Такого висновку дійшла Державна служба якості освіти за результатами моніторингу щодо забезпечення функціонування державної мови в освітньому процесі в закладах загальної середньої освіти у 2023–2024 навчальному році. Подібний моніторинг Державна служба якості освіти проводить уже третій рік поспіль, і цьогорічні висновки доволі невтішні, якщо не сказати загрозливі.
В онлайн-анкетуванні взяли участь 7031 школяр (79% – з міста / селища, 21% – з села), 18 788 батьків / законних представників здобувачів освіти і 4000 вчителів. Охоплена кількість закладів – 121 (85 – у міській і 36 – у сільській місцевості) з усіх областей України.
Загальний висновок: українська мова потребує комплексного посилення. Так якщо після початку повномасштабної війни учасники освітнього процесу почали активніше використовувати українську мову, то тепер зафіксовано зворотну реакцію, особливо в тому, що стосується позакласної діяльності. Якщо торік кожен п’ятий розмовляв на перерві російською, то цьогоріч – уже кожен третій. Хоч, звісно, регіонально ця частка різниться. За межами школи менше 40% спілкуються винятково українською мовою, а 20% – українською і російською однаковою мірою. І, звісно, треба враховувати співвідношення мовної ідентичності та мовної практики. Так на Заході України серед респондентів 95% визнає українську мову рідною, тоді як на Сході – 56%.
Загалом в Україні, вочевидь і через міграційні процеси, за останні два роки зменшилася частка школярів, які вважають українську мову рідною:
у 2021–2022 навчальному році про це заявили 82% учнів / учениць;
у 2022–2023 навчальному році – 91% учнів / учениць;
у 2023–2024 навчальному році – 74% учнів / учениць.
Водночас результати моніторингу показують те, що учні / учениці стали менше спілкуватися в інтернеті українською. Якщо співставити результати торішні з 2021–2022 навчальним роком, то частка старшокласників, які спілкуються українською, збільшилася на 9%, у цьому році – зменшилася на 6% порівняно з минулим навчальним роком. І так само, порівняно з минулим роком, зменшилася кількість старшокласників, які послуговуються тільки українськомовним контентом – з 43% до 32%. Цікаво, що і педагоги теж почали менше використовувати українську онлайн – з 80% до 77%.
Серед причин такого зниження Державна служба якості освіти зазначає такі:
проявляється суспільна інерція після гострої реакції на російське вторгнення;
попри значне зменшення кількості тих школярів, мова освітнього процесу яких не є українською, мовне середовище в родині та поза школою залишилося двомовним;
засновники закладів освіти, як і керівники шкіл, не виконали в повному обсязі минулорічні рекомендації Державної служби якості освіти та Уповноваженого щодо заходів із забезпечення функціонування української мови як в освітньому процесі, так і поза ним, зокрема щодо пропозицій батьків створити мережу мовних курсів.
Утім, серед позитивних висновків є те, що батьки школярів стали більш консолідованими у підтримці державної мови в усіх сферах свого життя. Збільшилася частка вчителів, які вважають, що діти вільно володіють українською мовою, і так само стало більше старшокласників, які оцінюють свій рівень володіння мовою як вільний.
Серед чинників, які негативно впливають на використання учнями / ученицями державної мови вони називають такі:
На думку ж батьків учнів / учениць, є такі п’ять головних факторів, які ускладнюють використання дітьми української мови в публічному житті:
Тож це зниження показників застосування української мови в освітньому середовищі, за висновками Державної служби якості освіти, вказують на необхідність вжити невідкладних заходів для підвищення ефективності державної мовної політики у сфері освіти.
Зміни у функціонуванні української мови, які засвідчив цей моніторинг, – це тривожний дзвіночок для всіх, хто відповідальний за статус української мови в України. І якщо нашої мови стає менше в країні, то вочевидь й Україна стає менш українською, тож етноцид і лінгвоцид, який провадить наш ворог, досягає своєї мети. І нам укотре потрібна консолідація, щоб вижити, а українська мова, як показує моніторинг, потребує постійної підтримки і популяризації, це постійний процес, у якому не можна робити послаблень і тим паче пауз, бо всі вони рівноцінні смерті, смерті мови і відповідно і народу.
Зі звітом про результати моніторингу щодо забезпечення функціонування державної мови в освітньому процесі в закладах загальної середньої освіти у 2023–2024 навчальному році можна ознайомитися за посиланням.
А також пропонуємо подивитися презентацію результатів моніторингу щодо забезпечення функціонування державної мови в освітньому процесі в закладах загальної середньої у 2023–2024 навчальному році.
За матеріалами Державної служби якості освіти і Українського тижня
