ГАЗЕТА ДОНБАССКОЙ ГОСУДАРСТВЕННОЙ МАШИНОСТРОИТЕЛЬНОЙ АКАДЕМИИ

Логотип Официально
Итоги трудового соревнования

На февральском Ученом совете...

Конкурс работ литейщиков и металлургов

Третий год подряд в нашей Академии на базе кафедры...

Постоянство - признак мастерства

Студенческая олимпиада по дисциплине ВСТИ...

Увлекательные "Детали машин"

Ежегодно кафедра основ проектирования машин проводит...


События
Красота - категория вечная

10 марта 10 самых смелых и привлекательных...



"А ну-ка, парни, а ну-ка, девушки!"

В Академии состоялись соревнования между общежитиями...



Красавица-умница

5 марта прошел Всеукраинский этап конкурса...



Школьники в науке

Ежегодно Малая академия наук проводит свою...



Теннисная встреча

Двойного успеха добился в этот день студент-заочник...



Великий скарб у тебе – рідна мова!

Мова – духовний скарб нації. Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях. Змалечку виховуючи в собі справжню людину, кожен із нас повинен в першу чергу створити в своїй душі світлицю, у якій зберігається найцінніший скарб – МОВА. Саме мова формує і визначає свідомість, творить людину, культуру, історію. Вона передається сотнями й сотнями попередніх поколінь, виплекана у давньому переказі, у народній пісні, у влучній приказці. «...Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, і свого не цурайтесь...» – це духовний заповіт Шевченка.

21 лютого відзначається Міжнародний день рідної мови. Це відносно молоде свято – до календарів усього світу воно ввійшло тільки у 1999 році. І в Україні воно також лише почало писати свою історію, хоча сама проблема української мови на українських землях нараховує кілька століть.

Де і коли народилася традиція Міжнародного дня рідної мови? Історія свята, на жаль, має дуже трагічне начало. Себто, святкуємо ми цей день з присмаком гіркоти. 21 лютого 1952 року у Бангладеш влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання у країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеш став днем полеглих за рідну мову. Минуло багато років. Аж у жовтні 1999 року на тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний день рідної мови, а починаючи з 21 лютого 2000 року цей день відзначають і у нас.

Клуб шанувальників української мови «Джерело» знову зібрав у залі музею Академії всіх студентів, поважаючих рідну мову. Організатори цього дивовижного вечора – завідувачка кафедри українознавства та гуманітарної освіти Кудерська Т.В. і керівник клубу «Джерело», викладач Ковальова Г.М. А надійними помічниками виступили ведучі – Непочатова Катерина і Малій Олександра (гр. ІТ09-1).

Розпочався святковий вечір піснею «Повертаюсь» Ольги Голубєвої. Через пісню ведучі й гості не помітили, як потрапили в дивовижний світ. Там дівчата знайшли чарівний глобус. Рідна мова – це мова країни, де ти народився. Ось вони й вирішили здійснити подорож у різні країни світу. Спершу були у Росії, де пролунала чарівна російська пісня «Ты мне нравишься…» у виконанні Потьомкіної Вікторії, далі помандрували до Німеччини, де гра на гармошці Третьякова Павла і скоромовки Назара Салатуна познайомили слухачів з красою німецької мови, її незвичайністю. Франція – країна сучасних мод та дизайну, відомих співаків та архітектури. Андреєва Валерія заспівала пісню «Auf Wiedersehen» та приголомшила всіх своєю шикарною сукнею. Мандруючи Англією, гості із захопленням зустрілися з героями Шекспіра – Ромео і Джульєттою у виконанні Литвінової Алли та Баличева Івана. Не забули відвідати й пристрасну Іспанію – запрошений танцювальний колектив виконав іспанський танок.

Але все ж таки ведучі й глядачі захотіли повернутися додому, на свою рідну Україну. Наша українська мова ввібрала у себе все найкраще, найніжніше, найвеличніше, наймудріше, найблагородніше, найпоетичніше і найболючіше – перший крик немовляти, яким воно сповістило про свою появу на світ, блакить високого неба й золото пшеничних ланів, багрянець світанкових заграв і срібло перлистих рос, могутність бурхливого Дніпра і плин тихого Дунаю, міць столітніх дубів, що символізують силу української нації, і тихий шепіт шовкових трав, гіркоту поневірянь на чужині й відчуття піднесеності в молитві до Бога за рід свій, за Україну, за мир, добро й спокій на всій планеті. Ященко Настя провела вікторину на найкращого знавця рідного українського слова, де всі запрошені із захопленням і цікавістю відповідали на пропоновані запитання та заробляли додаткові бали. Українці завжди відзначались добрим гумором. Майстерно продекламували гуморески Ященко Настя, Безкровний Андрій та Клименко Олександр. Зал підтримував їх оплесками й посмішками на обличчях.

Заключна пісня Карини Ситнік «Одна калина» продемонструвала співучість та красу нашої рідної мови. Усі артисти отримали шалені оплески вдячних глядачів. Свято закінчилося, але назавжди учасники та запрошені будуть любити й поважати рідну мову, мову своєї Батьківщини. Чим більше на землі буде мов, тим різноманітнішим буде й життя на нашій планеті!

Яна Вінницька, студентка групи ІТ 09-1

На досуге
На перекур - в новую курилку!

1 апреля в Академии открылась новая...



Жажда - ничто...

С 1 апреля в Академии работает новый пункт питания...



Студенческий стиль

1 апреля на Ученом совете для улучшения производительности...



Жизнь за подпиской о неразглашении

Во время службы в Славянске подполковник Литвинов...



"Что? Где? Когда?"

В рассказе Майкла Чабона пожилой фермер помогает вычислить..




Главная страница выпуска | Самый свежий выпуск