ENG
  • Ученість — солодкий плід гіркого коріння.

  • Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів

  • Вчись не для того, щоб знати більше, а для того, щоб знати краще.

  • Важлива не кількість знань, а якість їх.

  • Є тільки одне благо - знання й тільки одне зло - неуцтво.

  • Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність.

  • Бич людини - це уявлюване знання.

  • Знання - сила.

  • Знання - знаряддя, а не ціль.

  • Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним.

Донбаська державна
машинобудівна академія

Останні новини

Математика для абітурієнтів 2025 року виявилась складною
1.jpg

Найгірше математику на національному мультипредметному тесті склали випускники з Миколаївської о...

Четвер, 24 липня 2025
Стало відомо, який відсоток вступників не склав НМТ цього року
4.jpg

Цього року Національний мультипредметний тест (НМТ) з української мови не склали 0,39% вступникі...

Понеділок, 21 липня 2025
Одноосібні рішення МОН про об'єднання вишів будуть припинені, – Гришина
3.jpg

Міністерством освіти і науки будуть переглянуті рішення у сфері вищої освіти, зокрема щодо обʼєд...

Понеділок, 21 липня 2025
Вступники, які відмовляться від бюджету, не зможуть отримати грант
1.jpg

Вступники на бакалаврат, які будуть рекомендовані на бюджет, але не виконають вимоги до зарахува...

Понеділок, 07 липня 2025
Вітаємо ювілярів!
uvil.jpg

Ректорат, профком і медіагрупа «Академія» щиро вітають ювілярів червня 2025 року:

Четвер, 03 липня 2025

Маловідомі факти про життя Тараса Шевченка

1.jpg

9 березня народився Тарас Шевченко – один із найвпізнаваніших українців у світі. Його геніальні вірші з покоління в покоління натхненно цитують. Його прозірливі пророцтва передаються з вуст в уста. А заклики до боротьби з поневолювачами надихають сучасне покоління. Великий Кобзар також відомий як талановитий художник, який майстерно змальовував побут своїх сучасників. Він запам’ятався нащадкам як переконаний громадський діяч, який, попри переслідування царського уряду, не відмовлявся від проукраїнських переконань.

Внесок Тараса Шевченка в українську культуру та формування нашої державності неможливо переоцінити. Але якою він був людиною? Як реагував на підступи долі? Які пісні любив співати? Сучасні дослідники все більше і більше заглиблюються в історію, що з’ясувати нові маловідомі факти про життя й особистість Кобзаря.

Якими були зовнішність та характер Тараса Шевченка?

  • Кобзар мав міцну статуру, був невисокого зросту (164 см), широкоплечим, мав проникливий погляд. Замолоду борода й вуса були виголеними, бакенбарди каймою обводили обличчя. Волосся було підстриженим по-козацькому, але зачесаним назад. У зрілому віці носив пишні вуса.
  • Високі почуття та тверді переконання інколи змушували поета робити імпульсивні вчинки. Його характер був запальним, але справедливим.
  • За спогадами друзів, бували ситуації, коли він поводився досить наївно.
  • Як вважав батько Тараса, його син був нездібний до ведення господарства. Священик із рідного села поета Григорій Кошиця називав хлопця ледащом.
  • Був азартним, душею компанії, любив жартувати, міг розвеселити незнайому людину.

Звички та уподобання Великого Кобзаря

  • Улюбленою стравою національного героя був український борщ із річковими карасями та травами.
  • Тарас Шевченко віддавав перевагу каві по-віденському. Але як згадує історик Микола Костомаров, улюбленим напоєм Кобзаря був чай із ромом.
  • Тарас Григорович гарно співав і грав на гітарі. Тембр його голосу був рідкісним і приємним – тенор чи баритон з високим теноровим звучанням.
  • Улюбленими піснями Тараса Шевченка були українські народні пісні. Зокрема, «Та йшов козак з Дону».
  • Чоловік інколи полюбляв оригінально одягнутися, чим привертав до себе загальну увагу. Так, будучи сільським підлітком, він пошив для себе шапку-конфедератку – головний убір із чотирикутним верхом, непритаманний для тодішньої периферії. У його гардеробі також був червоний вовняний шарф.

Не лише письменник та живописець. Багатогранний талант Шевченка

  • Перебуваючи в засланні, Тарас Шевченко долучився до описової експедиції на Аральське море. Він виконував роботу картографа, топографа і гідрографа. Його безпосередніми обов’язками було робити замальовки та описувати узбережжя та острови, замірювати глибини. На основі зібраних матеріалів були створені карти, які використовували до 70-х років 20 століття.
  • Наприкінці життя Тарас Григорович дуже захопився ліпленням та гравіюванням. 1860 року він отримав звання Академіка з гравіювання Імператорської академії мистецтв. Високу нагороду вручили за гравюру за полотном Рембрандта «Притча про працівників виноградника».

Ось такою він був незвичайною людиною – майстер кисті й пера, провісник української державності та народний символ.

За матеріалами anelok.com.ua