ENG
  • Ученість — солодкий плід гіркого коріння.

  • Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів

  • Вчись не для того, щоб знати більше, а для того, щоб знати краще.

  • Важлива не кількість знань, а якість їх.

  • Є тільки одне благо - знання й тільки одне зло - неуцтво.

  • Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність.

  • Бич людини - це уявлюване знання.

  • Знання - сила.

  • Знання - знаряддя, а не ціль.

  • Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним.

Донбаська державна
машинобудівна академія

Останні новини

Математика для абітурієнтів 2025 року виявилась складною
1.jpg

Найгірше математику на національному мультипредметному тесті склали випускники з Миколаївської о...

Четвер, 24 липня 2025
Стало відомо, який відсоток вступників не склав НМТ цього року
4.jpg

Цього року Національний мультипредметний тест (НМТ) з української мови не склали 0,39% вступникі...

Понеділок, 21 липня 2025
Одноосібні рішення МОН про об'єднання вишів будуть припинені, – Гришина
3.jpg

Міністерством освіти і науки будуть переглянуті рішення у сфері вищої освіти, зокрема щодо обʼєд...

Понеділок, 21 липня 2025
Вступники, які відмовляться від бюджету, не зможуть отримати грант
1.jpg

Вступники на бакалаврат, які будуть рекомендовані на бюджет, але не виконають вимоги до зарахува...

Понеділок, 07 липня 2025
Вітаємо ювілярів!
uvil.jpg

Ректорат, профком і медіагрупа «Академія» щиро вітають ювілярів червня 2025 року:

Четвер, 03 липня 2025

Вічна пам'ять героям України

1.jpg

22 жовтня під час ворожого мінометного обстрілу загинув 30-річний захисник з Краматорська Дмитро Шестаков.

Після закінчення ЗОШ № 23 Дмитро вступив до Донбаської державної машинобудівної академії, де провчився два курси. Потім вирішив, що час розпочати роботу, і знайшов собі місце у фірмі «Комп'ютер Про». 2013-го був призваний на термінову службу до армії і тут пройшов сувору школу життя.

Підрозділ внутрішніх військ, у якому служив Дмитро, охороняв хімзавод у Рубіжному. У Києві кипів Майдан, бушували пристрасті в Донецькій та Луганській областях, а військова частина Дмитра, фактично заблокована на складській території, несла охоронну службу, маючи одне завдання: не допустити вивезення вибухівки. І – витримала випробування, незважаючи на напівголодний пайок та відсутність ротації. У результаті замість року Дмитро прослужив в армії два.

2015-го, демобілізувавшись, Дмитро знову повернувся до Краматорська, і почав працювати в комп'ютерній фірмі, одружився, у нього народився син.

Вранці 24 лютого 2022 року, почувши перші вибухи та дізнавшись про напад росії, Дмитро точно знав, що треба робити. Відвіз сім'ю до передмістя Краматорська, а сам зібрав необхідні речі та прийшов у військкомат.

Його розподілили до Краматорського прикордонного загону. Військова частина пересувалася територією країни залежно від обстановки, що склалася, брала участь у боях.

Побратими Дмитра цінували його, як надійного товариша, друга, з яким можна було розділити і радість, і горе. «Таких світлих людей, як Дімка, не буває... Він найкращій з нас, недарма позивний його – Святий».

22 жовтня Дмитро Шестаков загинув під час ворожого мінометного обстрілу. Його тіло вдалося вивезти з місця загибелі не одразу, але в результаті його бойові побратими зробили все, що змогли. Поховали Дмитра 1 листопада на Алеї Слави Краматорська.

Вічна пам'ять тобі, солдате...