Історія кафедри

Рішення про організацію кафедри було прийнято 1 вересня 1963 р., щоб завершити навчання студентів 5-6 курсів, переведених в Індустріальний інститут Краматорська з Українського заочного політехнічного інституту. Спочатку заняття проводились на вечірньому відділенні. Викладацьку роботу в перші роки існування кафедри вели фахівці підприємств Краматорська, насамперед НКМЗ: Г. І. Фомін, А. А. Вітзон, М. А. Бугай. У штаті кафедри були також зав. лабораторією В. І. Рульов і лаборант В. Е. Артизанова.

Кафедра спочатку розташовувалася в нинішньому 5-му корпусі інституту. Лабораторне устаткування складалося зі станів ДУО-200 і 450x800. Причому через більші габарити останнього в корпусі розташовувалася тільки робоча кліть, а привід перебував на дворі, і тільки пізніше навколо звели стіни й дах. При переїзді в нові корпуси цей стан передали одному з підприємств, а замість цього придбали на СКМЗ промислово-лабораторний стан 55/260x200. З 1965 року кафедра перебувала в другому корпусі інституту. З 1970 року розпочато навчання студентів стаціонару. Значно розширився склад співробітників. Слід зазначити великий внесок у роботу кафедри навчально-допоміжного персоналу. Із середини 1960-х років співробітниками кафедри стали: навчальний майстер С. П. Чернишов, з початку 1970-х – лаборант В. І. Чередниченко. Довгий час пропрацювали на кафедрі В. Е. Артизанова, П. Д. Желобитський, І. А. Завгородня, І. Г. Пасічник, Б. А. Наливайко. Викладачами кафедри в той час сталі І. А. Бобух, А. Ф. Котов, А. В. Єлецьких, А. С. Журавльов, В. Ф. Дудко, А. Н. Ларін і ін. З випускників кафедри в 1970-і роки стали викладачами І. А. Морозов, В. І. Шпак, В. А. Федорінов, в 1980-і роки – А. В. Сатонін, Ю. К. Доброносов. З 1970 року кафедра й лабораторія розташовуються в 4-ом корпусі академії.

Лабораторія кафедри – одна із кращих серед родинних кафедр вузів України. Вона оснащена діючим устатку-ванням, яке дозволяє проводити як навчальні заняття, так і наукові дослідження. Серед устаткування кафедри – промислово-лабораторний стан 55/260x200, оснащений унікальною системою профілювання міжвалкового зазору шляхом осьового зрушення робочих і опорних валків і перехрещування осей робочих валків. Є ряд діючих лабораторних установок для дослідження процесів і машин металургійного виробництва. На кафедрі з 1990 року працює клас персональних ЕОМ, оснащений сучасною обчислювальною технікою. В 1984 році були розроблені нові навчальні плани, введений ряд нових дисциплін, розширена спеціалізація підготовки студентів.

В 1988 році кафедра перейменована в кафедру автоматизованих металургійних машин і обладнання (АММО). У це ж час припинене навчання за вечірньою формою за рахунок збільшення кількості груп на стаціонарі. В 1994 році спеціальності кафедри були акредитовані по 4 рівню із правом підготовки магістрів. В 1999 і 2004 роках була пройдена повторна атестація. В 2000 році здійснений перехід на схему навчання «бакалавр – фахівець – магістр». З 2003 року почате навчання за заочною формою.

За роки своєї діяльності кафедрою АММ підготовлено більш 2000 фахівців в галузі створення й експлуатації металургійного обладнання. Її випускники займають керівні посади на багатьох підприємствах регіону, очолюють пости в цехах і відділах металургійних і машинобудівних підприємств на всій території СНД. Навчальний процес і наукову працю на кафедрі ведуть 2 професори, 5 доцентів, 2 старших викладача. Усі викладачі кафедри мають вчені ступені. Майже всі викладачі кафедри – її випускники.

Однією з найбільш важливих сторін діяльності кафедри АММ є наукова праця. Практично відразу із створенням кафедри В. Ф. Потапкін залучив співробітників до досліджень процесів прокатки. В числі основних досліджень того періоду – дослідження напружено-деформованого стану металу при гарячій прокатці товстих і тонких смуг. Теоретичні результати досліджень на основі методу полів ліній ковзання внесли нові подання в теорію прокатки й знайшли підтвердження в ході промислових експериментів на НШПС-2000 Новолипецького металургійного комбінату.

З нагромадженням досвіду відбувалося узагальнення отриманих знань, вималювалися загальні проблеми, намітилися напрямки наступної роботи. У це ж час із числа талановитих випускників кафедри були підготовлені наукові співробітники, які стали потім викладачами кафедри.

Новий поштовх науковим дослідженням дала робота над процесами асиметричної прокатки. Наприкінці 1970-х років почалися роботи з дослідження й промисловому освоєнню процесу деформації металу між нерухливим і приводним робочими валками (процесу ДНПВ), результатом яких стало виготовлення й дослідно-промислова експлуатація на Артемівському заводі з обробки кольорових металів першого у світі спеціалізованого стану ДНПВ 50/450x450. Наступний розвиток цей напрямок одержав у дослідженнях сполучення процесів симетричної й асиметричної прокатки в одній технологічній лінії. У ході робіт з освоєння процесів ДНПВ створене спеціальне устаткування для їхньої реалізації. Крім того, співробітниками кафедри було зроблено більш 80 винаходів при виконанні даної тематики, що підтверджене патентами США, Франції, Італії.

До початку 1980-х років під керівництвом д-ра техн. наук В. Ф. Потапкіна на кафедрі остаточно сформувалася наукова школа, основним науковим напрямком стало вдосконалювання процесів і устаткування листопрокатного виробництва.

Наприкінці 1980-х – початку 1990-х років розвиток обчислювальної техніки відкрив нову галузь в науковій діяль-ності кафедри – розробку математичних моделей і програмного забезпечення для автоматизованого проектування технологій і прокатного устаткування. Їх впровадження у виробництво розширило зв'язки кафедри із провідними підприємствами металургійного машинобудування: НКМЗ, СКМЗ, Укрндіметалургмаш та інші.

У цей час в рамках співробітництва з Білоруським науково-виробничим об'єднанням з виготовлення поліметалів почалися роботи з дослідження процесів виробництва й прокатки багатошарових поліметалевих композицій. Результатом цих досліджень стало створення на СКМЗ спеціалізованого стану 500 для прокатки поліметалів, отриманих зварюванням вибухом. Наступний розвиток ця робота одержала у виготовленні поліметалів на основі металопорошків. Результатом робіт стало впровадження на Кіровському заводі порошкових матеріалів процесу прокатки порошкових композицій із бронзографіту.

