ENG
  • Ученість — солодкий плід гіркого коріння.

  • Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів

  • Вчись не для того, щоб знати більше, а для того, щоб знати краще.

  • Важлива не кількість знань, а якість їх.

  • Є тільки одне благо - знання й тільки одне зло - неуцтво.

  • Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність.

  • Бич людини - це уявлюване знання.

  • Знання - сила.

  • Знання - знаряддя, а не ціль.

  • Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним.

Донбаська державна
машинобудівна академія

Останні новини

Вступники, які відмовляться від бюджету, не зможуть отримати грант
1.jpg

Вступники на бакалаврат, які будуть рекомендовані на бюджет, але не виконають вимоги до зарахува...

Понеділок, 07 липня 2025
Вітаємо ювілярів!
uvil.jpg

Ректорат, профком і медіагрупа «Академія» щиро вітають ювілярів червня 2025 року:

Четвер, 03 липня 2025
Гарного відпочинку і літніх канікул!
1.jpg

За лічені дні студенти підуть на канікули, а викладачі і співробітники у заслужені відпустки. Пі...

Четвер, 03 липня 2025
Реєстрація електронних кабінетів вступників у магістратуру
2.jpg

1 липня розпочалася реєстрація електронних кабінетів, необхідних для подання заяв про вступ у ма...

Середа, 02 липня 2025
Розпочалася реєстрація е-кабінетів вступників на програми бакалавра
1.jpg

1 липня розпочалася робота сервісу створення електронних кабінетів для вступників до закладів ви...

Вівторок, 01 липня 2025

Важке машинобудування України: досвід, виклики та перспективи

2.jpg

З 28 по 31 травня 2025 року відбулась надзвичайно важлива подія для наукової спільноти та промисловості України – ХХІІІ Міжнародна конференція «Важке машинобудування. Проблеми та перспективи розвитку». Вона стала знаковим майданчиком для обговорення шляхів відновлення та модернізації машинобудівного комплексу, який сьогодні, попри війну, демонструє дивовижну стійкість та динамізм.

Цьогорічна конференція була організована Донбаською державною машинобудівною академією (кафедра КМСІТ) та Краматорським заводом важкого верстатобудування (КЗВВ) за активної участі наших партнерів із провідних технічних університетів України, промислових підприємств та наукових центрів. Учасники конференції вкотре довели: об’єднання зусиль науки та виробництва є запорукою відродження галузі.

Під час пленарних доповідей було підкреслено: важке машинобудування залишається стрижнем індустріального потенціалу України, і саме на цю галузь покладаються надії у справі оборони, енергетичної безпеки та економічного зростання. Але для реалізації цих завдань необхідні висококваліфіковані інженери та робітники, дефіцит яких сьогодні відчувається все гостріше.

У своїй доповіді представники КЗВВ відзначили приклад неймовірної трансформації: після вимушеної евакуації у 2022 році завод відновив роботу в м. Перечин і наростив чисельність працівників у десять разів – з 296 до понад 2000 осіб! Основні напрями – це виготовлення озброєння, а також нові напрями – вітрові генератори повного циклу, виробництво яких локалізовано в Україні.

Водночас виклики залишаються: масова еміграція, мобілізація кадрів, руйнування промислової інфраструктури, небажання молоді вступати на технічні спеціальності. Доповіді учасників конференції переконливо довели – системні зміни можливі лише за умови комплексного підходу: державного замовлення на інженерні кадри, стимулювання підприємств до співпраці з освітніми закладами, фінансування прикладних наукових досліджень.

Окрему увагу заслуговує ініціатива Індустріального парку «Френдлі ВіндТехнолоджи», де активно створюються комфортні умови для інженерного персоналу – від гідної зарплати до будівництва житла та розвиненої соціальної інфраструктури.

33.jpg

У межах ХХІІІ Міжнародної конференції «Важке машинобудування. Проблеми та перспективи розвитку» відбувся важливий діалог між представниками університетів та релокованих підприємств машинобудування, які продовжують роботу на Закарпатті. Круглий стіл під назвою «Партнерство задля майбутнього: як об’єднати освіту та промисловість для подолання кадрового дефіциту» став дискусійною платформою для напрацювання спільних рішень.

Головна мета заходу – знайти ефективні шляхи співпраці між закладами вищої освіти і промисловими підприємствами для формування кадрового потенціалу галузі, зокрема в умовах війни та релокації.

У вступному слові модератор круглого столу наголосив на нагальності теми: підприємства, евакуйовані з Краматорська, створюють нові робочі місця, але відчувають серйозний дефіцит інженерних кадрів, тоді як студенти не поспішають обирати машинобудування як професійний шлях.

Під час основної дискусії обговорювались такі питання:

  • які саме фахівці потрібні промисловості вже зараз;
  • чому молодь уникає технічних спеціальностей;
  • якими можуть бути мотиваційні стимули;
  • наскільки готові підприємства до дуальної освіти;
  • як ЗВО можуть адаптувати навчальні програми до потреб ринку.

Особливу активність проявили представники Краматорського заводу важкого верстатобудування, Перечинського механічного заводу, Індустріального парку «Френдлі ВіндТехнолоджи», а також викладачі та адміністрація технічних університетів України. Прозвучали практичні пропозиції: від запуску цільових стипендій до організації постійних стажувань та залучення студентів до реальних виробничих завдань.

Зі сторони університетів відзначено потребу в гнучкості навчальних програм, посиленні профорієнтації та актуалізації змісту дисциплін з урахуванням цифровізації виробництва, CNC-технологій і автоматизації.

За підсумками круглого столу було запропоновано:

  • створити робочу групу з представників ЗВО та підприємств;
  • розробити спільну програму дуальної освіти;
  • налагодити обмін ресурсами та лабораторною базою;
  • підписати меморандум про стратегічну співпрацю.

Захід продемонстрував: реальний інтерес до взаємодії існує з обох сторін, і за підтримки держави, зокрема через освітні ініціативи та бюджетне фінансування технічних спеціальностей, вдасться подолати кадрову кризу і закласти основу для сталого розвитку українського машинобудування.

Загалом, конференція засвідчила: попри всі труднощі, важке машинобудування в Україні не лише зберіглося, а й демонструє тенденції до відновлення, оновлення і зростання. Участь навчальних закладів, таких як ДДМА, у цьому процесі – критично важлива. Адже саме від нас залежить, хто проєктуватиме, виготовлятиме і модернізуватиме вітчизняну індустрію завтра.


Яна Васильченко, завідувачка кафедри комп'ютеризованих мехатронних систем,
інструментів та технологій, докторка технічних наук, професорка


4.jpg 5.jpg 6.jpg