ENG
  • Ученість — солодкий плід гіркого коріння.

  • Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів

  • Вчись не для того, щоб знати більше, а для того, щоб знати краще.

  • Важлива не кількість знань, а якість їх.

  • Є тільки одне благо - знання й тільки одне зло - неуцтво.

  • Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність.

  • Бич людини - це уявлюване знання.

  • Знання - сила.

  • Знання - знаряддя, а не ціль.

  • Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним.

Донбаська державна
машинобудівна академія

ІСТОРІЯ КАФЕДРИ

Підготовку фахівців в області устаткування для кування, листовий і об'ємного штампування, пресування виробів з порошкових матеріалів і пластмас здійснює одна з найстаріших в академії – кафедра «Комп’ютеризовані дизайн і моделювання процесів і машин» (КДіМПМ) [раніше кафедра «Машини та технологія обробки металів тиском» (МТО), потім кафедра «Механіка пластичного формування» (МПФ)].

Єжов Григорій Іванович

Кафедра була організована кандидатом технічних наук Єжовим Григорієм Івановичем у 1956 року, який надалі буде проректором з навчальної роботи, а у 1962 р стане ректором Краматорського індустріального інституту та працюватиме на цій посаді по грудень 1970 р.

У 1962 році кафедру очолив кандидат технічних наук Золотухін Микола Михайлович. В 1961 р к. т. н., старший науковий співробітник Золотухін М. М. на конкурсній основі був призначений виконуючим обов'язки завідувача кафедрою "Обробки металів тиском".

А у 1962 р відбулося об'єднанням кафедр "Машини та технологія обробки металів тиском" і "Обробка металів тиском" в одну кафедру "Машини і технологія обробки металів тиском" з призначенням виконуючим обов'язки зав. кафедрою к. т. н. Золотухіна М. М.

Золотухін Микола Михайлович

Золотухін М. М. д. техн. наук, професор, автор двох монографій "Нагрівання зливків" (1970 р.), працював в академії з 1961 року по 1990 року. Займався науковою діяльністю за напрямом комплексної автоматизації й удосконалення виробничих процесів і обладнання кування й штампування.

Автор низки унікальних технологічних процесів і обладнання кування пресових поковок, штампування деталей із тонкими ребрами гідростатичним методом, компенсаторів пружних деформацій; систем автоматизованого керування кувальними гідравлічними пресами й т. п. Його розробки впроваджені на НКМЗ і КЗТС, заводі Електросталь, Новолипецькому, Верхнесалдінском металургійних заводах, комбінаті SKET (м. Магдебург).

Опублікував більше 100 наукових праць графічної монографії. Мав 51 винахід, 10 з яких впроваджено у виробництво. Підготував 9 кандидатів технічних наук. Керував трьома докторантами. Був заступником голови спеціалізованої ради із захисту кандидатських і докторських дисертацій при ДДМА.

Кафедра здійснювала підготовку інженерів за фахом "Обробка металів тиском" і "Машини і технологія обробки металів тиском" на денній та вечірній формах навчання. Перший склад кафедри МТО з серпня 1962 року: к. т. н., Золотухін М. М. - зав кафедрою, к. т. н., Зубченко В. Д.; ас. Гетьманський А. П., Потапкин В. Ф.

Захистивши докторську дисертацію в 1972 р., Золотухін М. М. отримує вчений ступінь доктора технічних наук. Золотухін М. М. очолював кафедру до 1987 року.

У 1987 році були об'єднані кафедра МТО і ОМД. Кафедра була перейменована, як "Роботизовані системи та машини для обробки металів тиском". Завідувачем кафедрою був призначений к. т. н., доцент Сергєєв С. Т.

Капоровіч Володимир Георгійович

В 1976 році завідувачем знову організованої кафедри "Обладнання та автоматизація ковальсько-штампувального виробництва" становиться Капоровіч Володимир Георгійович - фахівець у галузі металургії. Доктор техн. наук (1975 р.), професор (1978 р.). Народився (04. 12. 1932 р. н.), смт. Великий Токмак, нині м. Токмак Запоріз. обл.

Засл. діяч науки і техніки УРСР (1990 р.). Закінчив Ждановський металургійний інститут (нині м. Маріуполь, Донец. обл., 1955 р.). Відтоді працював на Жданов. заводах ім. Куйбишева (1955–58 рр.) та ім. Ілліча (1958–65 рр.). Надалі у 1966–93 рр. працював – у Краматорському індустріальному інституті: 1972–75 рр. – завідувач кафедри "Опору матеріалів", від 1976 р. – завідувач каф. "Обладнання та автоматизація ковальсько-штампувального виробництва". Засновник і керівник галузевої лабораторії Мінважмашу СРСР «Нові методи одержання виробів складної конфігурації з трубчастих заготовок».

