17 лютого в Музеї Академії відбувся круглий стіл на тему «Результати європейського аудиту національної системи досліджень та інновацій України» за участю заступника міністра освіти і науки України Максима Стріхи.
У виступі перед ученими Академії Максимом Віталійовичем було представлено основні напрямки роботи Міністерства й Уряду в цілому з реформування української науки. Вони знайшли своє відображення в змінах у системі керівництва науковою сферою (зокрема, у створенні Національної ради України з питань розвитку науки й технологій), а також у реалізації окреслених доповідачем «Завдань і заходів оперативного плану розвитку вітчизняної науки за оптимальною моделлю». Одним з перших заходів цього плану й було проведення європейського аудиту.
Аудит було проведено в 2016 р. в рамках Policy Support Facility рамкової програми ЄС «Горизонт 2020». Це перший прецедент оцінки діяльності українських наукових установ з використанням європейських інструментів з подальшими конкретними рекомендаціями незалежних експертів щодо покращення ситуації в науковій сфері.
Аудит здійснювався в трьох ключових напрямках: оптимізація наявних інструментів для підтримки національної наукової системи; інтернаціоналізація досліджень та інтеграція України в європейський дослідницький простір; роль науки в розвитку українських інновацій.
Ключові положення звіту з аудиту були такими:
- Науково-технологічна та інноваційна система України потребує сміливої реалізації амбіційних реформ, спрямованих на підвищення її ефективності та впливу. Ці реформи мають спиратися на твердий намір Уряду виконати свої зобов’язання щодо збільшення фінансування цієї системи.
- Країна повинна «внести інновації у свій шлях до зростання», розробивши міжвідомчу Стратегію розвитку науково-технологічної та інноваційної системи.
- Наука в Україні повинна забезпечувати переваги та вигоди для суспільства та економіки.
- Потрібно терміново ухвалити необхідні для визначення пріоритетних завдань України в науково-технологічному та інноваційному секторі рішення. Їх вироблення має спиратися на передовий світовий досвід.
- Установи, принципи фінансування та процедури функціонування в науково-технологічному й інноваційному секторі потребують докорінної інституціональної перебудови.
- Україні слід упевнено рухатися на шляху інтернаціоналізації та відкриття світові її науково-технологічної та інноваційної системи.
- Уряд та академічне й інноваційне співтовариство зобов’язані взяти на себе відповідальність та інформувати суспільство про розпочаті реформи науково-технологічної та інноваційної системи та їхні позитивні результати для країни.
Європейські експерти в звіті надали 30 конкретних рекомендацій щодо підтримки та вдосконалення системи досліджень та інновацій України. Так, справжнім рушієм реформ в українській науці має стати Національний фонд досліджень. До оцінювання діяльності Фонду мають також бути залучені міжнародні експерти.
Рекомендації щодо розвитку університетської науки також знайшли своє відображення у звіті. Експерти радять «серйозно взятися» за злиття університетів, реальне забезпечення фінансової самостійності ВНЗ і наукових установ тощо.
Суттєва частина рекомендацій звіту стосувалася Національної академії наук. Експертами відмічено бажаність динамізації життя НАН, омолодження її керівництва, покращення гендерного балансу, як напрямки послідовних поступових змін у її функціонуванні.
Важливими також є рекомендації аудиторів, що стосуються розвитку міжнародного співробітництва. Це пріоритетне завдання для МОН, особливо в умовах недостатнього фінансування науки всередині держави.
Окрім названих напрямків реформування доповідачем було окреслено такі заходи плану, як законодавче оформлення та здійснення атестації діяльності наукових та вищих навчальних закладів з подальшою оптимізацією їх системи, підвищення ефективності використання бюджетних коштів, подальша розробка та реалізація державних цільових програм, розвиток системи дослідницьких університетів.
Дуже важливим результатом аудиту є підкріплене висновком міжнародних експертів визнання на всіх рівнях того факту, що українська наука має бути реформована. Це свідчить про необхідність збільшення інвестицій у науку, освіту та інновації, бо то є інвестиції в майбутнє. Без цього саме існування науки неможливе.
Максим Стріха також дав відповіді на запитання, які стосувалися залучення молоді до науки, особливостей надання наукових ступенів, пенсійного забезпечення науковців та ін. Зустріч пройшла в конструктивному доброзичливому дусі.
