ENG
  • Ученість — солодкий плід гіркого коріння.

  • Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів

  • Вчись не для того, щоб знати більше, а для того, щоб знати краще.

  • Важлива не кількість знань, а якість їх.

  • Є тільки одне благо - знання й тільки одне зло - неуцтво.

  • Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність.

  • Бич людини - це уявлюване знання.

  • Знання - сила.

  • Знання - знаряддя, а не ціль.

  • Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним.

Донбаська державна
машинобудівна академія

Останні новини

У Міносвіти закликали випускників шкіл зробити річну паузу перед вступом до вишу
2.jpg

Україні, та й не лише Україні, нині найбільше потрібні спеціалісти виробничої сфери – меха...

П'ятниця, 13 червня 2025
Інтерактивний інструктаж з питань безпеки життєдіяльності
1.png

11 червня в ДДМА відбувся загальноакадемічний інтерактивний інструктаж з питань безпеки життєдія...

Четвер, 12 червня 2025
Вітаємо із захистом!
5.jpg

Вітаємо доцента кафедри основ проєктування машин Карнауха Сергія Григоровича з успішним захистом...

Середа, 11 червня 2025
Буде новий іспит: що зміниться у правилах вступної кампанії в аспірантуру у 2025 році
3.jpg

Невдовзі стартує вступна кампанія в аспірантуру у 2025 році. Цьогоріч Міністерство освіти і наук...

Середа, 11 червня 2025
Відродження наукового духу: Всеукраїнська олімпіада з технології машинобудування
1.jpg

Через пандемію COVID, а згодом – через варварську агресію московії, Україна довгі роки була позб...

Вівторок, 10 червня 2025

Вшановуємо пам’ять випускників Академії, які полягли за Україну

1.jpg

Під час виконання бойового завдання загинув випускник ДДМА Дмитро Лисицький.

Дмитро закінчив Краматорську школу № 2, потім навчався в Донбаській державній машинобудівній академії. У дорослому житті працював у багатьох місцях, серед них – Новокраматорський машинобудівний завод, де він був заступником начальника 12-го механозбирального цеху.

«Він був хорошим машинобудівельником, грамотним керівником», – згадує його колишній колега по заводу.

З січня 2023 року Дмитро служив у десантно-штурмових військах ЗСУ.

«Ми служили в різних частинах, але, як виявилося, на одному напрямку, – розповідає друг Дмитра, з яким вони були знайомі зі шкільних років і який також захищає Україну в лавах Збройних сил. – Коли «войнушка» почалася, тоді я його востаннє бачив. Говорили про буденні речі, про які зазвичай говорять хороші друзі: як сімʼя, як діти, як батьки. Потім я пішов до армії, він – пізніше».

Дмитро Лисицький не дожив до свого 48-річчя трохи більше двох тижнів. Військового поховали на кладовищі у селищі Ясногірка (Краматорськ). Провести солдата в останню путь прийшли його родичі, друзі, колишні колеги й побратими.

Вічна памʼять герою!


На сторінці «Герої війни» ми вшановуємо пам’ять випускників і студентів ДДМА, які полягли за Україну.