Економічні труднощі середини 1990-х років ускладнили наукову працю на кафедрі АММ, але не зупинили її. Бі-льше того, разом із традиційними розробляються перспективні галузі наукової діяльності, іде пошук нових об'єктів досліджень у напрямах: сортова й поперечно-гвинтова прокатка, зміцнення зварених труб, обкатування циліндричних заготівок і навіть процес здрібнювання гумових відходів.

Наукові дослідження знайшли відбиття й у видавничій діяльності кафедри АММУ. Щорічно співробітники кафедри публікують близько 30 робіт з наукової тематики. Усього співробітниками кафедри за роки її існування видано більш 500 наукових статей і розроблено 120 винаходів. При цьому багато робіт виконані спільно зі студентами. Студенти проходять практику на НКМЗ, СКМЗ, КМЗ, Укрндіметалургмаш, багато займаються науковою діяльністю.

Співробітниками й аспірантами кафедри захищено 2 докторські й більш 20 кандидатських дисертацій. Значна увага кафедра приділяє підготовці наукових кадрів для промислових підприємств. У різні роки успішно захистили кандидатські дисертації 9 співробітників підприємств металургійного машинобудування регіону.

Основний напрямок наукової діяльності кафедри – удосконалювання технологічних режимів і оптимізація конс-труктивних параметрів основного й допоміжного механічного устаткування для листового й смугового металопрокату.

Мета роботи – розробка математичних моделей, програмних засобів і рекомендацій, які забезпечують підви-щення техніко-економічних показників процесів промислового виробництва листового й смугового металопрокату; розробка, дослідження й впровадження нових технологічних процесів прокатного виробництва; розробка вихідних даних, створення й промислове освоєння технологій і устаткування, що забезпечує розширення сортаменту й під-вищення якості готового металопрокату.

Сьогодні кафедра співпрацює з Укрндіметалургмаш (м. Слов'янськ), СКМЗ, НКМЗ (м. Краматорськ), ДНМА (м. Дніпропетровськ), ПДТУ (м. Маріупіль), ІЧМ (м. Дніпропетровськ) і іншими підприємствами й науково-дослідними інститутами країни.

Основні напрями їх досліджень: розробка й дослідження технологічних процесів ОМТ з метою вибору оптимальних параметрів; конструювання машин металургійного виробництва; розробка програмного забезпечення з розрахунку технологічних режимів і конструктивних параметрів механічного устаткування при реалізації різних процесів ОМТ.

Наукові праці співробітників кафедри публікуються в наукових журналах і тематичних збірниках.

В академії виходить щорічний збірник «Удосконалювання процесів і обладнання обробки тиском у металургії й машинобудуванні», а також проводиться конференція на тему «Нові досягнення й перспективи розвитку процесів і машин обробки тиском».

У результаті дослідницької й винахідницької роботи працівників кафедри отриманий ряд патентів провідних країн світу.

Сьогодні металургійна промисловість є візитною карткою України у світі.

Для металургійного устаткування характерні висока продуктивність, підвищений рівень механізації й автоматизації, використання ЕОМ, які управляють технологічними процесами. Розробкою саме такого устаткування, нових технологій і займається кафедра

Склад кафедри

Методичне забезпечення

• Методические указания к выполнению дипломного проекта студентами специальности 7.090218
• Методические указания к лабораторным работам по дисцеплине "Эксплуатация и обслуживание машин"
• Рабочая программа конструкторско-технологической практики
• Методические указания к курсовым работам по дисциплинам: "Технологические линии и комплексы металлургических цехов" и "Технологические основ проектирования прокатных станов"
• Методические указания к лабораторным работам 1 - 8 по дисциплине "Математические модели в расчетах на электронных вычислительных машинах"
• Методические указания к лабораторным работам по дисциплине "Основы металлургии"
• Методические указания к самостоятельной работе над курсом "Подъемно-транспортные машины"
• Методические указания к лабораторным работам 9 - 15 по дисциплине "Расчет и конструирование прокатных станов"
• Методические указания к практическим занятиям по дисциплине "Расчет и конструирование прокатных станов"
• Методические указания к самостоятельной работе по дисциплине "Основы промышленной робототехники отрасли"
• Конспект лекций по ПТМ

Матеріальна база кафедри

Всі аудиторії кафедри оснащені графопроекторами, які використовуються при викладанні практично всіх дисциплін. Для деяких лекцій використовуються мультимедійні проектори академії. Використовується показ навчального матеріалу через локальну мережу в комп’ютерному класі кафедри. Лабораторія кафедри оснащена діючим металургійним устаткуванням, серед якого слід виділити унікальний промислово-лабораторний стан 55/260?200, пристрій для пластичної деформації у валках великого діаметра, захищений авторським свідоцтвом на винахід, лабораторні прокатні стани 200, 160 і 100, ножиці різних типів та ін. В останні роки лабораторна база поповнилась прокатним станом 100г, 5-роликовою правильною машиною, косовалковою трубоправильною машиною та пристроями для проведення експериментальних досліджень. На філії кафедри використовується обладнання дослідної дільниці ВАТ СКМЗ, у тому числі промисловий профілезгинальний агрегат. На кафедрі зроблена пересувна тензометрична вимірювальна станція, яка забезпечує проведення вимірювань на всіх робочих місцях. Для вимірювань також використовується аналогово-цифровий пристрій для обробки результатів на ЕОМ.

Кафедра має власний комп’ютерний клас, в якому встановлено 19 сучасних ЕОМ, з’єднаних локальною комп’ютерною мережею. Крім того, студенти навчаються в комп’ютерному класі академії. Загальна чисельність комп’ютерів з урахуванням можливостей обчислювального центру для студентів спеціальності складає 43 одиниці, що забезпечує щоденний час роботи до 1,5 годин на 1 студента.

Матеріально-технічне забезпечення підготовки фахівців відповідає за кількісними нормами, що висуваються до вищих навчальних закладів IV рівня акредитації.

Наука. НДРС

На кафедрі діє наукова школа, яка відповідає напрямку „Створення нових і вдосконалення діючих технологій, обладнання й засобів автоматизації в прокатному виробництві” (науковий керівник проф. Федорінов В.А.).

