На поверсі Духа

Литературное объединение "Глорум" и редакция газеты "Академия" поздравляют нашего земляка Анатолия Мироненко - поэта, драматурга, философа, члена Национального союза писателей Украины, лауреата литературной премии им. В. Сосюры с 70-летним юбилеем и желают ему дальнейших творческих успехов, крепкого здоровья и философской мудрости.

Руководитель литературного объединения "Глорум" Анатолий Кибирев

На поверсі Духа

До 70-річчя Анатолія Мироненко

На четвертому поверсі духа
ми співатимемо разом пісень,
аж допоки з косою старуха
не підкосить останній наш день.

На четвертому поверсі духа,
де зайве від нас відлетить,
лиш чарчина та хліба краюха
будуть нам про життя бубонить.

На найвищому поверсі духа,
де немає ні чорта, ні бога,
де поезії Сонце горить,

там нам вірші вкладає у вуха
наша муза свята і убога,
й "Колір щастя" для нас майорить!

Анатолій Кібірєв

Плакуча верба

Я плакучу вербу посаджу біля хати
і поїду в далекі-далекі краї.
І мене з далини виглядатиме мати,
об тривоги ламаючи руки свої.

Тільки що я зроблю, як розлуки дорожні
Не коротшають нині?!
Матусю, прости!...
І летитимуть мимо, неначе порожні,
пасажирські гучні поїзди, поїзди.

Певно, мій коли-небудь зупиниться потяг,
і збіжу я в долину з крутого горба!..
Тільки стріне мене у скрипучих воротях
замість рідної неньки плакуча верба.

Четвертий вимір

Живу у вимірі четвертому,
А значить вже не на землі.
Але скажить мені відверто ви:
Чого ви все життя малі?

Чого не слухаєтесь матері?
Чого для батька ви - тюрма?
Чого ви мечетесь, як в ятері,
Якого в дійсності нема?

Чого ви все на світі судите
В примарності своїх тенет?
Ви так всю Землю перегудите -
Одну з найкращих із планет.

І я, вишукуючи поклади,
Рву на шматки єство своє,
Працюю і живу, як проклятий,
Бо й інші виміри ще є.

Анатолій Мироненко