Донбаська державна
машинобудівна академія

Важке машинобудування як основа відбудови України: підсумки міжнародної конференції

ХХIV Міжнародна науково-технічна конференція «Важке машинобудування. Проблеми та перспективи розвитку» була організована Донбаською державною машинобудівною академією, кафедрою машинобудування ДДМА, спільно з Інститутом надтвердих матеріалів ім. В. М. Бакуля НАН України та Всеукраїнською громадською організацією «Асоціація технологів-машинобудівників України». Захід проходив 1–3 червня у змішаному форматі з очним пленарним засіданням у місті Свалява.

У роботі конференції взяли участь 34 науковці, викладачі провідних закладів вищої освіти, представники наукових установ і промислових підприємств з 16 міст України, а також Німеччини (Gertner Service, Heidenhain), Польщі (AGH University of Krakow), Словенії (Словацький технічний університет у Братиславі) та Румунії (Північний університетський центр Бая-Маре).

Головною метою заходу стало обговорення актуальних викликів і перспектив розвитку важкого машинобудування в умовах воєнного часу та майбутнього відновлення України. Учасники розглянули питання технологічної модернізації виробництва, цифрової трансформації промисловості, впровадження технологій штучного інтелекту, сучасних матеріалів та інтелектуальних виробничих систем.

На пленарному засіданні виступили завідувачка кафедри машинобудування ДДМА, д-ка техн. наук, професорка Яна Васильченко; д-р техн. наук, професор ДДМА Віктор Ковальов; д-р техн. наук, професор КПІ ім. І. Сікорського Борис Воронцов; д-р техн. наук, професор, член-кореспондент НАНУ, заступник директора ІНМ ім. В. Бакуля НАНУ Сергій Клименко та інші.

Наукова дискусія була зосереджена на перспективних напрямах розвитку технологій важкого машинобудування: створенні нових надтвердих та композиційних інструментальних матеріалів, адитивних технологій виготовлення та відновлення деталей, цифрових двійників технологічних систем, застосуванні штучного інтелекту для моніторингу технічного стану обладнання, прогнозування ресурсу інструменту та оптимізації режимів обробки, а також розробці інтелектуальних мехатронних систем керування сучасними металорізальними верстатами.

Загалом під час пленарних і секційних засідань було представлено та обговорено 32 наукові доповіді. За результатами роботи конференції підготовлено збірник матеріалів, до якого увійшли 64 тези доповідей.

За підсумками конференції було підтримано ініціативу щодо розширення співпраці між ДДМА, профільними інститутами Національної академії наук України та промисловими підприємствами. Учасники наголосили на необхідності розвитку спільних науково-дослідних проєктів, залучення молодих учених до прикладних досліджень та активнішої участі українських наукових колективів у міжнародних програмах і грантах.

Конференція вкотре стала авторитетним майданчиком для обміну досвідом, презентації наукових досягнень та формування нових партнерств, спрямованих на розвиток вітчизняного машинобудування та зміцнення технологічного потенціалу України.