На основі даної школи створені 3 наукові групи по таким напрямкам:

1. Удосконалення діючих і розробка нових технологій, а також обладнання процесу асиметричної прокатки (науковий керівник проф. Федорінов В. А.);
2. Удосконалення технологічних режимів роботи і конструктивних параметрів механічного обладнання станів для гарячої та холодної прокатки, смуг, стрічок і штаб (науковий керівник проф. Сатонін О. В.);
3. Удосконалення технологій та обладнання для прокатки спеціальних видів гарячої та холодної прокатки (науковий керівник доц. Доброносов Ю.К.).

Лише на протязі 2004-2011 років викладачами, аспірантами та співробітниками кафедри було захищено 13 кандидатських дисертацій: 2004 р. – Герасименко О.В., Кулік Т.О. (наук. керівник проф. Потапкін В. Ф.); 2005 р. – Сатонін А.О. (наук. керівник проф. Потапкін В.Ф.); 2006 р. – Завгородній Д.В. (наук. керівник проф. Федорінов В. А.), Федоринов М.В. (наук. керівник проф. Сатонін О. В.); 2007 р. – Саплін С.Ю. (наук. керівник проф. Потапків В.Ф.), Шестопалов А.В., Дворжак В.В. (наук. керівник проф. Федорінов В.А.), Давиденко Є.С. (наук. керівник проф. Сатонін О.В.). У 2007 році у спеціалізованій раді захищена докторська дисертація Луценко В.О., в якій науковим консультантом був проф. кафедри Сатонін О.В. У листопаді 2008 року захищена кандидатська дисертація аспірантом кафедри Данько А.В. (науковий керівник доцент каф. Кулік О.М.) в термін навчання в аспірантурі; 2009 р – Міхеенко Д.В. (наук. керівник проф. Сатонін О.В.); 2010 – Емченко О.О. (наук. керівник проф. Сатонін О.В.); 2011 – Гаврільченко О.О. ((наук. керівник проф. Федорінов В.А.), Гущін О.В. ((наук. керівник доц. Доброносов Ю.К.), Смолякова В.В. (наук. керівник проф. Сатонін О.В.). Причому дисертації Кулік Т.О., Сатоніна А.О., Шестопалова А.В., Дворжак В.В., Давиденко Є.С. та Данько А.В. захищені в термін навчання в аспірантурі.

Слід вказати, що кафедра веде навчання в аспірантурі и магістратурі як по очній, так і по заочній формам. Зокрема, по заочній формі навчається магістр Шалімов О.В., аспіранти Александрова З.А., Колєснікова Г.В., Бобух В.І., Стьожкін П.М.

За останні роки на кафедрі виконуються фінансовані держбюджетні теми Д-05-2004 „Розвиток методів розрахунку, створення та дослідження технологій та обладнання для виробництва металопрокату з підвищеною точністю геометричних характеристик та підвищеними показниками площинності”.

У 2007 році – Д-07-2007 „Розробка технологій і обладнання з подрібнення гумовотехнічних і пластикових ємностей”.

У 2008 році – Д-01-2008 ”Розробка нових технологічних процесів локальної гарячої обробки металів тиском”.

У 2004 по 2007 рік виконувалася кафедральна не фінансована тема Дк 07-04 „Розвиток на основі двомірного аналізу методів розрахунку та вдосконалення на їх основі технологій і обладнання процесів локальної пластичної деформації в прокатному виробництві”.

З червня 2007 року розпочалася робота нової не фінансованої теми Дк 06-07 „Розвиток методів розрахунку, технологій та обладнання сумісних процесів прокатки між неприводним і приводним, а також між нерухомим і приводним робочими валками”.

У 2004 р. виконувалися госпдоговірні НДР:

• У-30-04 (ТОВ„Дислав”) „Переоснащення обладнання стану 105/260?250, відпрацювання технології та виробництво дослідно-промислової партії стрічки плющеної н/ж марки 12Х18Н10Т (08Х18Н10Т) розміром 1,5х5,5х2150 мм твердістю 190...220 одиниць за Вікерсом”;
• У-32-04 (ДП ОТО „Коло”) „Розробка технології зміцнення зварних швів і виробництво дослідно-промислової партії на її основі”;
• У-43-04 (ДП ВАТ НПП ОСН) „Розробка та дослідно-промислова апробація технології виробництва плющеної заготовки товщиною 16 мм”;
• Х-20-04 (ВАТ „СКМЗ”) „Розробка і передача програмних засобів з автоматизованого розрахунку і проектування технологій і обладнання для реалізації процесів прокатки та обробки холоднокатаних стрічок, листів та смуг”;
• У-19-04 (УкрНДІМеталургмаш, м. Слов’янськ) „Розробка і передача програмних засобів і обладнання 4-го металургійного переділу з виробництва листового металопрокату”.

У 2005 році виконувалися госпдоговірні НДР:

• Х-42-05 (ЗАТ „НКМЗ”) „Дослідження технологічних процесів гарячої правки відносно товстих листів, створення методів розрахунку і програмних засобів з розрахунку енергосилових параметрів і системи управління листоправильної машини”;
• Х-43-05 (УкрНДІМеталургмаш, м. Слов’янськ) „Дослідження та удосконалення технологій і обладнання процесів локальної термомеханічної обробки зварних з’єднань і утилізації гільз артилерійських набоїв на основі спеціалізованого стану 300 УкрНДІМеталургамш”.

У 2006 році. виконувалися госпдоговірні НДР:

• У-32-06 (ООО„Дислав”) „Опрацювання технології і виробництво дослідно-промислової партії (30 кг) стрічки плющеної н/ж марки 12Х18Н10Т з хімічним складом ГОСТ 5632-72”;

У 2007 році виконувалася госпдоговірна НДР:

• Х-56-07 (ООО „Крампромект”) „Розробка рекомендацій з підвищення точності виготовлення прокатних валків на металорізальних верстатах”.

У 2008 році виконуються госпдоговірні НДР:

• Х-18-2008 (ЗАО „НКМЗ”) „Дослідження математичних моделей і програмних засобів по автоматизованому розрахунку енергосилових і геометричних параметрів процесів холодної правки листів з високопробних марок сталей і автоматизованого проектування технологічних настройок механічного обладнання для їх реалізації”.

Виконано госпдоговірної тематики: 2004 р. на 29,2 тис. грн., 2005 р. – 60,0 тис. грн., 2006 – 48 тис. грн., 2007 р. – 60,0 тис. грн., у 2008 році – 80,0 тис. грн.

