Історія кафедри
Рішення про організацію кафедри було прийнято 1 вересня 1963 р., щоб завершити навчання студентів 5-6 курсів, переведених в Індустріальний інститут Краматорська з Українського заочного політехнічного інституту. Спочатку заняття проводились на вечірньому відділенні. Викладацьку роботу в перші роки існування кафедри вели фахівці підприємств Краматорська, насамперед НКМЗ: Г. І. Фомін, А. А. Вітзон, М. А. Бугай. У штаті кафедри були також зав. лабораторією В. І. Рульов і лаборант В. Е. Артизанова.
Кафедра спочатку розташовувалася в нинішньому 5-му корпусі інституту. Лабораторне устаткування складалося зі станів ДУО-200 і 450x800. Причому через більші габарити останнього в корпусі розташовувалася тільки робоча кліть, а привід перебував на дворі, і тільки пізніше навколо звели стіни й дах. При переїзді в нові корпуси цей стан передали одному з підприємств, а замість цього придбали на СКМЗ промислово-лабораторний стан 55/260x200. З 1965 року кафедра перебувала в другому корпусі інституту. З 1970 року розпочато навчання студентів стаціонару. Значно розширився склад співробітників. Слід зазначити великий внесок у роботу кафедри навчально-допоміжного персоналу. Із середини 1960-х років співробітниками кафедри стали: навчальний майстер С. П. Чернишов, з початку 1970-х – лаборант В. І. Чередниченко. Довгий час пропрацювали на кафедрі В. Е. Артизанова, П. Д. Желобитський, І. А. Завгородня, І. Г. Пасічник, Б. А. Наливайко. Викладачами кафедри в той час сталі І. А. Бобух, А. Ф. Котов, А. В. Єлецьких, А. С. Журавльов, В. Ф. Дудко, А. Н. Ларін і ін. З випускників кафедри в 1970-і роки стали викладачами І. А. Морозов, В. І. Шпак, В. А. Федорінов, в 1980-і роки – А. В. Сатонін, Ю. К. Доброносов. З 1970 року кафедра й лабораторія розташовуються в 4-ом корпусі академії.
Лабораторія кафедри – одна із кращих серед родинних кафедр вузів України. Вона оснащена діючим устатку-ванням, яке дозволяє проводити як навчальні заняття, так і наукові дослідження. Серед устаткування кафедри – промислово-лабораторний стан 55/260x200, оснащений унікальною системою профілювання міжвалкового зазору шляхом осьового зрушення робочих і опорних валків і перехрещування осей робочих валків. Є ряд діючих лабораторних установок для дослідження процесів і машин металургійного виробництва. На кафедрі з 1990 року працює клас персональних ЕОМ, оснащений сучасною обчислювальною технікою. В 1984 році були розроблені нові навчальні плани, введений ряд нових дисциплін, розширена спеціалізація підготовки студентів.
В 1988 році кафедра перейменована в кафедру автоматизованих металургійних машин і обладнання (АММО). У це ж час припинене навчання за вечірньою формою за рахунок збільшення кількості груп на стаціонарі. В 1994 році спеціальності кафедри були акредитовані по 4 рівню із правом підготовки магістрів. В 1999 і 2004 роках була пройдена повторна атестація. В 2000 році здійснений перехід на схему навчання «бакалавр – фахівець – магістр». З 2003 року почате навчання за заочною формою.
За роки своєї діяльності кафедрою АММ підготовлено більш 2000 фахівців в галузі створення й експлуатації металургійного обладнання. Її випускники займають керівні посади на багатьох підприємствах регіону, очолюють пости в цехах і відділах металургійних і машинобудівних підприємств на всій території СНД. Навчальний процес і наукову працю на кафедрі ведуть 2 професори, 5 доцентів, 2 старших викладача. Усі викладачі кафедри мають вчені ступені. Майже всі викладачі кафедри – її випускники.
Однією з найбільш важливих сторін діяльності кафедри АММ є наукова праця. Практично відразу із створенням кафедри В. Ф. Потапкін залучив співробітників до досліджень процесів прокатки. В числі основних досліджень того періоду – дослідження напружено-деформованого стану металу при гарячій прокатці товстих і тонких смуг. Теоретичні результати досліджень на основі методу полів ліній ковзання внесли нові подання в теорію прокатки й знайшли підтвердження в ході промислових експериментів на НШПС-2000 Новолипецького металургійного комбінату.
З нагромадженням досвіду відбувалося узагальнення отриманих знань, вималювалися загальні проблеми, намітилися напрямки наступної роботи. У це ж час із числа талановитих випускників кафедри були підготовлені наукові співробітники, які стали потім викладачами кафедри.