Займався науковою діяльністю за напрямом розробки теоретичних основ, дослідження й впровадження нових технологічних процесів одержання заготовок і виробів шляхом гарячого ротаційного обкатування, які забезпечують заготовкам і виробам підвищену надійність, якість, зниження металоємності й трудомісткості виготовлення в порівнянні з іншими методами деформування. Автор унікальних технологічних процесів, оснащення, інструменту й обладнання для одержання з труб готових виробів вісесиметричної форми й заготовок, які потребують мінімальної наступної механічної обробки.

Розробки лабораторії впроваджені на машинобудівних заводах міст Миколаєва, Полевська, Радомира (Болгарія), Іжевська (Росія), Макіївському заводі «Смолоскип» і багатьох інших. Опублікував близько 200 наукових праць, 2 монографії. Автор понад 80 винаходів, 9 іноземних патентів (США, Англії, Японії, Швеції, Німеччини, Австрії, Франції й ін.). Під його керівництвом захищено 16 кандидатських дисертацій.

Став гідним звання «Винахідник СРСР», нагороджений срібною медаллю ВДНГ СРСР, дипломами I і II ступенів ВДНГ УРСР, Почесною грамотою Мінважмашу СРСР.

Лаптев Олександр Михайлович

З 1992 р. по 1995 р. кафедру очолював доктор технічних наук, професор Лаптєв Олександр Михайлович. При ньому повертається кафедрі старе найменування "Машини та технологія обробки металів тиском".

Лаптєв О. М. в 1972 році закінчив МВТУ ім. Баумана (м. Москва). У 1977 році захистив кандидатську дисертацію, в 1989 р. – докторську.

Лаптєв О. М. керує науково-дослідними роботами в галузі теорії і технології порошкової металургії. Є автором 1 монографії, 13 авторських свідоцтв і патентів, у тому числі 1 патенту Німеччини й 1 патенту США, 152 публікацій, 37 із яких опубліковані в США й країнах ЄС. Результати його досліджень були подані й обговорені на багатьох міжнародних конференціях в Україні, Росії, країнах Західної Європи й у США. У 2000 році О. М. Лаптєв організував і провів у Києві семінар НАТО за участю вчених із 14 країн.

Професор О. М. Лаптєв керує науковою роботою студентів і аспірантів, підготував 8 кандидатів технічних наук, серед яких 5 працюють у Академії. З 2004 р. – почесний професор ДДМА. У цьому ж році нагороджений Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України, у 2007 році – знаком «Відмінник освіти». Лаптєв О. М. має тісні наукові зв'язки з дослідницьким центром Юліх (Німеччина), Дрексельскім університетом (США), Національним політехнічним інститутом Гренобля (Франція), Католицьким університетом Льовена (Бельгія).

Середа Віктор Григорович

З 1995 р. по 2000 р. завідувачем кафедрою МТО обраний к. т. н., доцент (1985 р.) Середа Віктор Григорович. Середа В. Г. в 1972 році закінчив вечірнє відділення Краматорського індустріального інституту, в 1979 році захистив кандидатську дисертацію. Є автором 95 наукових праць: 42 статті у фахових виданнях, 32 авторських свідоцтва СРСР, 6 патентів зарубіжних патентів на винаходи та 4 патенти України. Брав участь понад 30 науково-технічних конференціях, був керівником НДРС, які були переможцями на республіканських конкурсах.

Роганов Лев Леонідович

З 2000 року зав кафедрою був д. т. н., професор, академік підйомно-транспортної академії наук України – Роганов Лев Леонідович. Роганов Л. Л. після закінчення Краматорського машинобудівного технікуму в 1955 року почав свій трудовий шлях техніком-конструктором на НКМЗ, де пропрацював до 1973 року. У 1963 році закінчив з відзнакою вечірнє відділення Краматорського індустріального інституту, в 1972 році захистив кандидатську дисертацію. У 1973 році переведений у Краматорський індустріальний інститут, де обіймав посади: старшого викладача, доцента, професора, завідувача кафедрою, проректора.

