ENG
  • Ученість — солодкий плід гіркого коріння.

  • Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів

  • Вчись не для того, щоб знати більше, а для того, щоб знати краще.

  • Важлива не кількість знань, а якість їх.

  • Є тільки одне благо - знання й тільки одне зло - неуцтво.

  • Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність.

  • Бич людини - це уявлюване знання.

  • Знання - сила.

  • Знання - знаряддя, а не ціль.

  • Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним.

Донбаська державна
машинобудівна академія

Останні новини

Конституції України – 30 років: Основа свободи та державності

b_300_0_16777215_00_http___www.ddma.edu.ua__images_news_eugene_2026-6-28_1.jpg

28 червня Україна відзначає найважливіше свято державності – День Конституції. Цьогоріч Конституції – 30. Це не цифра у підручнику, а відлік шляху, яким країна остаточно позбулася радянської правової спадщини й заявила світові: ми – суверенна, демократична, правова держава.

Прийнята в ніч на 28 червня 1996-го, Конституція набула чинності одразу.

Цей акт заклав правові основи незалежної України, підтвердив суверенітет і територіальну цілісність, зміцнив гарантії прав і свобод громадян і підняв міжнародний авторитет держави.

Нова Конституція стала майданчиком для політичного порозуміння, допомогла стабілізувати економіку, винесла на конституційний рівень вирішення соціальних питань і сприяла гармонізації міжнаціональних та міжконфесійних відносин. Світова спільнота зустріла її схвально, назвавши однією з найбільш демократичних.

Український конституціоналізм має глибоке коріння. Основний Закон 1996 року не виник з порожнечі: у його витоків – «Руська правда», Литовські статути, Конституція Пилипа Орлика 1710 року, акти Гетьманщини та Української революції 1917–1921 років. Потім – довга пауза радянського періоду: чотири «конституції», що копіювали союзні зразки, закріплювали диктатуру й не рівність, були радше політичними деклараціями, ніж правовими документами. Лише після розпаду СРСР Україна повернулася до власного Основного Закону, а сам процес його творення віддзеркалив непросте дорослішання молодої демократії на шляху до європейських стандартів.

До 2014-го для багатьох День Конституції був радше офіційною датою. Сьогодні кожен її рядок звучить інакше – як маніфест державності у час війни. Право жити за своїми законами, обирати курс розвитку й говорити рідною мовою українці виборюють на фронті. Воїни захищають не лише територію – вони захищають правопорядок, свободу і конституційні права кожного.

День Конституції нагадує: держава існує для людини, а не навпаки. Це свято зрілості, єдності та незламності. Шанувати Основний Закон – означає поважати себе, свою свободу і майбутнє дітей у вільній Україні.