В рамках наукової діяльності кафедра співробітничає з установами Академії наук України. Зокрема з відділом проблем листової прокатки Інституту чорної металургії (м. Дніпропетровськ) та Донецьким фізико-технічним інститутом ім. О.О. Галкіна.

По результатам госпдоговірної теми Х-42-05 „Дослідження технологічних процесів гарячої правки відносно товстих листів, створення методів розрахунку і програмних засобів по розрахунку енергосилових параметрів і системи управління листоправильної машини” (АТ „Новокраматорський машинобудівний завод”), виконаної на кафедрі „Автоматизовані металургійні машини та обладнання”, отримано економічний ефект у розмірі 2 млн. 970 тис. грн. по рівню цін 2007 року.

По результатам госпдоговірних і держбюджетних науково-дослідних робіт на кафедрі „Автоматизовані металургійні машини та обладнання” за останні 5 років розроблено 11 нових лабораторних робіт и виконано 85 курсових та дипломних робіт студентами та магістрами спеціальності 8.090218 „Металургійне обладнання”. Підготовлено 15 студентських науково-дослідних робіт на конкурси різноманітних рівнів.

За останні роки видани такі монографії.

У 2005 р. видано 2 монографії проф. Потапкіна В. Ф. „Метод полей линий скольжения в теории прокатки широких полос”, ” Метод полей линий скольжения в теории процес сов обработки металлов давлением”.

У 2006 р. видано монографію за участю викладача кафедри «Рыжиков В.С., Удовенко В.К., Середа В.Г., Афанасьева М.А., Бражник В.Я., Капорович В.В., Капорович С.В., Кулик А.Н., Маковецкий А.В., Макшанцев В.Г., Паламарчук В.А., Пыц Я.Е., Юдин В.И. Производство изделий машиностроения горячей обкаткой: Монография / Под ред. В.С. Рыжикова, В.К.Удовенко. - Краматорск: ДГМА, 2006 . - 284 с.».

Усього за цей період студентами, аспірантами, співробітниками та викладачами кафедри біло опубліковано наукових праць у кількості 204,3, у тому числі, у спеціалізованих згідно з рекомендаціями ВАК України – 117,9. За останні п‘ять років студентами, аспірантами, викладачами кафедри було подано більш 30 заявок на винаходи, при цьому було отримано понад 20 патентів на винахід.

Викладачі, аспіранти та студенти кафедри приймали досить активну участь у всеукраїнських, міжнародних і регіональних конференціях. За ініціативою кафедри в 2004-2011 роках проведені 9 науково-практичних конференцій. Пайова участь кафедри АММ: 2004 р. – 25%, 2005 р. – 20%, 2006 р. – 50%., 2007 р. – 33 %, 2008 р. – 50% 2009 р. – 30 %, 2010 р. – 20 %, 2011 р. – 20 %, На конференціях зроблено більше 200 доповідей співробітниками і студентами кафедри.

Студенти спеціальності щорічно стають призерами Всеукраїнських студентських конкурсів наукових робіт: 2004 р – Давиденко Є. С. отримала заохочувальний диплом на Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт (м. Донецьк, ДонНТУ); 2005 р. – Гущін О. В. зайняв 1 місто на Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт (м. Донецьк, ДонНТУ); 2007 р. Кучерук Н.В. зайняв 2 місто на Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт (м. Донецьк, ДонНТУ); Лазарчук І. О. – 1 місто на Всеукраїнському конкурсі магістерських випускних робіт (м. Дніпропетровськ), Кулік Н. О. – 2 місто на Всеукраїнському конкурсі магістерських випускних робіт (м. Дніпропетровськ), у 2008 р. Кулік Н. О. зайняла 2 місто на Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт (м. Донецьк, ДонНТУ). З жовтня 2004 рока по вересень 2006 року Сатонін А. О. був стипендіатом кабінету Міністрів України для молодих вчених. У 2006 році випускник і асистент кафедри „Автоматизовані металургійні машини та обладнання” Сатонін А.О. став лауреатом конкурсу Донецької держадміністрації „Молода людина року” в номінації „Молодий вчений”.

Навчальні плани

ЦИКЛИ ДИСЦИПЛІН ПІДГОТОВКИ БАКАЛАВРА
1 Цикл гуманітарних дисциплін Нормативні дисципліни

• Іноземна мова (за професійним спрямуванням)
• Історія України
• Історія української культури
• Філософія
• Фізичне виховання

Дисципліни вільного вибору студента

• Героїчні особистості в Україні
• Ділова риторика
• Етика сімейних відносин
• Етика та естетика
• Інформаційні війни
• Історія політичних вчень
• Корпоративна культура організацій
• Логіка
• Основи економічної теорії
• Політична історія України та історія Донбасу
• Політологія
• Правознавство
• Психологія
• Релігіознавство
• Соціологія
• Технології психічної саморегуляції та взаємодії
• Філософія думки в Україні
• Філософія здоров'я і здорового способу життя
• Філософія управління

2 Цикл природничо-наукових та загально-професійних дисциплін Нормативні дисципліни

• Взаємозамінність, стандартизація та технічні вимірювання
• Вступ до навчального процесу
• Деталі машин
• Деталі машин (курсовий проект)
• Екологія
• Економіка та організація виробництва
• Електротехніка, електроніка та мікропроцесорна техніка
• Інформатика
• Математика
• Матеріалознавство
• Нарисна геометрія, інженерна та комп'ютерна графіка
• Опір матеріалів
• Охорона праці та безпека життєдіяльності
• Прикладна математика
• Теоретична механіка
• Теорія механізмів та машин
• Теплофізичні процеси
• Технологія конструкційних матеріалів
• Фізика
• Хімія

3 Цикл професійно-орієнтованих дисциплін Нормативні дисципліни

• Гідравліка, гідро- та пневмоприводи
• Вантажнопідйомні машини
• Експлуатація та обслуговування машин
• Математичні моделі в розрахунках на ЕОМ
• Основи автоматизованого проектування технологічного обладнання
• Основи металургії
• Основи наукових досліджень, техніка експерименту
• Гидравлічний привод металургійних машин
• Технологічні лінії та комплекси металургійних цехів
• Технологічні основи машинобудування

Дисципліни самостійного вибору навчального закладу

• НДРС

Напрямок "Керівник, конструктор відділу, механік цеху машинобудівних та металургійних підприємств", "Спеціаліст по проектуванню, виготовленню та експлуатації металургійного обладнання"

Механічне обладнання металургійних заводів

Напрямок "Керівник, конструктор відділу, механік цеху машинобудівних та металургійних підприємств", "Спеціаліст по проектуванню, виготовленню та експлуатації прокатного обладнання"

