ENG
  • Ученість — солодкий плід гіркого коріння.

  • Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів

  • Вчись не для того, щоб знати більше, а для того, щоб знати краще.

  • Важлива не кількість знань, а якість їх.

  • Є тільки одне благо - знання й тільки одне зло - неуцтво.

  • Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність.

  • Бич людини - це уявлюване знання.

  • Знання - сила.

  • Знання - знаряддя, а не ціль.

  • Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним.

Донбаська державна
машинобудівна академія

Останні новини

Нові перемоги наших тхеквондистів
1.jpg

Студенти ДДМА, майстри спорту міжнародного класу з тхеквондо Артем та Андрій Гарбари додали до с...

П'ятниця, 19 квітня 2024
Студенти ДДМА вчилися робити перші кроки в кар’єрі
14.jpg

Здобувачі вищої освіти ДДМА сьогодні, 18 квітня, узяли участь в онлайн-тренінгу Донецького облас...

Четвер, 18 квітня 2024
В Академії відбулася Міжнародна конференція «Молода наука – роботизація і нанотехнології сучасного машинобудування»
1.jpg

Щорічна Міжнародна молодіжна науково-технічна конференція «Молода наука – роботизаці...

Четвер, 18 квітня 2024
17 квітня – День вільних людей у Краматорську
1.jpg

Десять років тому Краматорськ рішуче виступив проти російської окупації. 17 квітня 2014 року, уж...

Середа, 17 квітня 2024
Перемога на чемпіонаті України з самбо
3.jpg

Змагання Чемпіонату України з самбо серед студентів відбулися 10–12 квітня 2024 року у м. ...

Вівторок, 16 квітня 2024

Вічна пам'ять героям України

1.jpg

22 жовтня під час ворожого мінометного обстрілу загинув 30-річний захисник з Краматорська Дмитро Шестаков.

Після закінчення ЗОШ № 23 Дмитро вступив до Донбаської державної машинобудівної академії, де провчився два курси. Потім вирішив, що час розпочати роботу, і знайшов собі місце у фірмі «Комп'ютер Про». 2013-го був призваний на термінову службу до армії і тут пройшов сувору школу життя.

Підрозділ внутрішніх військ, у якому служив Дмитро, охороняв хімзавод у Рубіжному. У Києві кипів Майдан, бушували пристрасті в Донецькій та Луганській областях, а військова частина Дмитра, фактично заблокована на складській території, несла охоронну службу, маючи одне завдання: не допустити вивезення вибухівки. І – витримала випробування, незважаючи на напівголодний пайок та відсутність ротації. У результаті замість року Дмитро прослужив в армії два.

2015-го, демобілізувавшись, Дмитро знову повернувся до Краматорська, і почав працювати в комп'ютерній фірмі, одружився, у нього народився син.

Вранці 24 лютого 2022 року, почувши перші вибухи та дізнавшись про напад росії, Дмитро точно знав, що треба робити. Відвіз сім'ю до передмістя Краматорська, а сам зібрав необхідні речі та прийшов у військкомат.

Його розподілили до Краматорського прикордонного загону. Військова частина пересувалася територією країни залежно від обстановки, що склалася, брала участь у боях.

Побратими Дмитра цінували його, як надійного товариша, друга, з яким можна було розділити і радість, і горе. «Таких світлих людей, як Дімка, не буває... Він найкращій з нас, недарма позивний його – Святий».

22 жовтня Дмитро Шестаков загинув під час ворожого мінометного обстрілу. Його тіло вдалося вивезти з місця загибелі не одразу, але в результаті його бойові побратими зробили все, що змогли. Поховали Дмитра 1 листопада на Алеї Слави Краматорська.

Вічна пам'ять тобі, солдате...