоти... Малі мої кажуть: «Може отдохнем?». Я собі думаю: «потомились хлопці», отпускаю... Дивлюсь, скидають броню, кидають зброю і пі***ть бігом місцевим хати тушить... Я знов плачу... не  можу на це дивиться і сам біжу помагать...»

Задовбетесь «денацифікувати» країну, де населення бігом біжить будувати для армії укріплення, а армія, як вас розбила, біжить рятувати людям хати.

Хочемо, щоб такі історії не губилися.

Боже! Бережи Україну!