ENG
  • Ученість — солодкий плід гіркого коріння.

  • Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів

  • Вчись не для того, щоб знати більше, а для того, щоб знати краще.

  • Важлива не кількість знань, а якість їх.

  • Є тільки одне благо - знання й тільки одне зло - неуцтво.

  • Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність.

  • Бич людини - це уявлюване знання.

  • Знання - сила.

  • Знання - знаряддя, а не ціль.

  • Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним.

Донбаська державна
машинобудівна академія

Останні новини

Із Днем вишиванки
1.jpg

Українська вишиванка – це гордість нашого народу, а її візерунки розповідають давню історію. При...

Четвер, 15 травня 2025
QUIZенція спокою – простір для паузи, розмов і гри
2.jpg

У березні Молодіжна рада Краматорська, яку очолює Денис Жаріков, студент нашої Академії, голова ...

Середа, 14 травня 2025
У МОН планують збільшити розмір студентських грантів на навчання, зокрема на технічні спеціальності
1.jpg

У Міністерстві освіти і науки планують підвищити розміри студентських грантів на здобуття вищої ...

Вівторок, 13 травня 2025
«Бронза» на Кубку України з греко-римської боротьби
2.jpg

Кубок України з боротьби греко-римської серед дорослих спортсменів відбувся 4–7 травня у м...

Понеділок, 12 травня 2025
Про проведення літньої заліково-екзаменаційної сесії 2024/2025 навчального року
4.jpg

Літня заліково-екзаменаційна сесії у 2024/2025 навчальному році для здобувачів денної та заочної...

П'ятниця, 09 травня 2025

Великий скарб у тебе – рідна мова!

21 лютого відзначається Міжнародний день рідної мови. Це відносно молоде свято – до календарів усього світу воно ввійшло тільки у 1999 році. І в Україні воно також лише почало писати свою історію, хоча сама проблема української мови на українських землях нараховує кілька століть.

Де і коли народилася традиція Міжнародного дня рідної мови? Історія свята, на жаль, має дуже трагічне начало. Себто, святкуємо ми цей день з присмаком гіркоти. 21 лютого 1952 року у Бангладеші влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеші став днем полеглих за рідну мову. Минуло багато років. Аж у жовтні 1999 року на тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний день рідної мови, а починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначають і в нас.

 

Клуб шанувальників української мови «Джерело» знову зібрав у залі музею Академії всіх студентів, поважаючих рідну мову. Організатори цього дивовижного вечора – завідувач кафедри українознавства та гуманітарної освіти Кудерська Т.В. і керівник клубу «Джерело» викладач Ковальова Г.М. А надійними помічниками виступили ведучі – Непочатова Катерина і Малій Олександра (гр. ІТ09-1).

Розпочався святковий вечір піснею «Повертаюсь» Ольги Голубєвої. Через пісню ведучі й гості не помітили, як потрапили в дивовижний світ. Там дівчата знайшли чарівний глобус. Рідна мова – це мова країни, де ти народився. Ось вони й вирішили здійснити подорож у різні країни світу. Спершу були в Росії, де пролунала чарівна російська пісня «Ты мне нравишься…» у виконанні Потьомкіної Вікторії, далі помандрували до Німеччини, де гра на гармошці Третьякова Павла і скоромовки Назара Салатуна познайомили слухачів з красою німецької мови, її незвичайністю. Франція – країна сучасних мод та дизайну, відомих співаків та архітектури. Андреєва Валерія заспівала пісню «Auf Wiedersehen» та приголомшила всіх своєю шикарною сукнею. Мандруючи Англією, гості з захопленням зустрілись з героями Шекспіра – Ромео і Джульєттою у виконанні Літвінової Алли та Баличева Івана. Не забули відвідати й пристрасну Іспанію – запрошений танцювальний колектив виконав іспанський танок.

Але все ж таки ведучі й глядачі захотіли повернутися додому, на свою рідну Україну. Наша українська мова ввібрала в себе все найкраще, найніжніше, найвеличніше, наймудріше, найблагородніше, найпоетичніше і найболючіше – перший крик немовляти, яким воно сповістило про свою появу на світ, блакить високого неба і золото пшеничних ланів, багрянець світанкових заграв і срібло перлистих рос, могутність бурхливого Дніпра і плин тихого Дунаю, міць столітніх дубів, що символізують силу української нації, і тихий шепіт шовкових трав, гіркоту поневірянь на чужині і відчуття піднесеності в молитві до Бога за рід свій, за Україну, за мир, добро і спокій на всій планеті. Ященко Настя провела вікторину на найкращого знавця рідного українського слова, де всі запрошені з захопленням і цікавістю відповідали на пропоновані питання та заробляли додаткові бали. Українці завжди відзначались добрим гумором. Майстерно продекламували гуморески Ященко Настя, Бескровний Андрій та Клименко Олександр. Зал підтримував їх оплесками й посмішками на обличчях.

Заключна пісня Карини Ситнік «Одна калина» продемонструвала співучість та красу нашої рідної мови. Усі артисти отримали шалені оплески вдячних глядачів. Свято закінчилося, але назавжди учасники та запрошені будуть любити й поважати рідну мову, мову своєї Батьківщини. Чим більше на землі буде мов, тим різноманітнішим буде й життя на нашій планеті!

Яна Вінницька, студентка групи ІТ 09-1