Новий поштовх науковим дослідженням дала робота над процесами асиметричної прокатки. Наприкінці 1970-х років почалися роботи з дослідження й промисловому освоєнню процесу деформації металу між нерухливим і приводним робочими валками (процесу ДНПВ), результатом яких стало виготовлення й дослідно-промислова експлуатація на Артемівському заводі з обробки кольорових металів першого у світі спеціалізованого стану ДНПВ 50/450x450. Наступний розвиток цей напрямок одержав у дослідженнях сполучення процесів симетричної й асиметричної прокатки в одній технологічній лінії. У ході робіт з освоєння процесів ДНПВ створене спеціальне устаткування для їхньої реалізації. Крім того, співробітниками кафедри було зроблено більш 80 винаходів при виконанні даної тематики, що підтверджене патентами США, Франції, Італії.
До початку 1980-х років під керівництвом д-ра техн. наук В. Ф. Потапкіна на кафедрі остаточно сформувалася наукова школа, основним науковим напрямком стало вдосконалювання процесів і устаткування листопрокатного виробництва.
Наприкінці 1980-х – початку 1990-х років розвиток обчислювальної техніки відкрив нову галузь в науковій діяль-ності кафедри – розробку математичних моделей і програмного забезпечення для автоматизованого проектування технологій і прокатного устаткування. Їх впровадження у виробництво розширило зв'язки кафедри із провідними підприємствами металургійного машинобудування: НКМЗ, СКМЗ, Укрндіметалургмаш та інші.
У цей час в рамках співробітництва з Білоруським науково-виробничим об'єднанням з виготовлення поліметалів почалися роботи з дослідження процесів виробництва й прокатки багатошарових поліметалевих композицій. Результатом цих досліджень стало створення на СКМЗ спеціалізованого стану 500 для прокатки поліметалів, отриманих зварюванням вибухом. Наступний розвиток ця робота одержала у виготовленні поліметалів на основі металопорошків. Результатом робіт стало впровадження на Кіровському заводі порошкових матеріалів процесу прокатки порошкових композицій із бронзографіту.
Економічні труднощі середини 1990-х років ускладнили наукову працю на кафедрі АММ, але не зупинили її. Бі-льше того, разом із традиційними розробляються перспективні галузі наукової діяльності, іде пошук нових об'єктів досліджень у напрямах: сортова й поперечно-гвинтова прокатка, зміцнення зварених труб, обкатування циліндричних заготівок і навіть процес здрібнювання гумових відходів.
Наукові дослідження знайшли відбиття й у видавничій діяльності кафедри АММУ. Щорічно співробітники кафедри публікують близько 30 робіт з наукової тематики. Усього співробітниками кафедри за роки її існування видано більш 500 наукових статей і розроблено 120 винаходів. При цьому багато робіт виконані спільно зі студентами. Студенти проходять практику на НКМЗ, СКМЗ, КМЗ, Укрндіметалургмаш, багато займаються науковою діяльністю.
Співробітниками й аспірантами кафедри захищено 2 докторські й більш 20 кандидатських дисертацій. Значна увага кафедра приділяє підготовці наукових кадрів для промислових підприємств. У різні роки успішно захистили кандидатські дисертації 9 співробітників підприємств металургійного машинобудування регіону.
Основний напрямок наукової діяльності кафедри – удосконалювання технологічних режимів і оптимізація конс-труктивних параметрів основного й допоміжного механічного устаткування для листового й смугового металопрокату.
Мета роботи – розробка математичних моделей, програмних засобів і рекомендацій, які забезпечують підви-щення техніко-економічних показників процесів промислового виробництва листового й смугового металопрокату; розробка, дослідження й впровадження нових технологічних процесів прокатного виробництва; розробка вихідних даних, створення й промислове освоєння технологій і устаткування, що забезпечує розширення сортаменту й під-вищення якості готового металопрокату.
Сьогодні кафедра співпрацює з Укрндіметалургмаш (м. Слов'янськ), СКМЗ, НКМЗ (м. Краматорськ), ДНМА (м. Дніпропетровськ), ПДТУ (м. Маріупіль), ІЧМ (м. Дніпропетровськ) і іншими підприємствами й науково-дослідними інститутами країни.
Основні напрями їх досліджень: розробка й дослідження технологічних процесів ОМТ з метою вибору оптимальних параметрів; конструювання машин металургійного виробництва; розробка програмного забезпечення з розрахунку технологічних режимів і конструктивних параметрів механічного устаткування при реалізації різних процесів ОМТ.
Наукові праці співробітників кафедри публікуються в наукових журналах і тематичних збірниках.
В академії виходить щорічний збірник «Удосконалювання процесів і обладнання обробки тиском у металургії й машинобудуванні», а також проводиться конференція на тему «Нові досягнення й перспективи розвитку процесів і машин обробки тиском».
У результаті дослідницької й винахідницької роботи працівників кафедри отриманий ряд патентів провідних країн світу.
Сьогодні металургійна промисловість є візитною карткою України у світі.
Для металургійного устаткування характерні висока продуктивність, підвищений рівень механізації й автоматизації, використання ЕОМ, які управляють технологічними процесами. Розробкою саме такого устаткування, нових технологій і займається кафедра