У 1970 р. нагороджений ювілейною медаллю "За доблесну працю", орденом "Знак пошани" 20. 08. 1986 р. У 1989 році захистив докторську дисертацію, у 1991 році отримав звання професора. Роганов Л. Л. - Засновник і керівник наукової школи, яка діє протягом 30 років, досліджуючи нові швидкодійні технології й машини з комбінованим (статико-динамічним) впливом на оброблюваний матеріал.

На основі наукових досліджень і винаходів професора Л. Л. Роганова були розроблено 83 нові ресурсозберігальні технології і машини на базі гідропружних і клиношарнірних приводів, виконано 157 проектів і розробок для різних галузей господарства: машинобудування, приладобудування, гірничої справи, транспорту, енергетики, сільського господарства, будівництва, оборонної промисловості. Впроваджено у виробництво понад 30 різних винаходів. Створені унікальні машини й технології, які не мають аналогів у світі, закріплюють пріоритет України в галузі швидкодійних машин і технологій, у тому числі: технології статико-динамічного деформування матеріалів, швидкодійні молоти, прес-молоти, іспитові стенди з точним дозуванням енергії та інші.

Розробки впроваджені на Білокалитовинському й Ступинському металургійних комбінатах, Одеському заводі «Строймаш», НІАТ (Москва), ВІЛС (Москва) та ін. – у цілому на 28 підприємствах 19 міст СНД.

Був автором понад 300 наукових праць (статті, посібники, авторські свідоцтва, патенти, монографії), тобто опублікував понад 180 наукових праць. Мав 170 винаходів.

За розробленим Роганова Л. Л. напрямку науки захищено 9 кандидатських та 2 докторських дисертацій. У 2004році Роганова Льву Леонідовичу присвоєно почесне звання "Заслужений професор ДДМА".

Л. Л. Роганов був членом спеціалізованих рад із захисту кандидатських і докторських дисертацій при ДДМА й Східноукраїнському національному університеті ім. В. Даля.

Він став переможцем конкурсу ДДМА в номінації «Кращий винахідник ДДМА» (2005 р.). Л. Л. Роганов нагороджений: срібною медаллю ВДНГ СРСР, дипломами I і II ступенів ВДНГ УРСР, Почесною грамотою Мінважмашу СРСР, Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України (2005 р.), знаком «Відмінник освіти України» (2008 р.).

Роганов Л. Л. – Єдиний випускник ДДМА, який мав такі високі звання і працював в академії.

Склад кафедри 2004 р.

З 2012 року кафедру знову очолив д. т. н., професор, Лаптєв Олександр Михайлович. При ньому кафедра перейменовується на нову назву «Механіка і пластичне формування».

Марков Олег Євгенійович

З 2015 р. обраний за конкурсом на посаду завідувача кафедри «Механіка пластичного формування» д-р техн. наук, професор Марков Олег Євгенійович.

Марков О. Є. закінчив ДДМА спеціальність «Обробка металів тиском» (1999 р.). З 1999 р. працює у ДДМА починаючи с асистента: кафедри «Матеріалознавства та термічної обробки металів», кафедри «Обробка металів тиском» (ОМТ) (з 2002 р.). У 2004 р. захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю 05.03.05 – «Процеси та машини обробки тиском». З 2004 р. переведений на посаду старш. викладача кафедри ОМТ ДДМА. У 2008 р. отримав звання доцента. У 2012 р. захистив докторську дисертацію за спеціальністю 05.03.05 – «Процеси та машини обробки тиском». У 2014 р. отримав науковий ступінь професора.

На протязі багатьох років професор О. Є. Марков є керівником НДР, що виконуються за планами МОН і фінансуються з державного бюджету. Під його керівництвом виконано низку науково-технічних проектів з ПрАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» (Україна).

Професор О. Є. Марков є автором близько 200 наукових публікацій (8 провідних публікації, включені до наукометричних баз SCOPUS та Web Of Science), 5 монографій і близько 40 патентів України, 1 підручник та 1 навчальний посібник з грифом МОНУ, 8 навчальних посібників з номерами ISBN. Під його керівництвом захищено 3 дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук.

У 2018 році здійснено нове перейменування кафедри «Механіка пластичного формування» (МПФ) на «Комп’ютеризовані дизайн і моделювання процесів і машин» (КДіМПМ).

Кафедра плідно займається винахідницькою діяльністю. За весь період діяльності кафедра підготувала понад 3500 інженерів.

На кафедрі розроблено понад 30 навчальних посібників та монографій, велика кількість публікацій. За роки досліджень на кафедрі розроблено понад 80 нових технологічних процесів і машин, отримано понад 1000 патентів на винаходи, частина з яких впроваджена у виробництво.