Ученість — солодкий плід гіркого коріння.
Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів
Вчись не для того, щоб знати більше, а для того, щоб знати краще.
Важлива не кількість знань, а якість їх.
Є тільки одне благо - знання й тільки одне зло - неуцтво.
Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність.
Бич людини - це уявлюване знання.
Знання - сила.
Знання - знаряддя, а не ціль.
Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним.
На честь Дня пам’яті Героїв Небесної сотні, 20 лютого у ДДМА відбулось урочисте відкриття меморіальної дошки загиблим під час Революції Гідності.
На відкриття меморіалу зібрались студенти, викладачі й співробітники ДДМА. Прийшли гості, які були учасниками тих подій у Києві, Донецьку й Краматорську, які поділилися своїми спогадами.
Сергій Чирін, учасник київського Євромайдану, координатор «Народного руху ДІЯ» в Донецькій області, поділився спогадами про загиблих, яких він знав.
Олександр Меланченко, учасник донецького Євромайдану, згадав буремні дні захисту Сходу України від загарбників.
Присутні були зворушені піснею «Пливе кача по Тисині» у виконанні Поліни Демідової з групи МАШ-17-1.
Настали урочисті хвилини відкриття меморіалу. Ректор Академії, професор Віктор Ковальов урочисто прибрав накидку, відкривши присутнім обличчя героїв Революції Гідності. У середині меморіалу зображені колишні студенти ДДМА, загиблі на Майдані, – Сергій Бондарєв і Іван Пантелєєв.
У своєму виступі ректор сказав: «Відкриття стенду пам’яті Небесної сотні в Донбаській державній машинобудівній академії – це знак поваги до наших студентів, які загинули під час Революції Гідності.
У місті Краматорськ – два Героя України, які віддали життя на майдані Незалежності за свободу нашої країни. І, так сталося, що обидва деякий час вчилися в Академії.
Сергій Бондарєв вчився за спеціальністю «Комп’ютерні інформаційні технології». Товариші, одногрупники знали його як чуйного, доброзичливого хлопця з високим почуттям обов’язку й особистою думкою. За сімейними обставинами йому довелося переїхати в Київ, де він продовжив навчання. Згодом одружився. Після закінчення НТУ КПІ працював у міжнародній комп’ютерній фірмі. Під час Революції Гідності він не зміг залишитися осторонь. Був у лавах борців за незалежність. 18 лютого Сергій загинув біля Будинку профспілок від куль снайпера.
Іван Пантелєєв вчився в нашому структурному підрозділі, Машинобудівному коледжі Донбаської державної машинобудівної академії, за спеціальністю «Програмування для обчислювальної техніки і автоматизованих систем». Про події на майдані Незалежності дізнався зі ЗМІ і, маючи підвищене почуття справедливості, був обурений тим, що людей розганяють кийками, тому поїхав до Києва. Загинув 18 лютого від кулі снайпера.
Іван складав вірші й писав пісні. Грав на кількох музичних інструментах: фортепіано, гітарі, баяні. Після себе залишив більше 100 пісень, які стали хітами в молоді. Щорічно в Краматорську проходить фестиваль мистецтв імені Івана Пантелєєва.
Подвиг героїв увічнений у музеях ДДМА і МК ДДМА. А сьогодні ми відкриваємо стенд, де герої нашого міста й наших навчальних закладів постануть разом зі своїми побратимами з Небесної сотні».
Подробиці читайте в наступному номері газети «Академія».