Розрахунок і конструювання прокатних станів

Дисципліни вільного вибору студента

• Термообробка і механічні властивості металів
• Основи промислової робототехніки в галузі
• Комп'ютерне моделювання і проектування металургійного обладнання (КМПМО)
• Показники якості прокату і технологічні вимірювання в прокатному виробництві
• Основи будівельної справи
• Спеціальні методи розрахунків деталей машин
• Програмні оболонки
• Спеціальні стани
• Ресурсозберігаючі технології металургійного виробництва
• Ресурсозберігаючі технології прокатного виробництва

Матеріали з учбових курсів

ОСНОВИ МЕТАЛУРГІЇ

Програмою дисципліни передбачено вивчання технологічних особливостей сучасного металургійного виробництва. Вивчення дисципліни засновується на знаннях, які біли придбані студентами з попередніх дисциплін. При вивченні дисципліни ставляться задачі розвитку економічної підготовки студентів та підвищення їх професійної підготовки на основі досягнень науки та техніки.

У галузі загальної металургії студент повинен знати:

• основні напрямки розвитку чорної та кольорової металургії України;
• характеристик вологих матеріалів та особливості підготовки їх доплавлення;
• технологічні особливості виробництва чавуну у доменних печах, продукти доменної плавки, роботу доменної плавки, основні техніко економічні показники доменної плавки, внедоменні засоби одержання заліза;
• історія розвитку сталеплавильного виробництва, основні реакції та процеси сталеплавильного виробництва, шихтові матеріали, конверторне виробництво сталі, мартенівське та електросталеплавильне виробництво, безперервні сталеплавильні процеси, сучасні технології одержання сталі високої якості;
• засоби розливання сталі, кристалізацію та будівлю стальних зливків, безперервне розливання сталі;
• народногосподарське значення кольорових металів, металургію міді, нікелю, алюмінію та других кольорових металів.

В результаті вивчення дисципліни „Основи металургії” студент повинен вміти:

• на основі характеристик фізико-механічних засобів шихтових матеріалів підготувати вихідні дані для розрахунку обладнання, яке призначено для підготування руд до плавлення;
• визначити основні техніко-економічні показники доменної плавки, розподіл коксу та вихідних шихтових матеріалів, матеріальний та тепловий баланс;
• класифікація сталі, визначити основні техніко-економічні показники кіснево-конверторної електросталеплавильної та мартенівської плавок, характеризувати сучасні технології одержання сталі високої якості;

Повинен придбати навики:

• рішення задач, які пов’язані з підвищенням якості продукції на усіх ділянках металургійного розподілу;
• розрахунку техніко-економічних показників в доменної, киснево-конверторної, електросталеплавильної та мартенівської плавок, які з’являються основою для розрахунку продуктивності відповідно до металургійного підрозділу та, як наслідок, основою для видачі вихідних даних до розрахунку відповідно до металургійного виробництва;
• визначення основних техніко-економічних показників різних способів розливу сталі, у тому числі безперервного розливу сталі.

“ОСНОВИ КОМП’ЮТЕРНОГО МОДЕЛЮВАННЯ І ПРОЕКТУВАННЯ В МЕТАЛУРГІЇ ТА ВАЖКОМУ МАШИНОБУДУВАННІ”

Роль та значення дисципліни “Основи комп’ютерного моделювання” важко переоцінити для інженерів будь-якої спеціальності, в особливості для спеціальностей інженера-механіка. Засвоєння спеціальних дисциплін підготовки фахівців неможливо без засвоєння попереджуючого курсу нарисної геометрії та інженерної графіки тому, що вона розвиває просторові уявлення, геометричне та логічне мислення студента – майбутнього фахівця.

Дисципліна “Основи комп’ютерного моделювання” належить до циклу професійно орієнтованих дисциплін. При викладанні курсу застосовуються приклади, зразки та моделі, які відповідні тим, що належить вивчати на спеціальних курсах, які мають місце у подальшій професійній діяльності студентів.

Успішне засвоєння дисципліни “Основи комп’ютерного моделювання” необхідно базується на достатніх знаннях студентами курсів середньої школи з аналітичної геометрії та креслення.

Кінцева мета вивчення дисципліни – навчити студентів геометричному моделюванню об’єктів і процесів, надати їм знання, уміння та навички, потрібні для виконання та читання креслень різного призначення, як таких, що виконуються вручну, так і комп’ютерних. Метою дисципліни є також навчити логічному мисленню, вмінню поставити інженерну задачу, зобразити її на кресленні, оформити необхідну документацію, виконати пошук оптимального рішення.

ВАНТАЖНОПІДЙОМНІ МАШИНИ

Мета дисципліни полягає в формуванні у майбутніх інженерів комплексу професійних знань, необхідних для практичної діяльності, зв’язаної з вибором високопродуктивного і надійного підйомно-транспортного устаткування і його експлуатації, уміння аналізувати і прогнозувати ефективність його роботи, застосування отриманих знань при проектуванні й експлуатації металургійного обладнання. Передбачено вивчення засобів механізації підйому і транспортування вантажів у різних галузях металургійного виробництва. Курс „Підйомно-транспортні машини” є одним з базових у загально інженерній підготовці студентів і сприяє розвитку у студентів конструкторських навичок.

При вивченні дисципліни ставляться задачі розвитку економічної підготовки студентів і поліпшення їхньої професійної підготовки на основі новітніх досягнень науки і техніки.

Відповідно до освітньо-кваліфікаційної характеристики та освітньо-професійної програми підготовки бакалавра за напрямком „Інженерна механіка”, в результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:

• основні напрямки розвитку підйомно-транспортного машинобудування України;
• значення підйомно-транспортного устаткування в оснащенні різних технологічних процесів машинобудівних, металургійних заводів і цехів;
• конструкції основних машин безупинного транспорту циклічної дії, вантажопідйомні пристрої загального призначення та елементи цих пристроїв;
• сучасні методи розрахунку і проектування деталей, вузлів і механізмів ПТМ;
• правила безпеки експлуатації.

Студенти повинні вміти:

• правильно вибрати тип і основні параметри ПТМ, що забезпечують задану вантажопідйомність і продуктивність;
• самостійно розробляти структурні схеми підйомно-транспортних механізмів по заданим вихідним даним;
• виконувати розрахунки на міцність основних елементів підйомно-транспортних машин;
• робити вибір по розрахунковим даним вантажозахватних пристроїв, канатів, поліспастів, редукторів, гальм, муфт і ін.;
• розрахувати потужність приводів з урахуванням режимів роботи механізмів;
• обґрунтувати вибір конструкцій і механізмів вузлів;
• розробити технічні проекти найпростіших типових основних вузлів ПТМ.

