ENG
  • Ученість — солодкий плід гіркого коріння.

  • Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів

  • Вчись не для того, щоб знати більше, а для того, щоб знати краще.

  • Важлива не кількість знань, а якість їх.

  • Є тільки одне благо - знання й тільки одне зло - неуцтво.

  • Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність.

  • Бич людини - це уявлюване знання.

  • Знання - сила.

  • Знання - знаряддя, а не ціль.

  • Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним.

Донбаська державна
машинобудівна академія

Останні новини

Академія святкує день народження!
gol.jpg

Цього дня вся Академія чекала весь рік – 24 квітня ДДМА відсвяткувала свій день народження. В ак...

Середа, 24 квітня 2019
Академія – спортивний виш!
2.1.jpg

З нагоди 66-річчя ДДМА біля другого корпусу відбулося спортивно-художне свято. Із привітальним с...

Середа, 24 квітня 2019
Академія святкує свій 66-й день народження!
glav.jpg

Сьогодні, 24 квітня, у ДДМА головне свято року – наш виш святкує 66-річчя з дня заснування і 25 ...

Середа, 24 квітня 2019
ДДМА долучилися до міської толоки
glav.jpg

20 квітня студенти і викладачі Академії долучилися до міської толоки. Робимо наше місто чистішим...

Субота, 20 квітня 2019

Великий скарб у тебе – рідна мова!

21 лютого відзначається Міжнародний день рідної мови. Це відносно молоде свято – до календарів усього світу воно ввійшло тільки у 1999 році. І в Україні воно також лише почало писати свою історію, хоча сама проблема української мови на українських землях нараховує кілька століть.

Де і коли народилася традиція Міжнародного дня рідної мови? Історія свята, на жаль, має дуже трагічне начало. Себто, святкуємо ми цей день з присмаком гіркоти. 21 лютого 1952 року у Бангладеші влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеші став днем полеглих за рідну мову. Минуло багато років. Аж у жовтні 1999 року на тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний день рідної мови, а починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначають і в нас.

 

Клуб шанувальників української мови «Джерело» знову зібрав у залі музею Академії всіх студентів, поважаючих рідну мову. Організатори цього дивовижного вечора – завідувач кафедри українознавства та гуманітарної освіти Кудерська Т.В. і керівник клубу «Джерело» викладач Ковальова Г.М. А надійними помічниками виступили ведучі – Непочатова Катерина і Малій Олександра (гр. ІТ09-1).

Розпочався святковий вечір піснею «Повертаюсь» Ольги Голубєвої. Через пісню ведучі й гості не помітили, як потрапили в дивовижний світ. Там дівчата знайшли чарівний глобус. Рідна мова – це мова країни, де ти народився. Ось вони й вирішили здійснити подорож у різні країни світу. Спершу були в Росії, де пролунала чарівна російська пісня «Ты мне нравишься…» у виконанні Потьомкіної Вікторії, далі помандрували до Німеччини, де гра на гармошці Третьякова Павла і скоромовки Назара Салатуна познайомили слухачів з красою німецької мови, її незвичайністю. Франція – країна сучасних мод та дизайну, відомих співаків та архітектури. Андреєва Валерія заспівала пісню «Auf Wiedersehen» та приголомшила всіх своєю шикарною сукнею. Мандруючи Англією, гості з захопленням зустрілись з героями Шекспіра – Ромео і Джульєттою у виконанні Літвінової Алли та Баличева Івана. Не забули відвідати й пристрасну Іспанію – запрошений танцювальний колектив виконав іспанський танок.

Але все ж таки ведучі й глядачі захотіли повернутися додому, на свою рідну Україну. Наша українська мова ввібрала в себе все найкраще, найніжніше, найвеличніше, наймудріше, найблагородніше, найпоетичніше і найболючіше – перший крик немовляти, яким воно сповістило про свою появу на світ, блакить високого неба і золото пшеничних ланів, багрянець світанкових заграв і срібло перлистих рос, могутність бурхливого Дніпра і плин тихого Дунаю, міць столітніх дубів, що символізують силу української нації, і тихий шепіт шовкових трав, гіркоту поневірянь на чужині і відчуття піднесеності в молитві до Бога за рід свій, за Україну, за мир, добро і спокій на всій планеті. Ященко Настя провела вікторину на найкращого знавця рідного українського слова, де всі запрошені з захопленням і цікавістю відповідали на пропоновані питання та заробляли додаткові бали. Українці завжди відзначались добрим гумором. Майстерно продекламували гуморески Ященко Настя, Бескровний Андрій та Клименко Олександр. Зал підтримував їх оплесками й посмішками на обличчях.

Заключна пісня Карини Ситнік «Одна калина» продемонструвала співучість та красу нашої рідної мови. Усі артисти отримали шалені оплески вдячних глядачів. Свято закінчилося, але назавжди учасники та запрошені будуть любити й поважати рідну мову, мову своєї Батьківщини. Чим більше на землі буде мов, тим різноманітнішим буде й життя на нашій планеті!

Яна Вінницька, студентка групи ІТ 09-1