ОСІНЬ

Заблукав південний вітер
По розложистих дібровах –
Він у колі п’яти літер
Недаремно б’є на сполох.

Золотий, рудий, зелений –
Кольорів і бризу танок,
Я – військовополонений
Чарівних твоїх приманок.

Сонця стрічки і перлини
Сліз дощу на віях хвої,
Тиха радість без причини,
Як струмок води живої.

Уляглась, стомилась спека,
Просинь хвилями повита,
І готується лелека
Унести шматочок літа.

Ігор Шередеко