Студенти повинні придбати навички:

• визначення розмірів і конструктивних форм деталей, виходячи з умов міцності, зносу, концентрації напруг і впливу технологічних факторів;
• конструювання цільової машини з всіма етапами, починаючи з оцінки завдання і кінчаючи оформленням проекту;
• компонування і монтажного ув’язування окремих вузлів і деталей ПТМ з урахуванням можливості їхньої зборки, транспортування і ремонту;
• ув’язування конструктивних форм деталей з вимогами технології виготовлення призначуваним матеріалом, квалитетом і системою допусків та посадок, прийнятих при проектуванні;
• ув’язування різних вимог і факторів при виборі електроустаткування і принципів керування машиною з урахуванням вимог техніки безпеки;
• критичної оцінки виконуваного проекту при зіставленні його з відомими відповідними конструкціями.

ЕКСПЛУАТАЦІЯ ТА ОБСЛУГОВУВАННЯ МАШИН

Дисципліна „Експлуатація та обслуговування машин” присвячена вивченню основних підходів у визначені експлуатаційної надійності машин загального та спеціального призначення; факторів, що впливають на знос та втрату працездатності деталей та вузлів обладнання; основних завдань, засобам, методам та алгоритмам технічної діагностики; роботи систем змащування, та розрахункам цих систем; основних положень систем планово-попереджувального ремонту та технічного обслуговування.

На сучасному науково-технічному рівні розглянуті основи вибору, розрахунку і конструювання систем змащування. Особлива увага приділена специфіці роботи машин в умовах металургійного комплексу а також пристроям і приладам, що забезпечують безвідмовну роботу.

Дисципліна відноситься до циклу дисциплін переліку програми підготовки бакалавра за напрямами „Машинобудування” та „Інженерна механіка”.

Вивчення даної дисципліни повинне базуватися на знаннях, отриманих при вивчені ряду попередніх дисциплін типового плану: вища математика, фізика, теоретична механіка, деталі машин, опір матеріалів, гідравліка, гідро та пневмоприводи, електротехніка, електроніка та мікропроцесорна техніка, технологічні лінії та комплекси металургійних цехів; а також модулів дисциплін, що вивчаються паралельно: механічне обладнання металургійних заводів, розрахунок і конструювання прокатних станів.

Мета дисципліни полягає в придбання студентами основних положень та знань по експлуатації і обслуговуванню технологічного, промислового та транспортного обладнання машинобудівних та металургійних підприємств, формуванні у майбутніх інженерів комплексу професійних навичок, необхідних для практичної діяльності, зв’язаної з вибором високопродуктивного і надійного устаткування і його експлуатації. Курс „ Експлуатація та обслуговування машин” є одним з базових у загально інженерній підготовці студентів.

При вивченні дисципліни ставляться задачі розвитку економічної підготовки студен тів і поліпшення їхньої професійної підготовки на основі новітніх досягнень науки і техніки.

Завдання викладання дисципліни – відповідно до освітньо-кваліфікаційної хара ктеристики та освітньо-професійної програми підготовки бакалавра за напрямком „Машинобудування” та „Інженерна механіка”, дати студентам знання, формувати уміння та навички, які перелічено нижче.

Знання:

• порядку введення машин в експлуатацію;
• умов експлуатації та основних експлуатаційних показників машин;
• характеристик експлуатаційної надійності;
• особливостей впливу різних факторів на працездатність машин та їх надійність;
• класифікації видів тертя та зносу, чинників впливу на знос;
• вимог до матеріалів для змащування
• основних положень Планово-попереджувальної системи технічного обслуговування машин;
• методів організаційної роботи по обслуговуванню і відновленню працездатності машин;
• методів відновлення працездатності машин.

Уміння:

• визначати оптимальні режими роботи машин;
• розраховувати та вміти прогнозувати зміну показників технологічної надійності машин;
• визначати умови роботи сполучених поверхонь, коефіцієнти тертя, вид зносу;
• розраховувати системи змащування;
• здійснювати технічну діагностику обладнання.

Навички:

• організації роботи по технічному обслуговуванню машин;
• статистичної обробки експериментальних даних з експлуатаційної надійності;
• визначення параметрів тертя;
• розрахунку та проектування систем змащування;
• оцінювання впливу режимів роботи на експлуатаційні показники машин;
• оцінювання працездатність типових вузлів і механізмів промислового обладнання;
• обслуговування і регулювання типових вузлів і механізмів машин.

МЕХАНІЧНЕ ОБЛАДНАННЯ ЗАВОДІВ ЧОРНОЇ МЕТАЛУРГІЇ

Програмою дисципліни передбачено вивчання механічного обладнання основних металургійних виробництв: фабрик окускування, доменних та сталеплавильних цехів. Вивчання дисципліни засновується на знаннях, які були придбані студентами на попередніх курсах. При вивчанні дисципліни ставиться задача подальшого розвитку у студентів навичок економічної та професійної підготовки на основі останніх досягнень науки і техніки.

У результаті вивчення дисципліни майбутній спеціаліст повинен знати:

• призначення, пристрій та умови роботи металургійного обладнання;
• основи механіки машин;
• достоїнства та недоліки оздоблених видів обладнання;
• основи розрахунку металургійного обладнання;
• перспективи та направлення удосконалення металургійного обладнання;
• техніко-економічні показники металургійного обладнання;
• законодавчі та нормативні акти по охороні навколишнього середовища і раціональному використанню енергоресурсів, матеріальних ресурсів;
• нормування та обмеження вибросів забруднень у навколишнє середовище;
• заходи по захисту атмосфери від вибросів металургійного виробництва;
• заходи по економічному витрачанню енергоресурсів.

У результаті вивчання дисципліни майбутній спеціаліст повинен вміти:

• проектувати та конструювати механічне обладнання металургійних заводів;
• виконувати необхідні розрахунки металургійного обладнання;
• оцінювати технічний стан та аналізувати умови та режими роботи машин і агрегатів;
• складати технічні завдання на реконструкцію діючого та створення нового металургійного обладнання;
• розробляти та вести технічну документацію;
• сприяти розвитку винахідництва та раціоналізації;
• виробляти техніко-економічний аналіз металургійного обладнання;
• проектувати сучасні конструкції машин і механізмів доменних та сталеплавильних цехів з розрахунком рішень задач охорони праці, техніки безпеки, охорони навколишнього середовища;
• використовувати в практичній діяльності послідовне досягнення науки і техніки у галузі металургійного машинобудування з обліком додержання законодавства “Об охране природы и рациональном использовании природных ресурсов”.

