ENG
  • Ученість — солодкий плід гіркого коріння.

  • Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів

  • Вчись не для того, щоб знати більше, а для того, щоб знати краще.

  • Важлива не кількість знань, а якість їх.

  • Є тільки одне благо - знання й тільки одне зло - неуцтво.

  • Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність.

  • Бич людини - це уявлюване знання.

  • Знання - сила.

  • Знання - знаряддя, а не ціль.

  • Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним.

Донбаська державна
машинобудівна академія

Останні новини

Збільшено кількість бюджетних місць для спеціальностей особливої підтримки магістратури ДДМА
1.jpg

Гарна новина! Спільними зусиллями приймальної комісії та ректорату вдалося збільшити кількість б...

Середа, 27 серпня 2025
Запрошуємо на Урочисту церемонію посвяти першокурсників у студенти ДДМА
1.jpg

Шановні першокурсники, батьки і всі охочі! Запрошуємо вас на Урочисту онлайн церемонію посвяти п...

Вівторок, 26 серпня 2025
ДДМА – у переліку вишів, у яких можна отримати грант на навчання
2.jpg

Донбаська державна машинобудівна академія у 2025 році бере участь у проєкті з надання державних ...

Понеділок, 25 серпня 2025
Незалежність України – маяк свободи!
1.jpg

24 серпня Україна відзначає День Незалежності – найбільше державне свято. Саме цього дня в 1991 ...

Неділя, 24 серпня 2025
Із Днем Державного Прапора!
1.jpg

Щорічно 23 серпня, починаючи з 2004 року, в Україні вшановують один з трьох ключових державних с...

Субота, 23 серпня 2025

«Тоді жоден будинок не згорів, а зараз горять, горять…»

1.jpg

98-річна мешканка захопленого росіянами селища Очеретине на Донеччині самотужки подолала 10 кілометрів на підконтрольну Україні територію.

Як повідомили в Національній поліції України, будинок, який Лідія Степанівна будувала власними руками, зруйнували росіяни, а її рідні зазнали поранень. За словами пенсіонерки, село зазнало значно гірших руйнувань, ніж під час Другої світової війни – тоді в селі не згоріла жодна хата. Лідія Степанівна розповіла, що втікала з окупації разом із сином, невісткою та онукою, але через обстріл вони розділились, і старенька сама йшла під обстрілами майже цілий день.

Бабуся розповідає, що кілька разів падала без сил, переводила дух, але продовжувала свій шлях. Увечері жінку помітили військові і передали евакуаційній групі «Білий Янгол».

«У розпал боїв пенсіонерка дивом залишилася живою та неушкодженою», – зазначають правоохоронці.

Наразі Лідія Степанівна у відносній безпеці – вона перебуває в притулку для евакуйованих. Старенька каже, що, незважаючи на складний шлях, почувається добре.

«Я ту війну пережила і цю війну переживаю. Лишилася без нічого», – зазначає пенсіонерка.

Правоохоронці знайшли родичів жінки, яким також удалося покинути зону активних бойових дій. Зазначають, що старенька незабаром матиме можливість возз’єднатися із сім’єю.

У День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні гірко про таке писати, гірко, що нашим людям доводиться переживати жахи війни, знову…

Сьогодні Україна і весь світ вшановує пам'ять людей, героїв, які врятували світ від гітлерівського нацизму й подарували життя мільйонам. Та, на превеликий жаль, страшне минуле, про яке зі сльозами на очах розповідали наші бабусі й дідусі, стало реальністю: російські окупанти занурили світ у війну, а Україна – знов у вогні.

Сьогодні ми боремося у війні, найбільшій з часів Другої світової.