ENG
  • Ученість — солодкий плід гіркого коріння.

  • Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів

  • Вчись не для того, щоб знати більше, а для того, щоб знати краще.

  • Важлива не кількість знань, а якість їх.

  • Є тільки одне благо - знання й тільки одне зло - неуцтво.

  • Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність.

  • Бич людини - це уявлюване знання.

  • Знання - сила.

  • Знання - знаряддя, а не ціль.

  • Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним.

Донбаська державна
машинобудівна академія

Останні новини

Зміни в розкладі занять
2.png

Увага! Розклад занять для студентів денної форми навчання оновлено!

Неділя, 02 жовтня 2022
З днем працівника освіти!
1.jpg

Шановні освітяни! Нехай ваша праця завжди користується заслуженою повагою в суспільстві й знаход...

Субота, 01 жовтня 2022
Конференція трудового колективу поновила склад Вченої ради
gerb.jpg

Робота під час війни передбачає зміну або поновлення в складах керівних і дорадчих органах Акаде...

П'ятниця, 30 вересня 2022
Ще одна медаль у скарбничці нашого тхеквондиста Артема Гарбара
1.jpg

З 27 по 29 вересня в столиці Албанії місті Тірана проходить чемпіонат Європи з тхеквондо ВТФ, U-...

Середа, 28 вересня 2022
Вітаємо Сергія Ковалевського з ювілеєм!
1.jpg

27 вересня виповнилося 70 років доктору технічних наук, професору, завідувачу кафедри інноваційн...

Вівторок, 27 вересня 2022

Вєткі калін … вараваліся (чому росіяни крадуть українські пісні)

1.jpg

Перед тим, як розпочати, варто зазначити, що співати оригінали пісень, робити кавери та пародії не заборонено, ані в нашій країні, ані в іншій. Наприклад, коли робиться кавер чи пародія, то вказується оригінал (наприклад: Океан Ельзи «Гілля калин» (rus cover)). Цей матеріал не про музику і пісні, які були вкрадені діячами «культури» росії, (про це є багато статей в Інтернеті), а про те, чому росіяни крадуть українські пісні, та як це взагалі виглядає. Адже на сьогодні вже ні в кого нема ілюзій про клептоманічні розлади психіки росіян.

Насправді, якщо коротко, у російському інфопросторі є неписане золоте правило: не можеш придумати щось нове – використовуй те, що придумали до тебе. Це можуть бути пісні, логотипи, формати відео, навіть меми (одне тільки «Добрий вєчєр, ми із расії» чого варте). Тобто не знаєш, що придумати – вкради.

А тепер більш детально про крадіжки росіянами українських пісень та усього іншого:

«України, как страни, нєт» – це одна з позицій росіян, яка дозволяє красти (на думку росіян) без юридичних наслідків. Коли такий росіянин краде щось українське, він не вважає це за злочин, чи хоча б якийсь поганий вчинок. Для нього в Україні є лише російське та те, що якимось чином не є російським, забирається як трофей (наприклад, у кліпі, що вони зняли на залишках «Азовсталі», їх співак ротом каже: «Я мову забираю, як трофей». До речі, починався кліп під «Плине кача»).

«Ми адін народ» – це ще одна з позицій росіян, найбільш розповсюджена, хоча і не сама відбита, яка дозволяє крадіжку. Для таких Україна, її культура та її народ є частиною росії, тому вони вважають, що повертають собі своє, і взагалі «Мишебратьятм». Для них все, що створила Україна, це і московська заслуга. Наприклад, нещодавно виявилось, що пісня «Ой, мороз-мороз» та «Ой, кто-то с горочки спустился» – це українські пісні, які росія видавала за свої, до речі, це стосується не лише українців, але й малих народів росії.

«Да нє бамбіт у мєня» – тут все дуже просто: українська культура популяризується у світі, а від російської відхрещуються, як від чумної собаки. Тому тут навіть на рівні держави все робиться, щоби нівелювати ці процеси. Бо вони через своє імперське мислення не можуть дозволити Україні бути краще за себе, хоч у чомусь, та роблять усе, щоб тримати нас на рівні молодшого брата. Тому і потрібно красти найкращі зразки культури й адаптувати під російське.

«Всє крутятся, как могут» – тут іще простіше: не можеш придумати своє – вкради чуже. До речі, цей пункт стосується не лише вкраденого в Україні, а й в інших народів світу.

«Какая разніца» – а це вже позиція деяких українців, яка сама чи з зовнішньою допомогою, розвивалася в нашій країні. Вона і дозволяє красти національну культуру. І хоч ця позиція з початком повномасштабної війни почала стрімко слабшати, але все ще досі тримається в головах колабораціоністів, які чомусь не можуть «відпустити» все російське. Така позиція є чорним ходом для «руского міра», в деякій мірі небезпечна тим, що через неї росіяни можуть просувати свої наративи.

Тож, підсумовуючи, можна сказати, що росіяни крадуть усе українське через дві основні причини: неспроможність придумати щось своє та небажання втрачати Україну і визнавати її окремим суб’єктом.

 

P.S. Не можу не згадати кумедний факт з російського крадівництва, але вже не української культури, а світової, а саме іспанської.

Старше покоління пам’ятає комуністичну пісню «Красная армия всех сильней» (рос.). Її легко можна знайти за допомогою Googlе. Так от музика була запозичена чи вкрадена з пісні про іспанських контрабандистів. Тому у приспіві і відчуваються гарячі іспанські музичні переливи. Як вдало перетворились контрабандисти на «красную армию». Знайдіть пісню в Інтернеті, послухайте й посмійтеся.

Дмитро Факше