ТЕХНОЛОГІЧНІ ЛІНІЇ ТА КОМПЛЕКСИ МЕТАЛУРГІЙНИХ ЦЕХІВ

Курс "Технологічні лінії та комплекси металургійних цехів" є спеціальною дисципліною, що формує професійні знання студентів в області теорії й технології безперервних металургійних процесів і проектування безперервних автоматичних ліній і агрегатів.

Вивчення дисципліни базується на матеріалах таких дисциплін, як “Вища математика”, “Технологія конструкційних матеріалів”, “Металознавство”, “Фізика”, “Основи металургії”.

Мета викладання дисципліни – розширити та поглибшати знання студентів в області теорії й технології безперервних металургійних процесів і проектування безперервних автоматичних ліній і агрегатів.

Завдання викладання дисципліни – відповідно до освітньо-кваліфікаційної характеристики та освітньо-професійної програми підготовки бакалавра за напрямком «Машинобудування» та «Інженерна механіка», дати студентам знання, формувати уміння та навички, які перелічено нижче.

Знання:

• технологічних ліній і комплексів при виробництві чавуну;
• технологічних ліній і комплексів при виробництві сталі;
• технологічних ліній і комплексів при виробництві сортового прокату;
• технологічних ліній і комплексів при виробництві листового прокату;
• з визначення необхідного обладнання та його взаємодію безперервних технологічних ліній і агрегатів;
• з теоретичних основ обробки металів тиском;
• з основ теорії прокатки.

Уміння:

• грамотно здійснювати вибір параметрів об'єктів і побудування безперервних технологічних ліній і агрегатів з визначенням необхідного обладнання й установленням його взаємозв'язку;
• самостійно розробляти й описувати технологічні процеси в цілому по ділянках (агрегатам) і по окремих операціях із проробленням питань безперервності технології;
• правильно розробляти схеми обтиснень при прокатці на безперервних і реверсивних станах;
• виконувати розрахунки зусиль деформації й потужності приводів;
• визначати продуктивність ділянок, ліній і агрегатів;
• визначати техніко-економічні показники виробництва; формулювати й видавати завдання на проектування ділянки, лінії, агрегату.

Навички:

• з вибору складу та параметрів обладнання безперервних технологічних ліній і агрегатів;
• з розрахунку зусиль деформації й потужності приводів;
• з розрахунку продуктивності ділянок, ліній і агрегатів;
• з проектування схем обтиснень при прокатці на безперервних і реверсивних станах;
• з розробки технологічних схем виробництва чавуну, сталі, сортового та листового прокату.

РЕСУРСОЗБЕРІГАЮЧІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРОКАТНОГО ВИРОБНИЦТВА

Мета викладання дисципліни - вивчення основних показників витрачення ресурсів, вивчення й освоєння методів зниження споживання електроенергії, пального, металу та води, оволодіння методами розрахунку технологічних параметрів, що приводять до зниження ресурсоспоживання в прокатних цехах.

Відповідно до кваліфікаційної характеристики бакалавра за фахом 6.090218 «Металургійне обладнання», вивчивши дисципліну, студент повинний знати:

• ресурсоспоживання основних процесів прокатного виробництва;
• механізми зниження споживання металу;
• методи зниження споживання електроенергії, пального та води;
• шляхи удосконалення існуючих процесів прокатного виробництв, а також можливості використання різних фізичних явищ з метою економії ресурсоспоживання в прокатному виробництві.

Студент повинен вміти:

• використовувати висновки дисципліни "Ресурсозберігаючі технології в прокатному виробництві" при розробці раціональних технологічних режимів, що забезпечують зниження ресурсоспоживання та одержання високого виходу придатного;
• вибирати методи реконструкції обладнання, що приводять до зниження ресурсоспоживання.

ДИНАМІКА І МІЦНІСТЬ МЕТАЛУРГІЙНИХ МАШИН

Дисципліна «Динаміка і міцність металургійних машин» є однією з дисциплін, що розширює і поглиблює пізнання студентів в області розрахунку і проектування основного і допоміжного обладнання металургійних цехів, дає можливість розраховувати не тільки технологічні, але і динамічні навантаження, що виникають у машинах при різних режимах роботи.

Вивчення дисципліни базується на матеріалах таких дисциплін, як “Вища математика”, “Теоретична механіка”, “Теорія механізмів і машин”, “Опір матеріалів”, “Розрахунок і конструювання прокатних станів” і “Металургійне обладнання заводів чорної металургії”.

Матеріали даної дисципліни слід використовувати при виконанні дипломного проекту і переддипломної практики.

В кінці вивчення дисципліни студенти складають іспит.

Мета викладання дисципліни “Динаміка і міцність металургійних машин” – розширити та поглибшати знання студентів в області розрахунків і проектування металургійних машин з урахуванням динамічних процесів у лініях приводу та елементах конструкцій машин.

Програмою дисципліни передбачене вивчення динамічних характеристик металургійних машин і методів розрахунку на міцність при напругах, перемінних у часі, факторів, що викликають коливальні процеси і шляхи зниження динамічних навантажень у машинах.

Мета викладання дисципліни “Динаміка і міцність металургійних машин” – розширити та поглибшати знання студентів в області розрахунків і проектування металургійних машин з урахуванням динамічних процесів у лініях приводу та елементах конструкцій машин.

В результаті вивчення курсу студент повинен знати:

• основи аналітичного й експериментального аналізу коливальних процесів у приводах і елементах конструкцій машин;
• основні фактори, що викликають коливальні процеси і способи зниження динамічних навантажень;
• основи розрахунку деталей машин на міцність при перемінних у часі напругах.

В результаті вивчення курсу студент повинен вміти:

• складати фізичну модель, рівняння руху системи, визначати частотні характеристики та напруги від дії динамічних явищ;
• визначати тип циклічного навантаження і його основні характеристики, вирішувати задачі на міцність і довговічність.

В результаті вивчення курсу студент повинен надбати навички:

• по вирішенню динамічних задач для металургійних машин;
• по вирішенню задач на міцність і довговічність при статичних навантаженнях і при напругах, перемінних у часі.

