- Деталі
-
Опубліковано: Вівторок, 09 квітня 2019, 19:55
6 березня в Академії відбулася ХХII регіональна конференція Малої академії наук з науково-промислового профілю. У заході взяли участь понад 100 школярів з міст Донецької області. Діти, які не змогли особисто бути присутні на конференції, представили свої роботи за допомогою відеозв'язку.
Конференцію відкрив керівник відділення МАН з науково-промислового профілю, завідувач кафедри ТМ, професор, д-р техн. наук Сергій Ковалевський. У своєму виступі він зазначив, що 22 роки поспіль усі кафедри ДДМА, разом із центром позашкільної роботи та шкільними вчителями, ведуть таку наразі необхідну нашій країні роботу з виховання молодих науковців. Бо сьогодні для розвитку підприємств України дуже важливо створити молодий потенціал, який зможе рухати економіку вперед. Наші підприємства вкрай потребують освічених компетентних фахівців для виробництва. Навчанням таких спеціалістів і займаються викладачі нашої Академії.
Сергій Ковалевський також наголосив, що після конкурсу всі учасники отримають сертифікати, а дехто стане дійсним членом МАН. Найкращі роботи МАН, такі, що мають творчій підхід, увійдуть до збірки наукових праць Міжнародної молодіжної науково-технічної конференції «Молода наука – роботизація і нанотехнології сучасного машинобудування». Для когось це буде перша публікація – перших крок у серйозну науку.
Назар Макаренко
Владислав Коробов
Віолета Ігонтова
Робота конференції продовжилася за десятьма секціями, де ми поспілкувалися з її учасниками. Ми зазирнули до секції «Електромеханічні системи автоматизації» – найчисленнішої секції цієї конференції. Наймолодший учасник секції, та й конференції в цілому, – Назар Макаренко навчається в 4-му класі Білокузьминівської школи, бере участь у МАН уже втретє. Цього року він представив роботу на тему «Автоматичний полив на контролері Arduino». Він розробив систему, яка автоматично вмикає полив за допомогою датчика, який стежить за показниками вологості. «Мені просто цікаві автоматичні речі й подобається самому створювати програми, я б хотів бути програмістом», – додав Назар. До речі, хлопець став переможцем у своїй секції.
На секції «Обладнання й технологія зварювального виробництва» було не так людно, але та робота, яку представив студент 4-го курсу ДТ ДДМА Владислав Коробов, зацікавила не тільки журі, а й наших кореспондентів. Владислав працював над темою «Аналіз способів з’єднання труб із полімерних матеріалів». Свої дослідження проводив у технікумі з науковим керівником. «”Родзинкою” роботи є саме дослідження, яке я виконав, – розповідає хлопець, – досліджуваний мною метод зварювання пластмас широко застосований у виробництві, наприклад, мопедів». Владислав уже цього року планує продовжити навчання в ДДМА за своєю спеціальністю.
Віолета Ігонтова, учениця 10-го класу Слов'янської школи № 12, у секції «Машинобудування» представила роботу «Розумний будинок: інтелектуальні системи й датчики». «У своїй роботі я хотіла донести, що розумний будинок – це більше позитивний об'єкт, ніж негативний, – розповідає Віолета. – Так, на перший погляд, такий дім може розвити лінь у людини, та всім відомо, що лінь – двигун прогресу. А на прикладі розумного будинку можна розробляти приватні будинки, котеджі, наприклад, для літніх людей, а також різні підприємства. Функція людини на таких підприємствах переходить від виконання фізичної роботи до проектування та розробки роботів, які беруть ці функції на себе». Віолета обрала цю тему, бо її цікавить фізика й вона в подальшому планує вступати на факультет, пов'язаний саме з цією наукою. Дівчина розглядає кілька вишів для вступу, у тому числі й ДДМА.
Олександр Логвінов
Цікаві розробки були представлені на секції «Комп’ютерні науки та інтелектуальні системи». Олександр Логвінов зі Слов'янської ЗОШ № 5 обрав напрямок автодослідження уваги. Обрав саме цю тему, тому що цим займаються батьки хлопця. «Мій тато програміст, і я трохи знаю програмування, тому й створив програму, яка спростить вирішення проблеми дослідження уваги. Це було цікаве завдання», – ділиться враженнями Олександр. Надалі юнак хоче бути програмістом і зараз визначається з вибором міста подальшого навчання.
Микита Маліновський
Переможець секції «Комп'ютерні науки та інтелектуальні системи» Микита Маліновський, одинадцятикласник Краматорської школи № 2, представив розробку на тему «Управління моделлю через Інтернет». Управління пристроєм, який хлопець назвав GROCAR, здійснюється з будь-якого комп’ютера з будь-якого місця земної кулі за допомогою Інтернету. «Моє пристосування, якщо розвинути, можна використовувати практично в будь-яких сферах, – розповідає Микита. – Наприклад, можна його зменшити й використовувати в роботі МНС для пошуку людей, наприклад під завалом, зв’язку з ними. Для цього машинка обладнана відеокамерою, мікрофоном, динаміком і міні-комп'ютером RASPBERRY PY». Цей прилад можна застосувати в будь-якому місці, де є Інтернет. Він може передавати показники вологості, температури навколишнього середовища, визначати дистанцію до об'єкта. У майбутньому Микита має намір свою роботу доопрацювати, оптимізувати, щоб розробка споживала менше енергії, зменшити завантаження на процесор.