НАДІЙНІСТЬ, РЕМОНТ ТА МОНТАЖ МЕТАЛУРГІЙНОГО ОБЛАДНАННЯ

Дисципліна «Надійність, ремонт та монтаж металургійного обладнання» присвячена вивченню основних способів визначення та розрахунку надійності машин, основних способів зборки та монтажу найбільш поширених типів передач, механізмів та з’єднань, основних способів ремонту та відновлення деталей та машин металургійного виробництва. При цьому приділена особлива увага специфіки розрахунку безвідмовності складних систем, к яким відноситься металургійне обладнання, розрахунку основних технологічних монтажних параметрів, способів забезпечення та перевірки якості монтажу, технологічних прийомів проведення ремонту та відновлення деталей та механізмів металургійного обладнання.

Вивчення даної дисципліни повинне базуватися на знаннях, отриманих при вивченні ряду попередніх дисциплін типового навчального плану: “Вища математика”, “Фізика”, “Обчислювальна техніка та програмування”, “Теоретична механіка”, “Деталі машин”, “Опір матеріалу”, “Термічна обробка металів та металознавство”, “Підйомно-транспортні машини”, “Механічне обладнання металургійних заводів”, “Розрахунок і конструювання прокатних станів”, “Експлуатація і обслуговування машин”. Будучи базовою, вона завершує підготовку студентів, після якої починається дипломне проектування.

Мета дисципліни «Надійність, ремонт та монтаж металургійного обладнання» - формування у майбутніх інженерів, у тому числі на основі матеріалу попередніх дисциплін, комплексу знань і навичок, що забезпечують творчий підхід у вирішенні задач проведення виробничих випробувань і організацій монтажу і налагодження, раціонального використання машин і агрегатів, визначення термінів і стадій відновлення і ремонту застосованого обладнання, а також керівництва ремонтно-відбудовчими роботами машин і агрегатів металургійних та машинобудівних заводів.

Завдання викладання дисципліни – відповідно до освітньо-кваліфікаційної характеристики та освітньо-професійної програми підготовки бакалавра за напрямком „Машинобудування” та „Інженерна механіка”, дати студентам знання, формувати уміння та навички, які перелічено нижче.

Знання:

• питання забезпечення надійності і довговічності металургійного обладнання;
• принципи раціонального використання і ремонту металургійного обладнання;
• принципи забезпечення високої якості монтажу машин і агрегатів.

Навички та вміння:

• оцінювати стан машин і агрегатів, аналізувати режими й умови їх роботи;
• визначати терміни служби деталей, а також терміни і стадії відновлення і ремонту застосовуваного обладнання;
• керувати ремонтно-відновлювальними роботами;
• підбирати монтажне обладнання, організувати монтаж, налагодження і раціональне використання машин і агрегатів;
• самостійно приймати рішення з питань надійності, монтажу і ремонту механічного обладнання металургійних і машинобудівних заводів.

Набуті під час вивчення даної дисципліни знання, вміння і навички використовуються в ході виконання практичних завдань, лабораторних робіт, при вивченні інших дисциплін, що вивчаються паралельно, при виконанні курсових та дипломних проектів.

Предметом вивчення є агрегати, машини та механізми машинобудівних і металургійних заводів.

Міжнародні зв'язки

Міжнародні зв’язки АММ полягають в проведенні міжнародних науково-технічних конференцій в ДДМА та участі у конференціях за рубежем, у публікаціях наукових статей в зарубіжних виданнях. За договором 05-D&SCERV-09 кафедра проводить курс лекцій з листової прокатки у Національній металургійній академії України (м. Дніпропетровськ) для спеціалізованої групи фірми Danieli Heavy Machinery Engineering. З фірмою Schneider (Німеччина) досягнуто домовленість про створення на базі лабораторії кафедри навчального класу фірми для підготовки фахівців з електроприводів машин прокатного виробництва.

Завідуючий кафедрою В.А. Федорінов пройшов стажування на семінарі у рамках проекту Nempus JTP-27300-2006 “Loqistik fur Luftfahrttechnik Master, Traininqscenter” Університет Отто-фон-Fepure, Магдебург, 03.11-08.11.08 р.

Також кафедра тісно співпрацює з Донецким фізико-техничним інститутом ім. А.А. Галкіна Національной академиї наук України, філією ФНІІМЕТМАШ в Україні.

Філії

Філії кафедри працюють на ЗАТ «СКМЗ» і ВАТ «НКМЗ». Керівники філій: Титаренко А. И. – головний інженер по виробництву металургійного обладнання, Одаренко С. И. – зам. директора технічного.

На філіях проводяться навчальні заняття: лабораторні роботи з курсу РИКПС (СКМЗ), курсове та дипломне проектування по тематиці номенклатури заводів, всі види виробничих практик. Профіль філій відповідає навчальним програмам дисциплін спеціальності «Металургійне обладнання».

Відповідно до плану роботи філій кафедри із ЗАТ «НКМЗ» виконується 2007-2011 р.г., спільна хоздоговорная тема. Розроблено спільний план НИР в області вдосконалювання технології й обладнання процесів і виробництва горячекатаных листыв і смуг, ефект від якого склав: 2007 р. - 2 млн. 700 тис. грн.; 2009 р. - 9 млн. 300 тис. грн.

Філії надають допомогу в технічному оснащенні лабораторії кафедри. ЗАТ «НКМЗ» передана лабораторна установка многороликовой правильної машини 9х100х300 вартістю 44 тис. грн. безоплатно.

Комплексом спільних робіт з ВАТ «СКМЗ» по вдосконалюванню технології й обладнання процесів симетричної й асиметричної прокатки отриманий економічний ефект 1580 тис. грн.

Філії сприяють працевлаштуванню випускників. Індивідуальну підготовку із прив'язкою до підприємства студенти проходять на філіях під час практик і дипломирования.

Щорічно за замовленням філії ЗАТ «НКМЗ» розподіляється більше десятка випускників кафедри.

Відповідно до планів роботи філій забезпечується проходження виробничих практик студентами:

Разом з підприємствами щорічно підготовляються публікації й виходять патенти на винаходи.

Здобувачем ученого ступеня кандидата наук по кафедрі є Бобух В. И.- начальник відділу маркетингу, надходить у заочну аспірантуру Переходченко В. А. -начальник бюро електропривода із ЗАТ «НКМЗ».

Щорічно фахівці заводів читають лекції для студентів кафедри, що проходять практику.

Як правило, викладачі кафедри проходять стажування на цих підприємствах.