Микита вже три роки є членом Малої академії наук, раніше розробляв розумну теплицю, розумній склад. Цього року збирається вступати в ДДМА на кафедру КIТ.
Орина Ларіна
Десятикласниця Орина Ларіна з Дружківки виступала в секції «Економіка та менеджмент». «Ми довго з викладачем визначалися з вибором напрямку й зупинилися саме на цьому – «Формування органів місцевого самоврядування на прикладі селища міського типу Олексієво-Дружківка», – розповідає Орина. – Ось чому ця тема актуальна: на сьогодні інститут самоврядування знаходиться на етапі перезавантаження, реформа 2014 року дала поштовх формуванню активних та дієздатних громад, і нам стало цікаво, як це відбувається в нас. В Олексієво-Дружківці є проблема – її ще адміністративно не віднесли до будь-якої громади. Вивчивши тему й провівши аналіз, ми хочемо донести, що реформи діють, але дуже повільно і, на жаль, створюють багато проблем, які потрібно вирішувати». Дівчина збирається пов'язати своє майбутнє з дипломатією.
Віктор Єгоров та Артем Воєводін
На секції математики була змога поспілкуватися з декількома учасниками. Віктор Єгоров, ученик 11-го класу ОШ № 6 м. Торецьк, бере участь у МАН, бо його цікавить математика. Знання, здобуті при опрацюванні теми в науковій роботі «Математичні методи в економічному аналізі підприємств», у якій Віктор розглянув усі методи економічного аналізу, допоможуть йому в майбутньому в навчанні за обраною спеціальністю. У практичній частині Віктор показав практичне застосування цих методів на прикладі підприємств свого міста: «Я порівнюю підприємства на інвестиційну привабливість, – говорить юнак, – ці знання суттєво допоможуть можливим інвесторам».
Артем Воєводін із Торецька другий рік поспіль займається спіралями. У своїй науковій роботі «Алгебраїчні та синусоїдальні спіралі та їхня математична модель оптимальності в природі» він розглянув різні спіралі, для того щоб виявити, чому вони так часто використовуються природою в еволюції. На думку Артема, його робота може допомогти деяким учням, які готуються вступати до математичних інститутів. Обидва хлопці збираються вступати в ДДМА.
Як зазначила їхній керівник, раніше учні торецьких шкіл брали участь у МАН більше 15 років, але через воєнні дії (зараз Торецьк – прифронтове місто) не мали змоги приїжджати до Краматорська й захищали свої роботи он-лайн. Цього року приїхали вперше з початку війни й дуже цьому раді.
Ольга Кириченко
Віталіна Шаповалова
Анна Назаренко
Восьмикласниця із Сіверська Віталіна Шаповалова обрала тему «Прикладна математика в екології». «У своїй роботі я розглянула, чи достатньо кисню виробляють зелені насадження нашої школи, щоб покрити шкоду довкіллю, яку заподіює шкільна котельня».
На секції «Краєзнавство, етнографія, історія» Анна Назаренко Краматорської школи № 25 розповіла про дворянську родину Коршунів. «Це наші земляки, люди, які зробили великий внесок у розвиток в Україні науки, економіки та культури, – розповіла дівчина. – Мені дуже цікаво дізнаватися більше про наше місто, його історію, людей». На думку Анни, участь у МАН – це насамперед саморозвиток, нова інформація, знайомства з видатними людьми та краєзнавцями.
Єлизавета Шевченко
Цікаво було й на секції «Хімія і екологія». Єлизавета Шевченко з Дружківки представила роботу на тему «Дослідження складу та властивостей глини новорайського родовища м. Дружківка з метою використання її в косметиці». Ці дослідження дівчина проводила на базі компанії «ВЕСКО», де працюють її батьки. «Мені дуже близька ця тема, – ділиться враженнями Єлизавета. – І взагалі косметологія – це моє хобі: удома я сама роблю креми й маски і в майбутньому хотіла б зайнятися медициною, може, навіть, косметологією». Глину, яку досліджувала учасниця, можна застосовувати в домашніх умовах у якості масок для обличчя й тіла, у якості мила – воно буде загоювати ранки.
Секція «Українська філологія» вразила глибиною сприйняття школярами української літератури. Ольга Кириченко, учениця 11-го класу Добропільської школи НВК № 4, досліджувала еволюцію свідомості людини, яка побувала в зоні воєнного конфлікту, на прикладі повісті О. Довженка «Україна в огні» та роману С. Жадана «Інтернат». «Прочитавши саме цю книгу (С. Жадана «Інтернат». – Прим. ред.), я захотіла донести людям те, що зрозуміла сама, – письменники в усі часи намагалися донести своє бачення війни, що це не є нормально, це дуже страшно. Разом із головними героями я пережила всі події і зрозуміла: війна – це, перш за все, трагедія людини», – зазначила Ольга.
Ще безліч дивовижних робіт було представлено цього року на конференції МАН. З кожним роком наші юні науковці вражають своїми роботами професорів Академії, і тому ми сподіваємося, що їхня жага до знань не згасне й вони будуть продовжувати й надалі дивувати нас своїми досягненнями.
